Ухвала суду № 138254478, 16.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2473/26

1-кп/357/633/26

У Х В А Л А

про продовження строку домашнього арешту

16 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку домашнього арешту, у кримінальному провадженні № 12025111030002616 від 21 грудня 2025 року, стосовно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чупира Білоцерківського району Київської області, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 12025111030002616 від 21 грудня 2025 року, стосовно: ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року вирішено:

1) обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 18 липня 2026 року (включно).

2) заборонити ОСОБА_4 , строком на два місяці, тобто до 18 липня 2026 року (включно), залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня, в період доби з 20:00 год. до 06:00 год. наступного дня, за винятком випадків, коли виникає необхідність отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття (захисні споруди цивільного захисту) під час оголошення повітряної тривоги.

3) на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов`язати ОСОБА_4 , строком на два місяці, тобто до 18 липня 2026 року (включно), виконувати такі обов`язки:

- за першим викликом прибувати до суду;

- не відлучатися без дозволу суду із Білоцерківського району Київської області;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до суду; не відлучатися із місця проживання без дозволу суду, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги; повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Необхідність продовження строку домашнього арешту, прокурор ОСОБА_3 мотивував тим, що раніше встановлені ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілих продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження домашнього арешту не заперечував.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.

Суд заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінальної справи, дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 6 ст. 181 КПК України).

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Із системного аналізу ч. 3, 5 ст. 199 КПК України можна зробити висновок, що на підготовчому судовому засіданні, за клопотанням прокурора, суд продовжує строк домашнього арешту та покладених на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, якщо прокурор доведе існування обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом.

Суд вважає, що такі обставини прокурором доведені.

Суду доведено, що продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років, а відповідно до приписів ст. 45-48, 75 КК України, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, до нього не може бути застосоване звільнення від відбування покарання.

Отже, очікування можливого вироку, що передбачає реальний термін ув`язнення, може спонукати обвинуваченого до переховування від суду.

Сталі зв`язки, які можуть стримати обвинуваченого від таких дій, судом не установлені, оскільки останній хоча і одружений, проте не має неповнолітніх дітей чи інших осіб, які залежать від нього або перебувають на його утриманні, його вік, який дозволяє безперешкодно виїхати за межі України під час дії режиму воєнного стану.

Отож, сукупність цих обставин доводить, що ризик переховування від суду продовжує існувати і є цілком обґрунтованим.

Своєю чергою, суду доведено, що продовжує незаконно впливати на потерпілих, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на потерпілих, підкупом чи погрозами, примушуючи їх змінити свідчення шляхом перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Водночас, показання потерпілих, які ще не допитані, мають значення для кримінального провадження, оскільки вони були безпосередніми учасниками ДТП.

Отож, у зв`язку з цим, суд дійшов до переконання, що ризик впливу на потерпілих продовжує існувати і є цілком обґрунтованим.

Отже, оскільки суду доведені обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку домашнього арешту та обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, суд клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольняє.

Суд вважає, що запобігти установленим ризикам, більш м`якими запобіжними заходами неможливо, оскільки такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання, особиста порука або застава не забезпечать нівелювання ризику переховування від суду, оскільки не обмежують вільне пересування обвинувачення.

Одночасно, з огляду на похилий вік обвинуваченого, умови воєнного стану, суд вважає за можливе у випадках коли виникає необхідність отримання медичної допомоги та прослідування в укриття (захисні споруди цивільного захисту) під час оголошення повітряної тривоги, дозволити йому покидати місце проживання.

Керуючись ст. 314-316, 392, 395, 532 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку домашнього арешту, - задовольнити.

Продовжити строк домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на 2 (два) місяці, тобто до 16 вересня 2026 року (включно).

Заборонити ОСОБА_4 , строком на два місяці, тобто до 16 вересня 2026 року (включно), залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня, в період доби з 20:00 год. до 06:00 год. наступного дня, за винятком випадків, коли виникає необхідність отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття (захисні споруди цивільного захисту) під час оголошення повітряної тривоги.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов`язати ОСОБА_4 , строком на два місяці, тобто до 16 вересня 2026 року (включно), виконувати такі обов`язки:

- за першим викликом прибувати до суду;

- не відлучатися без дозволу суду із Білоцерківського району Київської області;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням встановлених обов`язків покласти на Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Роз`яснити, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6