Рішення № 138256925, 09.07.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/378/26

провадження № 2-др/691/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище заяву представника позивача Омельяненка Руслана Руслановича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у цивільній справі №691/378/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебувала на розгляді цивільна справа №691/378/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 17 червня 2026 року позовну заяву задоволено.

30 черня 2026 року представник позивача, адвокат Омельяненко Р.Р. звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області із письмовою заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі №691/378/26 провадження 2/691/793/26.

В судове засідання, сторони, належно повідомлені, не прибули, і тому відповідно до ст. 270 ч. 4 ЦПК України суд, вбачає можливим розглянути заяву у відсутність учасників процесу.

Дослідивши та оцінивши докази у справі за заявою, суд вбачає, наявними підстави для ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі: задоволення позову - на відповідача; відмови в позові - на позивача; часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача, адвокатом Омельяненком Р.Р., який діє на підставі договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року та додаткової угоди №6 від 31 грудня 2025 року до нього позивачу ТОВ «Споживчий Центр» (а.с.8-9), довіреності у порядку передоручення від 15 травня 2026 року (а.с.4), довіреності у порядку передоручення від 07 травня 2026 року (а.с.5), надано до провадження суду в підтвердження надання правничої допомоги позивачу звіт про виконану роботу від 25 травня 2026 року відповідно до договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року в якому відображено вартість послуг (а.с.11). Вище наведене вказує, що між сторонами визначено витрати за надання правничої допомоги, та підтверджено до суду, що вказані послуги на суму 6000 грн., адвокатом надані, а позивачем прийняті (а.с.11). Оплата за надання правничої допомоги на час розгляду справи в суді не здійснена, що підтверджується змістом заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с.1-3).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд з`ясував склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, які є співмірними із складністю справи та відповідають критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та згідно вимог ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив особу адвоката та перевірив його повноваження. При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд виходить із встановлення їх дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Так, враховуючи те, що в даній цивільній справі було задоволено позов в повному обсязі, то у відповідності до положень статті 137 ЦПК України необхідно стягнути зі сторони відповідача витрати на правничу допомогу надану адвокатом в розмірі 6000,00 грн., які складаються із формування запит на складання розрахунку ціни позову та отримання необхідних документів, складання позовної заяви, у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками до суду та відправка відповідачу, сплату судового збору, проведення детальної консультації позивачу, та підлягає до вішкодування позивачу ТОВ «Споживчий Центр» відповідачем у справі Бакуменком С.В., шляхом ухвалення додаткового рішення.

Керуючись, ст. ст. 137, 270 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

заяву представника позивача Омельяненка Руслана Руслановича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у цивільній справі №691/378/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса м. Київ вул. Саксаганського будинок №133-А, судові витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Омельяненком Р.Р. у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., на підставі договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи для відому, як таким, що не приймали участі в судовому засіданні.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко