Ухвала суду № 138258208, 16.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-в/754/208/26

Справа № 754/10839/26

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заставодавця ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання заставодавця ОСОБА_4 про повернення коштів, внесених як заставу,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання заставодавця ОСОБА_4 про повернення коштів, внесених нею як застава стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42025272300000796 від 06.05.2025року.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 травня 2026 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 266 240 грн.

У зв`язку з чим ОСОБА_4 27.05.2026 року було внесено вказані кошти застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, що підтверджується квитанціями АТ КБ «Приват Банк».

01 липня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва кримінальне провадження №42025272300000796 від 06.05.2025року стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, було закрите, ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 401 КК України. Проте, питання про повернення застави заставодавцю вирішено не було.

Ухвала про закриття кримінального провадження №42025272300000796 від 06.05.2025року набрала законної сили 09.07.2026 року. У зв`язку із закриттям кримінального провадження №42025272300000796 від 06.05.2025року та звільненням від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , дія запобіжного заходу у вигляді застави припинилася, проте запобіжний захід у виді застави залишився не вирішеним в частині повернення застави заставодавцю.

У зв`язку із викладеним ОСОБА_4 просить повернути їй, як заставодавцю, заставу в сумі 266 240 грн, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк отримувач Державна казначейська служба України, рахунок (IBAN): UA128201720355259002001012089, відповідно до квитанцій №0.0.4902115246.1 та №0.0.4902139946.1 від 27.05.2026, на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026 року.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував з приводу задоволення клопотання і повернення застави з викладених у клопотанні підстав.

Суд вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Якщо інше не передбачено КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до будь-яких засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина, та відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Пріоритет положень Конституції над законами та підзаконними актами є очевидним та не підлягає доведенню. Окрім іншого, це підтверджено у рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» та інших справах.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

ОСОБА_4 , як заставодавець, відповідно до ст. 3 КПК України, є учасником кримінального провадження, відтак, має право на судовий захист у питаннях, пов`язаних із внесеною заставою.

Із заяви заставодавця ОСОБА_4 про вирішення питання про повернення застави та з долучених нею до заяви копій документів вбачається, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 266 240 грн., після внесення якої самим підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) підозрюваний міг бути звільнений з-під варти та в подальшому вважатися таким, стосовно якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, -які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За вимогами ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 27.05.2026 заставодавцем ОСОБА_4 було внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк отримувач Державна казначейська служба України, рахунок (IBAN): UA128201720355259002001012089, заставу за ОСОБА_5 в розмірі 266 240 грн., згідно з ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026, після чого ОСОБА_5 було звільнено з-під варти.

Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15 передбачено, і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

На даний час застава, яку було внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк отримувач Державна казначейська служба України, рахунок (IBAN): UA128201720355259002001012089 на виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026, не повернута.

Внесена застава не була звернена в дохід держави протягом розгляду кримінального провадження. Покладені на ОСОБА_5 обов`язки під час досудового та судового розгляду кримінального провадження останній не порушував.

Крім того, у зв`язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження, ОСОБА_5 втратив статус підозрюваного, а відтак стосовно нього не можуть бути збережені жодні запобіжні заходи.

Так, з аналізу змісту ст.ст.177, 182 КПК України вбачається про неможливість застосування запобіжного заходу, в тому числі застави, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання заставодавця ОСОБА_4 про повернення застави, оскільки 01 липня 2026 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва кримінальне провадження №42025272300000796 від 06.05.2025року, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 було закрите, та останнього було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 401 КК України, а питання про повернення застави, внесеної заставодавцем ОСОБА_4 за ОСОБА_5 не було вирішено.

Керуючись ст.ст. 182 ч. 11, 537, 539 КПК України, суд -

у х в а л и в :

клопотання заставодавця ОСОБА_4 про повернення їй застави - задовольнити.

Заставу в розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, 00 копійок, внесену 27 травня 2026 року за ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк отримувач Державна казначейська служба України, рахунок (IBAN): UA128201720355259002001012089, відповідно до квитанцій №0.0.4902115246.1 та №0.0.4902139946.1 від 27.05.2026 - повернути заставодавцю ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_6