Рішення № 138252527, 30.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8633/26

Провадження № 2/161/4938/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/8633/26 за позовною заявою ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4026206 від 03 жовтня 2020 року в сумі 33 700,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 5 000,00 гривень, заборгованість за процентами 28 700,00 гривень, та стягнути судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві; не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляв, від нього до суду не надходило відзиву, та заяви про розгляд справи у його відсутності.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи проводиться судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин. Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

03 жовтня 2020 року між ТзОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 4026206. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Алекскредит» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 5 000,00 гривень, на базовий строк 20 діб, загальний строк кредитування до 21 квітня 2021 року включно. Процентна ставка за користування кредитом в базовий період 1,70 % від суми позики за кожен день користування; процентна ставка за користування кредитом в спеціальний період 3 % від суми позики за кожен день користування.

29 жовтня 2025 року між ТзОВ «Алекскредит» та ТзОВ «Секвоя Капітал» було укладено договір факторингу № 29/10-2025. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ТзОВ «Алекскредит» відступило за плату, а ТзОВ «Секвоя Капітал» прийняло право грошової вимоги, передало в розпорядження клієнта грошові кошти та набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

31 жовтня 2025 року між ТзОВ «Секвоя Капітал» та ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» було укладено договір факторингу № 29/10-2025. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ТзОВ «Секвоя Капітал» відступило за плату, а ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» прийняло право грошової вимоги, передало в розпорядження клієнта грошові кошти та набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № № 4026206 від 03 жовтня 2020 року належним чином не виконав. В результаті чого, в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» в сумі 33 700,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 5 000,00 гривень, заборгованість за процентами 28 700,00 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом достовірно встановлено, що позивач - ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» зазначає про понесення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 гривень.

Із змісту договору про надання правової допомоги та акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27 березня 2026 року достовірно вбачається, що оплата юридичних послуг виконавця здійснюється у повному обсязі при підписанні відповідного акту.

Однак, ні одночасно з позовною заявою, ні в подальшому, представником ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» не було подано до суду доказів на підтвердження факту реального понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 гривень

У зв`язку з вищевикладеним, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень, не підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 4026206 від 03 жовтня 2020 року належним чином не виконав. В результаті чого, в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» в сумі 33 700,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 5 000,00 гривень, заборгованість за процентами 28 700,00 гривень. А також враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному об`ємі та стягнення з відповідача на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» виниклої заборгованості та судових витрат.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-18, 81, 141, 263-268, 280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029) 33 700,00 гривень заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4026206 від 03 жовтня 2020 року, з яких прострочена заборгованість за кредитом 5 000,00 гривень, заборгованість за процентами 28 700,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено

13 липня 2026 року.

Суддя В.В. Ковтуненко