Рішення № 138252455, 16.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/566/26

Провадження № 2/156/470/26

Рядок статзвіту № 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось через систему «Електронний суд» до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №04.11.2023-100002725 від 04.11.2023 у розмірі 6930,00 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.11.2023 між сторонами укладено кредитний договір №04.11.2023-100002725 відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у загальному розмірі 3500,00 грн на умовах строковості, зворотності, оплатності. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, однак ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 6930,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3500,00 грн та процентам у розмірі 3430,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 21.05.2026 дану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному порядку з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 16.07.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 04.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №04.11.2023-100002725 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, та підтвердження укладення кредитного договору, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 3500,00 грн; строком на 42 днів з дати його надання; з датою повернення 15.12.2026; з процентною ставкою «Економ» у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду (первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання) та процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду.

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти надаються ОСОБА_1 шляхом переказу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Для підписання договору споживчого кредиту відповідачем використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором C556.

Факт надання відповідачу кредиту у розмірі 3500,00 грн підтверджується квитанцією Liqpay про зарахування платежу на суму 3500,00 грн за договором №04.11.2023-100002725 на картковий рахунок НОМЕР_2 *55 (ID платежу № 2387415343, ідентифікатор еквайра: АТ КБ ПриватБанк).

Відповідно до частин першої, третьої ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між сторонами 04.11.2023 укладено кредитний договір №04.11.2023-100002725, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Підписання відповідачем вказаного договору свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 3500 грн строком на 42 днів, тобто до 15.12.2023, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на 14.05.2026 становить 6930,00 грн, яка складається із тіла кредиту у розмірі 3500,00 грн, відсотків у розмірі 3430,60 грн.

Даний розрахунок відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №04.11.2023-100002725 від 04.11.2023 у розмірі 6930,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки на позивача законом покладено обов`язок надіслати іншим учасникам справи копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, понесені ним поштові витрати належать до вказаної категорії судових витрат.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також понесено витрати на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 112,98 грн, що підтверджується оригіналами відповідних квитанцій АТ «Укрпошта» та описом вкладення.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на поштове відправлення в сумі 112,98 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 6930 гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №04.11.2023-100002725 від 04.11.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок та витрати на поштове відправлення у сумі 112 гривень 98 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Іваничівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ - 37356833), місцезнаходження: місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-а;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк