Ухвала суду № 138258297, 14.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8921/26

Номер провадження № 1-кп/756/1543/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні, внесеного 18.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050000545, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Сміла, Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1. У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуваю на розгляді судове провадження в рамках кримінального провадження, внесеного 18.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050000545, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.

1.2. Під час судового засідання прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом керівництва такими діями, надання порад, вказівок та усунення перешкод, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

2. Позиції сторін кримінального провадження.

2.1. У судовому засіданні прокурор в обґрунтування поданого клопотання посилався на те, що ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу, на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор зазначив, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не запобігатиме встановленим ризикам, у зв`язку з чим просив продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою строком на шістдесят днів, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, встановленому попередньою ухвалою суду.

2.2. Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що прокурором не наведено нових обставин, які б свідчили про необхідність подальшого тримання особи під вартою, а наведені ризики мають припущений характер та не підтверджені належними доказами. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати щодо обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на більш м`який.

3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

3.1. Відповідно до статті 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Відповідно до частини шостої статті 199 КПК України до закінчення строку дії ухвали про тримання під вартою прокурор має право звернутися до суду із клопотанням про продовження строку дії такого запобіжного заходу. При цьому суд повинен перевірити, чи збереглися ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також чи є достатніми більш м`які запобіжні заходи.

3.2. Судом встановлено, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні перебуває на розгляді Оболонського районного суду м. Києва, судовий розгляд не завершений, докази стороною обвинувачення безпосередньо судом не досліджені, свідки у судовому засіданні не допитані.

Обґрунтованість обвинувачення вже була предметом оцінки під час застосування та подальшого продовження запобіжного заходу. Будь-яких даних, які б свідчили про істотну зміну обставин, що стали підставою для висновку про наявність обґрунтованого обвинувачення, сторона захисту не навела, а тому суд виходить із того, що на цьому етапі кримінального провадження воно продовжує залишатися достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Разом із тим суд зобов`язаний перевірити існування кожного із ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.

Зокрема, ризик переховування від суду суд вважає доведеним, бо ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк. Характер інкримінованого кримінального правопорушення пов`язаний з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що, за версією сторони обвинувачення, свідчить про обізнаність обвинуваченого зі способами незаконного перетину державного кордону та можливістю уникнення контролю правоохоронних органів. У сукупності зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що ризик переховування на цей час не зменшився.

3.4. Ризик незаконного впливу на свідків також залишається актуальним. Особи, показання яких покладені стороною обвинувачення в основу обвинувального акта, судом ще не допитані, а відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів саме показання, надані під час судового розгляду, матимуть доказове значення. За таких обставин можливість незаконного впливу на свідків не може вважатися усунутою.

3.5. Суд також погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що, за версією сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення вчинялося за попередньою змовою групою осіб, при цьому не всі причетні особи встановлені, що об`єктивно зумовлює можливість узгодження позицій, приховування інформації чи іншого впливу на перебіг кримінального провадження.

3.6. Водночас суд критично оцінює доводи прокурора щодо наявності ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Саме лише пред`явлене обвинувачення та характер інкримінованого діяння без наведення конкретних обставин, які б свідчили про реальність такого ризику саме на час розгляду клопотання, не можуть бути достатньою підставою для висновку про його існування.

3.7. Оцінюючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, характер установлених ризиків, стадію судового розгляду та те, що свідки ще не допитані судом. За таких обставин домашній арешт, особисте зобов`язання чи інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать досягнення мети, визначеної статтею 177 КПК України.

3.8. Разом із тим суд знаходить підстави для зміни раніше визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, але не обставин, які б свідчили про необхідність її скасування, а тому визначений попередньою ухвалою розмір застави слід зменшити до 100 000 грн., що є співмірним характеру обвинувачення, особі обвинуваченого та встановленим ризикам.

3.9. Отже, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню шляхом продовження строку тримання під вартою із зменшенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в раніше визначеному розмірі.

Керуючись статтями 131, 176-178, 182, 183, 194, 199, 315, 331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.09.2026.

Визначити в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; анк отримувача: ДКСУ, м. Київ; од банку (МФО): 820172; BAN: UA12820172035525900200102089.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 прибувати до суду за кожною вимогою, а також покласти обов`язки строком на два місяці:

- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Попередити обвинуваченого, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, а також якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1