Постанова № 138254814, 15.07.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/922/26

Провадження № 3/379/406/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справ, що надійшли 08.06.2026 після доопрацювання від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року в матеріалах справи відсутні,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

28.04.2026 о 03 год 14 хв у с. Ківшовата Білоцерківського району Київської області по вул. Свободи, 2А, неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 без р.н. у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» ARHK 0534, тест № 4330, результат огляду позитивний 1,41 проміле. З результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу водій погодився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 28.04.2026 о 03 год 14 хв у с. Ківшовата Білоцерківського району Київської області по вул. Свободи, 2А, неповнолітній ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Suzuki Lets 2 без р.н., при цьому будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Неповнолітній ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що посвідчення водія ніколи не отримував, відомо, що потрібно отримувати посвідчення водія для керування транспортним засобом відповідної категорії. Близько 12 ночі знайомий ОСОБА_2 (повнолітній) керував скутером. Він не зареєстрований, але належить його матері ОСОБА_3 . Зберігався скутер у них у подвір`ї приватного будинку. Він ( ОСОБА_1 ) був п`яний, а в ОСОБА_2 є посвідчення водія на керування автомобілем. Спочатку поїхали у магазин і закінчився бензин. О 12 ночі вирішили поїхали на заправку в с. Ківшовата, ОСОБА_4 був за кермом. Під`їхали працівники поліції. Поліція попрохала працівників заправки, щоб їх заправили. Потім він ( ОСОБА_1 ) покотив транспортний засіб. Коли вони відійшли 500 м, під`їхали працівники поліції і сказали сідати, вони їх проведуть додому. Він ( ОСОБА_1 ) сів за кермо і проїхали на скутері метрів 200. Після чого працівники поліції включили бодікамери. На місці зупинки пояснили статті кодексу. Він продув «Драгер», який показав 1,41льтатом погодився. В лікарню пропонували поїхати, але не повезли. Протокол складали біля подвір`я, де він мешкає, мама була при цьому присутня.

Законний представник ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що її син не вживає алкогольних напоїв. Того дня вона приїхала з Києва і лягла спати. Проснулася, поліція стукала у вікно. Скутер вона брала у кредит. ЇЇ син прав керування відповідної категорії не отримував.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, у судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її законного представника, вивчивши матеріали об`єднаної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

За змістом п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У пунктах 2 і 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 651745 від 28.04.2026;

- результатом тестування ОСОБА_1 на алкоголь № 4330 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» № ARHК-0534 від 28.04.2026 о 03:17 год із результатом тестування 1,41 ‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан сп`яніння проба позитивна, 1,41 проміле

- рапортом поліцейського від 28.04.2026, згідно якого вбачається, що 28.04.2026 року о 03 год. 14 хв. під час несення служби у складі наряду Вулкан 0813 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) за адресою: Київська обл., Таращанська ОТГ, с. Ківшовата, вул. Свободи 2а зупинили транспортний засіб Suzuki Lets 2 без н.з. згідно зі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Під час перевірки документів було встановлено водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Огляд проводився за допомогою приладу Alkotest Drager, ARLM -0346, тест №433. Результат огляду - позитивний, 1,41 проміле. З результатом згоден. Водій від проходження повторного огляду у найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.9.а ПДР України. Також було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має посвідчення водія та ніколи його не отримував, оскільки є неповнолітнім. Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та протокол за ч. 2 ст. 126 КУпАП. По факту складання матеріалів стосовно неповнолітнього в усній формі було повідомлено матір водія, від надання пояснень та отримання смс сповіщення вищевказана категорично відмовилась. Водія відсторонено шляхом залишенням ТЗ на місці зупинки без порушень ПДР. Подія зафіксована на БК моторола 476756,476745;

- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, що містяться на диску. Так, на відеозаписі зафіксовано: факт керування транспортним засобом (файл «clip-2»). Працівник поліції озвучив ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі (файл «clip-0» час 03:15), ОСОБА_1 продув Драгер, з результатом огляду 1,41 проміле погодився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився (файл «clip-0» час 03:16:50).

Доводи ОСОБА_1 щодо провокації з боку працівників поліції не підтверджені належними та допустимими доказами, то му суд оцінює таки доводи критично.

З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП

Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом

Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 651743 від 28.04.2026;

- рапортом поліцейського від 28.04.2026;

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.

З указаного вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Пунктом 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814, визначено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Враховуючи наведене вище, а також те, що вказані адміністративні матеріали складені стосовно тієї самої особи, стосуються різних епізодів вчиненого діяння та одночасно розглядаються в одному суді, - дані справи про адміністративні правопорушення ЄУН 379/922/26 та 379/923/26 слід об`єднати в одне провадження.

Згідно ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (ст. 33 КУпАП).

Правопорушення, за вчинення яких притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , входять до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» та належать до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв`язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд вважає, що таке стягнення відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 13, 23, 33, 36, 40-1, 126 ч. 2, 130 ч. 1, 251, 252, 266, 268, 276-285, 301, 303, 304 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали справ єдиний унікальний номер 379/922/26, номер провадження 3/379/406/26 та єдиний унікальний номер 379/923/26 номер провадження 3/379/417/26 об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер 379/922/26, номер провадження 3/379/406/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

Реквізити: отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Реквізити: стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя:В. І. Зінкін