Рішення № 138254145, 15.07.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/483/26

Номер провадження 2/289/883/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКОШ-АГРО» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДПОІНТ» про розірвання договору оренди земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2026 представник позивача Давиденко О.К. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди землі площею 1,2872 га кадастровий номер 1825086200:02:000:1009, укладений 12.03.2025 між ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» (після зміни назви - ТОВ «Схід-Агротрейд»), як орендарем, а також договір оренди землі площею 0,7654 га кадастровий номер 1825080900:06:000:0485, укладений 12.03.2015 між ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз (БС)» (після зміни назви - ТОВ «Схід-Агротрейд»).

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивач є власником зазначених вище земельних ділянок на праві свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.2020. В той же час 12.03.2015, між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 та ТОВ «Благодійний Союз» було укладено договори оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар приймає в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки. Позивач є правонаступником ОСОБА_2 всіх прав на вищевказані земельні ділянки та повідомив про це орендаря. 08.06.2021 змінилась назва ТОВ «Благодійний Союз» на ТОВ «Схід-Агротрейд».

Всупереч умовам договорів оренди від 12.03.2015 відповідач ТОВ «Схід-Агротрейд» систематично не сплачує позивачу орендну плату, що свідчить про порушення зобов`язань за договорами. Вказана обставина підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору. При цьому орендна плата не виплачувалася позивачеві в натуральній формі.

Ухвалою від 16.03.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк на подання відзиву (а.с.37), а ухвалою від 16.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 26.05.2026 (а.с.48), проведення якого було відкладено по причині неявки учасників справи на 17.06.2026 та 15.07.2026.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.2).

В зв`язку із відсутністю у ТОВ «МАКОШ-АГРО» електронного кабінету, третій особі ТОВ «МАКОШ-АГРО» судова кореспонденція направлялася рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак вся направлена судом кореспонденція повертається до суду не врученою адресату із поміткою «адресат відсутній» (а.с.54,62,68), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду відповідач (а.с.51,60,66) та третя особа ТОВ «ЛЕНДПОІНТ» (а.с.52,59,65) в судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань на адресу суду не направили. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи. З іншого боку, відповідачу ч. 1 ст. 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання передбачено ч. 1 ст. 15 ЦК України. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (ст. 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч.1 ст. 55).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 31.07.2020 належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: кадастровий номер 1825086200:02:000:0109 площею 1,2872 га, та кадастровий номер 1825080900:06:000:0485 площею 0,7654 га, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.6,11) та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.7,12).

Згідно Договору оренди землі від 12.03.2015 орендодавець ОСОБА_2 уклала з орендарем ТОВ «Благодійний Союз» код ЄДРПОУ 35893156 договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825086200:02:000:0109 площею 1,2872 га строком на 15 років (а.с.13-15), відповідно до умов указаних договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із сплатою орендної плати у грошовій формі в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати за рік оренди за даним Договором становить 2034,90 грн. (п.2.1), строк виплати не пізніше 31 грудня поточного року за поточний рік (п.2.5).

Отже, за умовами зазначеного Договору оренди землі, відповідач зобов`язався сплачувати позивачу орендну плату щорічно в строк до 31 грудня поточного року (про що також зазначено в п. 9.4. Договору) та визначив грошовий еквівалент розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Договором також обумовлено право орендаря передавати в суборенду земельну ділянку без зміни її цільового призначення на умовах, визначених даним Договором (п.9.3 Договору).

Відповідно до розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п.12.3 Договору).

В п.12.5 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, в тому числі до спадкоємця, не є підставою для зміни умов або розірвання дійсного договору оренди. Новий власник, незалежно від підстав набуття права власності на земельну ділянку, зобов`язаний переукласти договір оренди земельної ділянки з орендарем на той же строк та на тих самих умовах, не переукладання новим власником договору оренди земельної ділянки не позбавляє Орендаря права використання земельної ділянки на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 13.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п. 13.2. Договору).

При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів щодо виконання новим власником визначеного в п. 12.5 Договору обов'язку щодо переукладення вказаного договору.

Згідно Договору оренди землі від 12.03.2015 орендодавець ОСОБА_2 уклала з орендарем ТОВ «Благодійний Союз» код ЄДРПОУ 35893156 договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825080900:06:000:0485 площею 0,7654 га строком на 15 років (а.с.8).

Водночас копію Договору оренди землі від 12.03.2015, об`єктом якого являється земельна ділянка кадастровий номер 1825080900:06:000:0485 площею 0,7654 га, позивачем долучено не в повному обсязі, а саме до позову долучено лише першу та останню сторінки Договору (а.с.8), що позбавляє суд можливості дослідити його зміст та узгоджені умови.

Згідно наявної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки кадастровий номер 1825086200:02:000:0109 площею 1,2872 га 01.03.2024 згідно Договору №1-САТ/24 ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» (Орендодавець, Орендар) код ЄДРПОУ 35893156, передало в суборенду ТОВ «МАКОШ-АГРО» вказану земельну ділянку, а в подальшому Додатковою угодою від 01.09.2024 до Договору суборенди 1-САТ/24 від 01.03.2024 сторони погодили замінити в Договорі Орендаря, Суборендаря ТОВ «ЛЕНДПОІНТ» на Орендаря, Суборендаря ТОВ «МАКОШ-АГРО» (а.с.16-17).

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.03.2026 вбачається, що за період з 1 кварталу 2020 року по грудень 2025 року відповідачем не було виплачено позивачеві орендну плату (а.с.18).

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У ст. 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в п. «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч.1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 545/262/18, та від 16.02.2022 у справі № 146/350/20.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні положення містяться в п. 12.5 Договору оренди землі від 12.03.2015, за яким: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання дійсного договору оренди. Новий власник, незалежно від підстав набуття права власності на земельну ділянку, зобов`язаний переукласти договір оренди земельної ділянки з орендарем на той же строк та на тих самих умовах.

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 успадкував права та обов`язки, які мала орендодавець ОСОБА_2 відповідно до договорів оренди землі від 12.03.2015.

Як на підставу, для розірвання спірного договору оренди позивач посилається на систематичну несплату відповідачем орендної плати, при цьому, не зазначає про вжиті ним заходи щодо своєчасного повідомлення орендаря про перехід до нього права власності на земельні ділянки після смерті орендодавця ОСОБА_2 і матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог ст. 148-1 ЗК України щодо повідомлення відповідача про спадкування прав і обов`язків орендодавця ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено обставини щодо істотного порушення відповідачем умов договору оренди і ухилення його від сплати орендної плати, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 289, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД» (місцезнаходження: 08148, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 103/10, приміщення 316, код ЄДРПОУ 35893156), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДПОІНТ» (місцезнаходження: 19135, Черкаська область, Уманський район, с. Терлиця, вул. Шевченка, буд. 13, код ЄДРПОУ 43779401), Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОШ-АГРО» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 18-Г, кв. 3, код ЄДРПОУ 45435381), про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія СІРЕНКО