Ухвала суду № 138254556, 01.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5876/24

провадження № 1-кс/361/1203/26

01.07.2026

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бровари, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , виконроб ТОВ «Юність Інвест НК», раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні №12023111130005433 від 20.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 р. старший слідчий слідчого управління ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №12023111130005433 від 20.12.2023 р.

Вказане клопотання мотивоване тим, що відділом Броварського районного управління поліції ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111130005433 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, заздалегідь подав до суду через «Електронний суд» письмові заперечення. В судовому засіданні посилався на те, що підозра необґрунтована, ризики вказані в клопотанні не обґрунтовані та не доведені. Захисник зазначив, що інкриміновані підозрюваному діяння за ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 191 КК України є взаємовиключними та не можуть бути вчинені одночасно одними й тими самими діями; розмір збитків, на думку захисту, не є остаточно встановленим та завищений; ОСОБА_5 протягом 2023-2026 років від органів досудового розслідування не переховувався, за викликами слідчого прибував, під час обшуку добровільно видав документи та електронну техніку, неодноразово прибував за викликами слідчого для дачі показань та проведення слідчих дій, за повісткою добровільно з`явився до суду.

Крім того, захисник просив суд врахувати дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та роботи, стійкі соціальні зв`язки, одружений, виховує двох дітей, раніше не судимий, характеризується позитивно; можливість виїзду підозрюваного за кордон обмежена вимогами законодавства, чинного в умовах воєнного стану. Захисник просив відмовити слідчому в задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а в разі задоволення клопотання врахувати надмірність заявленого стороною обвинувачення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив відмовити слідчому в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, а також заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Оцінюючи доводи захисту щодо суперечливості кваліфікації діяння одночасно за ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 191 КК України, а також щодо остаточного розміру завданих збитків, слідчий суддя зазначає наступне. На даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання відносно ОСОБА_5 , він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме: протоколами допиту свідків щодо обставин виконання будівельних робіт та підписання актів приймання виконаних робіт; висновками будівельно-технічних експертиз щодо вартості фактично не виконаних робіт за укладеними договорами підряду; висновками економічних експертиз щодо розміру завданої матеріальної шкоди за кожним з об`єктів будівництва; висновком судової почеркознавчої експертизи щодо належності підозрюваному підпису у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано зміст розмов між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 щодо приховування документів від працівників поліції та коригування проектної документації заднім числом; протоколами огляду руху грошових коштів по рахунку ТОВ «Юність Інвест НК»; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. При цьому слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати питання доведеності вини особи, а лише встановлює, чи є причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» («Case of Ferrazzini v. Italy» № 44759/98 від 12.07.2001) не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, № 12718/87, від 12.12.1991, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

При цьому, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від слідства та суду, як цілком ймовірний, враховуючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявні вагомі докази, які можуть переконувати суд, що підозрюваний міг вчинити дані правопорушення; конкретні обставини вчинення правопорушень, що може свідчити про наявність ризику, передбаченого пунктами 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду;

Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існує ризик можливості переховуватися від суду.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить з того, що підозрюваному відомі анкетні дані, місця проживання та роботи інших підозрюваних, свідків та інших осіб, показання яких мають значення для кримінального провадження. З огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, які за версією сторони обвинувачення, вчинялися у складі організованої групи, наявність між її учасниками тривалих ділових та особистих зв`язків, існує обґрунтована ймовірність впливу підозрюваного на вищенаведених осіб з метою узгодження показань або схилення їх до надання вигідних для нього відомостей. За таких обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, перебаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

При цьому, характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки та спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя, взявши до уваги обставини даного кримінального провадження, характер інкримінованих дій, дані про їх систематичність, вважає, що існують достатні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити аналогічну злочинну діяльність або сприяти її продовженню іншими учасниками організованої групи.

Враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, обставини їх вчинення у складі організованої групи, а також обізнаність підозрюваного з матеріалами кримінального провадження, колом свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя вважає доведеною наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 на виклик слідчого судді до суду з`явився добровільно за повісткою, без застосування щодо нього затримання в порядку статей 207-208 КПК України, раніше в порядку кримінального провадження від слідства не переховувався, за викликами слідчого прибував, під час проведення обшуку добровільно видав документи та технічні засоби, має постійне місце проживання та роботи в Броварському районі Київської області, стійкі соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий та характеризується за місцем роботи позитивно.

Зазначені дані про особу підозрюваного, оцінені судом у сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень та наявними ризиками, свідчать, що встановлені ризики можуть бути належним чином нівельовані шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави як альтернативи, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Оскільки підозрюваному не інкримінується вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства або погрозою його застосування, підстав для незастосування застави, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не встановив.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження того, що розмір застави, на визначенні якого наполягає сторона обвинувачення, є непомірним для підозрюваного. Матеріали клопотання також не містять відомостей про майновий стан підозрюваного, розмір його доходів чи наявність інших обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість внесення застави у запропонованому розмірі. Саме лише посилання сторони захисту на обтяжливість застави, не може бути достатньою підставою для визначення її розміру в межах, близьких до мінімальних.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність на утриманні двох дітей, а також з урахуванням існуючих у провадженні ризиків, ймовірні масштаби та наслідки його незаконної діяльності, суспільний інтерес, оскільки предметом посягання стали бюджетні кошти, виділені на відновлення житла громадян, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є для нього завідомо непомірним.

На підставі викладеного та керуючись статтями 176-179, 182-184, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №12023111130005433 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в межах строку досудового розслідування, а саме по 19 серпня 2026 р. та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному розмір застави, для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 200 (двісті) мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ 26268119, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-заборонити спілкуватися із свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон в разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 19.08.2026 року включно.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На підставі ч. 6 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується відносно підозрюваного ОСОБА_5 за спливу п`яти днів, передбачених для внесення застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали під розпис вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1