Рішення № 138254703, 09.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17839/25

Провадження № 2/369/6481/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/17839/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВННЯ" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2023 року між ОСОБА_3 та Товариством з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір страхування), що підтверджується страховим полісом CLAU - 002472. Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - Застрахований ТЗ).

29 червня 2024 року в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька у напрямку вулиці Хорива сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Dacia Sandero, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

По факту дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний матеріал за ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), який направлено до Подільського районного суду м. Києва (справа про адміністративне правопорушення № 758/10422/24).

17 вересня 2024 року постановою Подільського районного суду м. Києва по справі №758/10422/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Так, позивач зазначає, що 09 липня 2024 року до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

15 липня 20224 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування на підставі зазначеної заяви та страхового акту № 19376 від 12 липня 2024 року, виходячи з рахунку №ВДпС-0027693 від 03 липня 2024 року, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 91433,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2624 від 15 липня 2024 року.

На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 218438022.

З метою досудового врегулювання спору 27 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача з Вимогою сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ СТРАХУВАННЯ» суму франшизи у розмірі 2500,00 грн., яка передбачена Полісом №ЕР 218438022, про що направлено лист за вих. №15/04/8/2/1222-25, однак відшкодування здійснено не було.

Таким чином, оскільки відповідач не здійснив у добровільному порядку відшкодування шкоди, позивач звертається до суду та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» відшкодування шкоди у розмірі 2500,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином. Надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та не заперечувала про ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2023 року між Фартушним та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується страховим полісом CLAU - 002472. Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

29 червня 2024 року в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька у напрямку вулиці Хорива сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Dacia Sandero, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року по справі №758/10422/24, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення - штраф.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

09 липня 2024 року до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

15 липня 2024 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування на підставі зазначеної заяви та страхового акту № 19376 від 12 липня 2024 року, виходячи з рахунку № ВДпС-0027693 від 03 липня 2024 року, здійснило виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 91433,69 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2624 від 15 липня 2024 року.

На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 218438022.

З метою досудового врегулювання спору 27 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача з Вимогою сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ СТРАХУВАННЯ» суму франшизи у розмірі 2500,00 грн., яка передбачена Полісом №ЕР 218438022, про що направлено лист за вих. №15/04/8/2/1222-25.

Як вбачається з матеріалів справи, відшкодування здійснено не було. Доказів на спростування вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи не надано.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування»).

Згідно з приписами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Учасники справи згідно з її матеріалами мають зобов`язання: договірне зобов`язання між позивачем і потерпілим - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП.

Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» перейшло право вимоги на отримання від винної особи ОСОБА_2 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 29 червня 2024 року по вул. Набережно-Хрещатицька у напрямку вулиці Хорива в місті Києві.

На цій підставі позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Відповідач на час розгляду справи відзив по справі та докази на підтвердження своїх заперечень не надав, не заявив клопотань про витребування доказів у разі складнощів в їх отриманні, не повідомив про причини неможливості подати такі докази. А відтак фактично не заперечував проти фактичних обставин справи.

Отже ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, вимоги ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» суд вважає обґрунтованими і доведеними.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВННЯ" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" відшкодування шкоди у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», код ЄДРПОУ: 35429675, адреса місцезнаходження: 08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 60-А.

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА