Ухвала суду № 138254630, 16.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"16" липня 2026 р. Справа № 363/4415/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

до Вишгородського районного суду Київської області із Київського апеляційного суду надійшла вказана вище цивільна справа, яку передано судді для продовження розгляду.

Водночас, перевіривши матеріали справи, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2026 позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння, було залишити без руху, з підстав, зазначених у вказаному судовому рішенні, та надано прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Так, встановивши, що після постановлення Вишгородським районним судом Київської області ухвали від 13.08.2025, супровідним листом від 14.08.2025 позовну заяву з доданими до неї матеріалами було повернуто позивачу керівнику Вишгородської окружної прокуратури Київської області, з урахуванням положень статей 175, 177 ЦПК України, позивачу надано строк для подання до суду оригіналу позовної заяви з додатками та її копії для направлення іншим учасникам у справі.

Крім цього, судом було встановлено, що у позовній заяві ціна позову була визначена прокурором у розмірі 1 149,00 грн, виходячи з усереднених показників нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення, однак такий розрахунок не відображає дійсної вартості спірного майна на момент звернення до суду та не підтверджений належними і достовірними відомостями.

Отже, недоліки позовної заяви полягали у ненаданні суду оригіналу позовної заяви з додатками та копіями для інших учасників справи, ненаданні належного підтвердження вартості спірної земельної ділянки, а також ненаданні документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі відповідно до ціни позову.

17.06.2026, у строк встановлений судом, прокурором подано до суду письмові пояснення, у яких, просить продовжити строк виконання ухвали суду для усунення недоліків на двадцять днів, шляхом доплати судового збору за подання позовної заяви.

Так, як зазначено у поясненнях, з метою усунення недоліків позовної заяви, Вишгородською окружною прокуратурою сформовано витяг з Держгеокадастру

№НВ-9970691382026 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221880802:14:140:6002, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 489 271,66 грн.

Прокурор (позивач), посилаючись на положення статті 4 Закону України «Про судовий збір», здійснив розрахунок суми судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, та зазначив, що судовий збір становить 7 339,07 грн. Оскільки платіжною інструкцією № 1973 від 10.07.2025 було здійснено оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн, позивачу необхідно доплатити суму судового збору у розмірі 4 311,07 грн.

Як зазначено прокурором, наразі Вишгородською окружною прокуратурою підготовлено платіжні документи для доплати судового збору за подання позову у даній справі, однак переведення коштів з казначейських рахунків потребує більше часу, ніж надано судом. Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури України не звільнені від сплати судового збору. Водночас, органи прокуратури фінансуються виключно із державного бюджету, а будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені для сплати судового збору, оскільки це суперечить чинному бюджетному законодавству.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.06.2026 частково було задоволено клопотання прокурора про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 15.06.2026 для усунення недоліків позовної заяви, який продовжено на десять днів із дня вручення цієї ухвали.

Також, у вказаній ухвалі суду було звернуто увагу позивача (прокурора) на те, що згідно письмових пояснень, ціну позову у цій справі збільшено, суду надано письмовий доказ на підтвердження її розміру та наведено інше, ніж у первісній позовній заяві, обґрунтування суми судового збору, яку позивач просить стягнути з відповідача. У зв`язку з чим, позивачу, яким у письмових поясненнях змінено ціну позову та надано новий письмовий доказ на підтвердження її розміру, відповідно до положень статей 175, 177 ЦПК України, необхідно надати суду позовну заяву у новій редакції, зазначивши ціну позову та обґрунтування щодо розподілу судових витрат, з додатками, а також її копії для направлення іншим учасникам у справі.

Як убачається із довідки про доставку електронного документу «Ухвала» від 19.06.2026 по справі №363/4415/25 було надіслано до електронного кабінету ЄСІТС керівнику Вишгородської окружної прокуратури Київської області та доставлено 20.06.2026.

29.06.2026 до суду, із листом за підписом заступника керівника окружної прокуратури Я.Зюзь подано лише платіжну інструкцію щодо доплати судового збору у розмірі

4 311, 10 грн. Водночас інших недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 15.06.2026 та додатково конкретизованих в ухвалі суду від 19.06.2026, прокурором не усунуто. Зокрема, до суду не подано оригіналу позовної заяви у новій редакції із зазначенням уточненої ціни позову, належним обґрунтуванням розміру заявлених вимог і розподілу судових витрат, додатками, а також її копій та копій доданих документів відповідно до кількості інших учасників справи.

Суд звертає увагу, що вимоги ухвал від 15.06.2026 та 19.06.2026 були сформульовані чітко, конкретно та не допускали неоднозначного розуміння. Прокурору було прямо роз`яснено необхідність подання не лише документа про доплату судового збору, а й позовної заяви у новій редакції з усіма необхідними додатками та копіями для інших учасників справи.

При цьому, прокурором вибірково виконано лише одну з вимог суду - здійснено доплату судового збору, тоді як решту недоліків залишено поза увагою, а будь-яких пояснень щодо причин їх невиконання не надано.

У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 6 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем (прокурором) всупереч вимог, визначених ухвалами суду від 15.06.2026 та 19.06.2026, які є обов`язковими для виконання, судові рішення не виконано, недоліки не усунуто.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких підстав, оскільки позивачем (прокурором) у встановлений судом строк виконав вимоги ухвал від 15.06.2026 та 19.06.2026 лише частково, доплативши судовий збір, проте не подав позовної заяви у новій редакції, її додатків та копій для інших учасників справи, позовна заява відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України підлягає визнанню неподаною та поверненню прокурору.

Суд наголошує, що у даному випадку повернення позову не є надмірним формалізмом та обмеженням доступу до правосуддя, а є проявом забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Керуючись статтями 13, 14, 43, 183, 185, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння - вважати неподаною та повернути позивачу (прокурору).

Роз`яснити позивачу (прокурору), що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач