Рішення № 138256534, 15.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3821/26

Провадження № 2/629/1680/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., прокурора-стажиста Лозівської окружної прокуратури Харківської області Смолки Г.А., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу №629/3821/26 за позовом Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровими номером 6323955700:02:000:0053, площею 2,2627 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозівської міської територіальної громади (колишньої Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Позовну заяву прокурор обґрунтував тим, що відповідачка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.10.2008 набула у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2.2627 га (кадастровий номер 6323955700:02:000:0053), розташовану на території колишньої Орільської селищної ради (нині Лозівська міська громада) Харківської області. Право власності було зареєстровано 03.04.2009. Згідно з інформацією Державної міграційної служби, дані про документування ОСОБА_1 в Україні відсутні, що підтверджує її статус іноземного громадянина. Відповідно до вимог законодавства, іноземець, який успадкував землі сільськогосподарського призначення, зобов`язаний відчужити їх протягом року. Для відповідачки цей строк сплив ще 04.04.2010, проте ділянка досі перебуває у її власності.

Ухвалою суду провадження було відкрито у порядку загального позовного провадження.

Прокурор у судовому засіданні просив суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Машкіної А.В. надійшло клопотання у якому вона позовні вимоги просила задовольнити, розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідачка про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади України. Про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди прокурора, який діє в інтересах позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши прокурора, дослідивши докази у справі, суд дійшов до таких висновків.

Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорта громадянина рф.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 11.02.2026 № НВ-4600210962026 земельна ділянка кадастровий номер 6323955700:02:000:0053, площею 2,2627 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, перебуває у власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.10.2008. Право власності зареєстровано державним актом серії ЯЖ 470551 від 03.04.2009 року.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМА №326702 від 17.10.2008, виданого державним нотаріусом Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області Звадою В.В. громадянка російської федерації ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323955700:02:000:0053, площею 2.2627 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Управлінням Держкомзему у Лозівському районі Харківської області відділом земельних ресурсів за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6323955700:02:000:0053, площею 2,2627 га та посвідчено державним актом серії ЯЖ 470551 від 03.04.2009.

За інформацією Державної міграційної служби України, ОСОБА_1 громадянка російської федерації, в Україні не документувалася, відомості про її документування в обліках ДМС та Єдиній інформаційно-аналітичній системі управління міграційними процесами відсутні.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьою статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертою статті 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною п`ятою статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 7 частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Частиною 2 ст. 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Приписами абз. б ст. 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Абзацом в ст. 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може належати їй на праві власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні Лозівської окружної прокуратури Харківської області з цим позовом до суду Харківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень. Ці витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь Харківської обласної прокуратури, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 268, 280, 281 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації- задовольнити.

Припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровими номером 6323955700:02:000:0053, площею 2.2627 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозівської міської територіальної громади (колишньої Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ, на р/р UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - Лозівська окружна прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 0291010831, адреса: вул.Богданівська, буд.17, м. Лозова, Харківська область, яка діє в інтересах:

-Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, адреса: вул.Космічна, буд. 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук