Рішення № 138255586, 15.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 551/221/26

Провадження № 2/548/585/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", представник позивача Король Владислава Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача 03.03.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернувся до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.05.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено кредитний договір № 9032561.

На підставі договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'', до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 9032561 від 08.05.2025.

У зв`язку із невиконанням відповідачкою умов договору, заборгованість останньої перед позивачем становить 91255,64 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням - 33740,00 грн, заборгованості за відсотками - 40015,64 грн, заборгованості за пенею (штрафами) - 17500,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, позивач прохає стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість в повному обсязі разом із судовими витратами.

Ухвалою судді Шишацького районного суду Полтавської області Рябченко В.В. від 23.03.2026 матеріали цивільної справи за вищевказаним позовом передано на розгляд за підсудністю до Хорольського районного суду Полтавської області, оскільки відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що віднесено до територіальної юрисдикції цього суду.

Протоколом авторозподілу розподілу судової справи від 20.04.2026 вказану справу передано на розгляд судді Старокожку В.П.

Ухвалою судді від 20.04.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, надано відповідачці строк для надання відзиву 15 днів, задоволено клопотання представника позивача про витребування інформації від АТ "ПУМБ".

Витребувана інформація надійшла до суду 05.05.2026.

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкладено підготовче засідання у справі.

У встановлений судом строк відзив на позов до суду не надходив.

Ухвалою суду від 02.06.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено її до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 15.07.2026 сторони не з`явилися, належним чином були повідомлені про чяас та місце його проведення.

Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 заяв та клопотань щодо причин своєї неявки суду не надала, відповідно до рекомендованого поштового повідомлення від 15.06.2026 копію ухвали від 02.06.2026, якою повідомлена про час та місце проведення судового засідання, отримала 10.06.2026.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 08.05.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено та підписано договір № 9032561 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачка отримала кошти в сумі 30000,00 грн на строк 360 днів, тобто до 03.05.2026, безготівковим шляхом, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процента ставка ставоить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту. Денна процентна ставка - 1,00% в день.

25.05.2025 між сторонами укладено додаткову угоду до цього договору, відповідно до умов якої суму кредиту збільшено на 5000,00 грн, тобто вона склала 35000,00 грн, строк повернення кредиту залишився незмінним, процентні ставки - також.

Вищевказане підтверджується копією договору про надання споживчого кредиту, додаткової угоди до нього, паспортів споживчого кредиту, графіку платежів та інформаційного повідомлення споживачеві.

Кредитодавцем кошти позичальнику ОСОБА_1 перераховані 08.05.2025 в сумі 30000,00 грн, 25.05.2025 - в сумі 5000,00 грн на вказану нею банківську картку, що підтверджується копією повідомлення ТОВ "Пейтек" від 19.01.2026 за вих. № 20260119-1.1 та повідомленням АТ "ПУМБ" від 30.04.2026.

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором станом на 16.01.2026, вбачається, що відповідачка в рахунок оплат за кредитом внесла кошти в сумі 1260,00 грн як погашення тіла кредиту та 7425,00 грн - погашення відсотків.

На підставі договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'', до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 9032561 від 08.05.2025, що підтверджується копією цього договору факторингу та витягу із реєстру боржників до нього від 16.01.2026.

Згідно із вказаним витягом заборгованість ОСОБА_1 станом на дату відступлення права вимоги становить 91255,64 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 33740,00 грн; заборгованості за відсотками - 40015,64 грн; заборгованості за пенею (штрафами) - 17500,00 грн.

03.07.2025 первісним кредитором було надіслано боржниці ОСОБА_1 повідомлення про виникнення заборгованості за кредитним договором та необхідності її погашення.

Як вбачається із позовної заяви, нарахування подальшої заборгованості позивачем по вказаному кредитному договору після укладення договору факторингу не здійснювалися.

Станом на дату звернення позивача до суду із цим позовм заборгованість відповідачкою не погашена, доказів протилежного суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного позивач просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 91255,64 грн та судові витрати.

Відзив на позов від відповідачки не надходив.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 12 ЗУ ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується копіями досліджених судом: договору № 9032561 від 08.05.2025 про надання споживчого кредиту, додаткової угоди до нього від 25.05.2025, паспортів споживчого кредиту, графіку платежів та інформаційного повідомлення споживачеві та договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026, відповідно до яких позивач набув права вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Згідно з умовами вищевказаного договору, між сторонами було чітко визначено строк їхньої дії та терміни, у який відповідачка мала би повернути отримані кошти та сплатити відсотки та інші платежі за користування ним.

Суду ні позивачем, ні відповідачкою не надано доказів погашення заборгованості за цим договором останнім як первісному кредитору, так і позивачеві.

Судом встановлено, що за кредитним договором заборгованість за тілом кредиту (сумою кредиту) та процентами нараховані на момент відступлення прав вимоги, у межах строку дії договору та на умовах, які передбачені кредитним договором, у подальшому жодні нарахування позивачем не здійснювалися.

Відповідачкою розрахунок заборгованості не спростований, альтернативного розрахунку не надано.

За таких умов суд доходить висновку про задоволення позову в частині позовних вимог, що стосуються стягнення із відповідачки заборгованості за основною сумою боргу - 33740,00 грн та відсотками - 40015,64 грн, а всього - 73755,64 грн.

Строк дії кредитного договору на момент звернення позивача до суду не закінчився, однак заборгованість нарахована первісним кредитором, обрахована з моменту видачі кредиту та до моменту отримання права вимоги позивачем за цими договором.

Щодо стягнення заборгованості за пенею (штрафом) суд доходить висновку про таке.

Відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану'' від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Ці наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитний договір між сторонами укладений у 2025 році, діяв до 2026 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Норма закону, яка передбачає списання кредитодавцем нарахованих неустойки (штрафу, пені) включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, наразі дії і не скасована. Тому суд доходить висновку, що нарахування позивачем відповідачу пені (штрафу) у сумі 17500,00 грн за цим договором є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Отже, з огляду на вищевикладене, стягненню із відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 73755,64 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 33740,00 грн та відсотками - 40015,64 грн.

У іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним договором слід відмовити з вищевикладених підстав.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати в розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 153932 від 10.03.2026 по сплаті судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів та їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664,00 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2151,75 грн (80,82% сплаченого позивачем судового збору на підставі платіжної інструкції № 153932 від 10.03.2026).

Щодо іншої частини судових витрат, на які вказує позивач в сумі 1664,00 грн, суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження їх понесення, тому в стягненні цієї частини судових витрат із відповідачки слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", представник позивача Король Владислава Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' заборгованість в загальній сумі 73755 (сімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн 64 коп, що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 33740,00 грн та відсотками - 40015,64 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' 2151 (дві тисячі сто п`ятдесят одну) грн 75 коп понесених ним судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий