Ухвала суду № 138252779, 10.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 932/5540/23

Провадження № 2-др/932/23/26

10 липня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Травкіній В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом.

04.06.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій прохає стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 8000 грн.

Заява обґрунтована наступним чином. В судовому засіданні 21.05.2026 року представником відповідача до закінчення судових дебатів було зроблено відповідну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 178 від 27.08.2023 року адвокат Неруш О.В. зобов`язується здійснити представництво ОСОБА_2 у судовій справі № 932/5540/23, а ОСОБА_2 зобов`язується оплати надання правничої допомоги у розмірі 500 гривень за годину та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору. Додатковою угодою № 1 від 02.06.2026 року до Договору про надання правничої допоомги № 178 від 27.08.2023 року змінено розмір оплати за надання правничої допомоги, визначений в Договорі про надання правничої допомоги № 178 від 27.08.2023 року з 500 гривень за годину на фіксований - у розмірі 8000 гривень. Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 178 від 27.08.2023 року, укладеним між адвокатом Неруш Олександром Васильовичем та ОСОБА_2 , Адвокатом виконано наступні роботи ( надано послуги): aдвокатом здійснено представництво Клієнта у судовій справі № 932/5540/23; вартість зазначених робіт (наданих послуг) встановлена Договором у фіксованому розмірі 8000 гривень; клієнт підтверджує належне виконання Адвокатом вищезазначених робіт (наданих послуг) та приймає їх без зауважень.

Оскільки рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.05.2026 року у справі № 932/5540/23 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , то витрати ОСОБА_2 на правничу допомогу у даній справі підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_1 .

Представником позивача подані заперечення в яких зазначає, що надані на підтвердження правничої допомоги копії Договору про надання правничої допомоги № 178 від 27.08.2023 року та Додаткової угоди № 1 від 02.06.2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 178 від 27.08.2023 року фактично складаються з одного абзацу тексту та не містять істотних умов, які дозволяли б встановити зміст і характер правовідносин між сторонами. Надані документи не дають можливості достовірно встановити ані факт існування договірних відносин у відповідному обсязі, ані реальність та обґрунтованість заявлених до компенсації витрат. Відповідачем не надано належних доказів фактичного понесення витрат, зокрема платіжних документів, які б підтверджували реальне перерахування коштів адвокату.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу вимог ч. 2 ст.246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судове засідання представники сторін, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви, не з`явились, представник відповідача надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані докази, суд вважає можливим розглянути заяву представника позивача щодо судових витрат без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення без задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.05.2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом.

Заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу була надіслана представником відповідача 03.06.2026 року з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи поштою.

Зважаючи і на те, що цю заяву подано представником позивача у п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення, суд вважає, що відповідний процесуальний строк не є пропущеним, а заява є прийнятною.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано угоду про надання правової допомоги № 01/02 від 10.09.2021 року укладену між позивачем та АО «Аратта», акт приймання-передачі виконаних робіт від 21.01.2022 року та додаткову угоду від 21.01.2022 року.

Суд зазначає, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу». На підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надано: 1) Угоду № 181 про надання правничої допомоги від 18 січня 2021 року, укладену між КНП БМР «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» та адвокатом Дідич Поліною Володимирівною; 2) Акт про виконання умов Договору № 181 від 18.01.2021 про надання правничої допомоги від 11 лютого 2021 року, складений головним лікарем КНП БМР Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» та адвокатом Дідич П.В.; 3) Платіжне доручення № 34 від 26 січня 2021 року про перерахування КНП БМР МЦПМСД № 2 для ОСОБА_2 коштів в сумі 5000 грн. в якості оплати за послуги адвоката; 4) Платіжне доручення № 127 від 12 лютого 2021 року про перерахування КНП БМР МЦПМСД № 2 для ОСОБА_2 коштів в сумі 5000 грн. в якості оплати за послуги адвоката. Проте відповідач та його представник не подали суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Інформація, яка міститься в акті про виконання умов договору № 181 від 18.01, зокрема фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком - детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку - детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 23 листопада 2020 року, справа № 638/7748/18, провадження № 61-13573св19.

Враховуючи, що представником відповідача не надано до суду доказів сплати відповідачем послуг адвокату, розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг або витрати часу адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, у договорі та детальному описі робіт не зазначено переліку наданих послуг та кількості витраченого часу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-19, 197, 258, 259, 260, 261, 270, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол