Рішення № 138256242, 16.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7857/24

Провадження № 2/953/95/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Панченко Л.В.

позивач - комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»,

представник позивача комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» - Вірютіна Оксана Володимирівна,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Варламов Дмитро Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін.

26.08.2024 позивач, комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (далі - КП «ХТМ»), звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь заборгованість у розмірі 46 483,02 грн, яка утворилася внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуги за опалення та гарячу воду за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з відповідачів на свою користь суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись із вимогами позивача, у відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Варламов Д.В. зазначає, що позовні вимоги КП «ХТМ» в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячої води за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 у розмірі 46 483,02 грн. є незаконними та необґрунтованими, оскільки: позовна заява та її додатки не містять належним чином оформлених доказів права на підписання позовних заяв юрисконсультом КП «ХТМ» О. Вірютіною; додані до позовної документи не засвідчені належним чином; звертаючись до суду із даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду та сплачувати плату за житлово-комунальні послуги повинен власник квартири, а не особи, які в ній зареєстровані.

У відповіді на відзив представник позивача КП "ХТМ" Вірютіна О.В. просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Варламова Д.В. про застосування строку позовної давності розглядати з урахуванням п.п. 12, 19 Перехідних положень ЦК України.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Глос М.Л. від 28.08.2024 прийнято до провадження цивільну справу, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Київського районного суду м. Харкова Яхновського В.Д. № 01-06/678 «Щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених судових справ, які перебували в провадженні судді Глос М.Л.», зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл між суддями даної судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану цивільну справу передано для розгляду цьому складу суду, та ухвалою від 08.01.2026 прийнято до провадження цивільну справу, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Участь у справі сторін.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася, додавши клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання відповідачі та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Варламов Д.В., належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідно до п. 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 № 1407 (із змінами, внесеними рішенням від 30.09.2003 № 946), КП "ХТМ" є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Позивач КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період до 01.05.2019 на підставі Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги", а з 01.05.2019 на підставі Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила № 630), Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі Правила № 830), Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (далі Правила № 1182).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги", який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 5) ч. 3 ст. 20 цього Закону визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги", який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, - індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 5) ч. 2 ст. 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Такі ж положення унормовані пп. 1) п. 30 Правил № 630, пп. 5) п. 45 Правил № 830 та пп. 5) п. 45 Правил № 1182.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово- комунальних послуг.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), утому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Судом установлено, що відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати відповідачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, утворилася заборгованість у розмірі 46 483,02 грн., що підтверджується відомістю про нарахування та оплату послуг, та яка підлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь КП «ХТМ».

Разом із цим, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності зупиняється: (1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); (2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; (3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; (4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (стаття 263 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 02.04.2020.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20.04.2023 у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введений воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

Пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» набрав чинності 30.01.2024.

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) продовжено від початку воєнного стану 24.02.2022 по 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025.

Відтак, для заборгованості, яка виникла у період з 02.04.2020 по 03.09.2025, строк позовної давності починає рахуватися з 04.09.2025, а для заборгованості, яка виникла до 02.04.2020, - з моменту виникнення заборгованості до 02.04.2020, залишок строку давності продовжується рахуватися з 04.09.2025.

За наведених обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог КП "ХТМ" та стягненню на його користь солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання та гарячу воду за період з 02.04.2017 по 31.12.2021 у розмірі 43 148,23 грн.

Доводи сторони відповідача ОСОБА_2 з приводу строку звернення КП «ХТМ» до суду такий висновок суду не спростовують.

Що стосується доводів ОСОБА_2 в іншій частині, слід зазначити наступне.

Як убачається із довіреності представника позивача ОСОБА_4 , - має право підпису та пред`явлення: заяви про видачу судового наказу, позовної заяви, повної або часткової відмови від позовних вимог, уточнень та змін позовних вимог, визнання позову, право апеляційного та касаційного оскарження, пред`явлення виконавчого листа та судового наказу до виконання, подання скарг на дії органів державної виконавчої служби (державних виконавців), приватних виконавців, засвідчення копій документів , а також підготовки, підпису та подання в усіх органах, установах та організаціях заяв, клопотань, відзивів, заперечень , пояснень ( усних та письмових) та інших документів, що пов`язані з представленням, захистом прав і інтересів та діяльністю підприємства.

Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_2 про відсутність повноважень у представника позивача ОСОБА_4 є безпідставними. Також, додані до позовної заяви документи засвідчені цим представником.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що плату на послуги вносить власник квартири, а не особи, які в ній зареєстровані, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 цієї статті Кодексу визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: (1) на професійну правничу допомогу; (2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; (4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; (4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог КП «ХТМ», здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 810,58 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_1 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 за період з 02.04.2017 по 31.12.2021 в розмірі 43 148 (сорок три тисячі сто сорок вісім) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_1 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», судовий збір у розмірі 2 810 (дві тисячі вісімсот десять) гривень 50 копійок, по 936 (дев`ятсот тридцять шість) гривень 86 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ЄДРПОУ 31557119.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя - Ю.Ю. Власова