Ухвала суду № 138258322, 14.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11687/26

Провадження № 2-а/756/119/26

оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

14 липня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Карміряна Романа Львовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив:

- скасувати постанову серії ЕНА № 7448644 від 27.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З огляду на те, що відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП розгляд справ про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір». Цією постановою Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежного висновку Верховного Суду України (постанова від 13.12.2016, провадження № 21-1410а16), за яким судовий збір у таких справах сплаті не підлягав.

Серед осіб, які відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 зазначеного Закону, які пільг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Разом із тим позовну заяву подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», а тому відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» до розміру ставки судового збору застосовується коефіцієнт 0,8. З урахуванням наведеного судовий збір за подання позовної заяви становить 532,48 грн (665,60 грн ? 0,8).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн та надати суду оригінал платіжного документа на підтвердження його сплати за такими реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Оболон. р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006;

код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, відповідачем у справі позивач визначив інспектора 4 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Карміряна Романа Львовича, тобто посадову особу, яка винесла оскаржувану постанову.

Згідно з п. 3 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 121 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені відповідного органу Національної поліції.

У постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 сформульовано правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення належним відповідачем є відповідний орган, наділений владними повноваженнями, а не його посадова особа, яка безпосередньо винесла оскаржувану постанову.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції. Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права та може виступати від власного імені в суді. Управління патрульної поліції у м. Києві є відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, належним відповідачем у цій справі є Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646), а не інспектор Кармірян Р.Л.

Суд звертає увагу, що згідно з частинами 3-7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

При цьому без відповідного клопотання (згоди) позивача суд позбавлений можливості самостійно вирішити питання про заміну неналежного відповідача належним, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 162/445/16-а.

Враховуючи наведене, позивачу слід уточнити склад учасників справи або надати згоду щодо можливості заміни судом визначеного ним відповідача - інспектора 4 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Карміряна Романа Львовича - на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Крім того, позовну заяву подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 року № 270 встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Також п. 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.

Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

Таким чином, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), які в сукупності підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересиланням листів з описів вкладення і перевірку працівником поштового зв`язку відповідності вкладення опису.

Через відсутність опису вкладення відправлень, з доданого списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів неможливо встановити, чи було взагалі відправлено вказані документи адресату та яку саме кореспонденцію йому було надіслано.

Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

Заява, а також долучені до неї документи подані представником позивача до суду за допомогою системи «Електронний суд», втім, доказів надсилання вказаних документів у порядку, встановленому ст. 44 КАС України заявником не надано.

За таких обставин позивачу необхідно надати суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу - надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Карміряна Романа Львовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПУКАЛО