Рішення № 138252137, 15.07.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1777/26

Номер провадження 2/585/1249/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни в режимі відеоконференцзв"язку цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження

позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Діджи фінанс»

до

відповідач: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

негайно після закінчення судового розгляду,ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальності «Діджи фінанс» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов обґрунтував тим, що 22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позиви №438325.

Відповідач уклав Договір позики № 438325 від 22.07.2024 року із ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42827134) та Відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, у розмірі 5500 грн.

Відповідачем не виконані належним чином взяті зобов`язання за договором позики, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України.

29.11.2024 р. між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42827134) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №29112024 (далі- «Договір факторингу»).

Згідно даного Договору факторингу 29.11.2024 року відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 438325 від 22.07.2024 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17675,7 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 5500 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 1175,7 грн.; сума заборгованості по комісії становить 0 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 11000 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати в виді 2662,40 гривень сплаченого судового збору та 6000 гривень витрат на оплату правничої допомоги.

3. Відповідач відзиву на позову заяву не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

7. В судовоме засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному сайті «Судова влада України» .

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою суду від 07 травня 2026 року (а.с.48) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

9. 22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позиви №438325. Сума позики 5500,00 грн строком на 15 днів, процентна ставка 1,43%. (а.с.16-19)

10. Згідно Довідки про укладення договору- Договір №438325 від 22.07.2024 року укладено ОСОБА_1 на суму кредиту 5500,00 гривень, терміном на 15 днів. (а.с.15)

11. Згідно копії платіжної інструкції від 22.07.2024 року грошові кошти в сумі 5500 грн перераховані на картку ОСОБА_2 за № НОМЕР_1 . (а.с.30)

12. 29 листопада 2024 року між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ`Сіроков фінанс» укладено Договір факторингу №29112024 згідно якого ТОВ «Сіроко фінанс» ввідступило, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняв право грошової вимоги до боржників відповідно до Реєстру боржників. (а.с.23-28)

13. Згідно платіжної інструкції 10799 від 29.11.2024 року ТОВ «Діджи фінанс» сплатило на користь ТОВ «Сіроко фінанс» оплату за відступлення Фактору права вимоги згідно Договору №29112024. (а.с.35)

14. Згідно Акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №29112024 від 29 листопада 2024 року ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Сіроко фінанс» уклали Акт про те, що за Договором факторингу №29112024 кредитор передав, а Фактор прийняв Реєстр прав вимог за Договором. (а.с.8)

15. Згідно Витягу із Додатку до Договору факторингу №29112024 ОСОБА_1 має заборгованість за договором 438325 від 22.07.2024 року- в загальній сумі 17675,70 грн з яких: 5500 грн заборгованість по тілку кредиту, 1175,70 грн заборгованість за відсотками., 11000 грн заборгованість за пенею. (а.с.11)

16. Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Сіроко фінанс» ОСОБА_1 нараховано заборгованість в розмір17675,70 грн., з яких: 5500 грн заборгованість по тілку кредиту, 1175,70 грн заборгованість за відсотками., 11000 грн заборгованість за пенею. (а.с.12-13)

17. До позовної заяви позивач надав Статути ТОВ «Діджи фінанс» (а.с.37-43)

VІ. Норми права

18. Між сторонами склались кредитні правовідносини, що врегульовані нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 зроблено висновок про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Положеннями ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.

V. Оцінка Суду.

19. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що 22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позиви №438325. Сума позики 5500,00 грн строком на 15 днів, процентна ставка 1,43%.

29 листопада 2024 року між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Сіроко фінанс» укладено Договір факторингу №29112024 згідно якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступило, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняв право грошової вимоги до боржників відповідно до Реєстру боржників.

Отже позивач правомірно набув права грошової вимоги до відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 11000,00 грн., то суд дійшов наступного.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення спірних правовідносин ще не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, на день нарахування неустойки чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

У постанові від 22.06.2021р. у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що договір позики між сторонами укладено 22.07.2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 11000 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.

Оскільки ОСОБА_1 уклав Кредитний договір з ТОВ "Сіроко фінанс" 22.07.2024 р., тобто у період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, неустойка, в розмірі 11000,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за основним боргом в сумі 5500,00 грн., процентів в сумі 1175,7 грн., тобто в загальному розмірі 6675,70 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

20. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №2438325 від 24 квітня 2026 року ТОВ «Діджи фінанс» сплатило на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с.33)

В зв`язку з частковим задоволеннім позовних вимог з відповідача на користь позивачап підлягає стягнення 1005,32 гривні сплаченого судового збору, що є пропорційним до задоволених позовних вимог. (2662,40*37,76%)

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат позивач надав: Договір №42649746 від 02.02.2026 року (а.с.20-22) Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 24.04.2026 року з вартістю наданих послуг 6000 гривень( а.с.9), Детальний опис робіт(наданих послуг) з вартістю понесених витрат 6000 грн. (а.с.14) Додаткову угоду №438325 від 24 квітня 2026 року. (а.с.29)

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальності «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1 код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за Договором позики № 438325 від 22.07.2024 року у загальному розмірі 6675 ( шість тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 70 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1 код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN UA: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ») судовий збір 1005 (одну тисячу п`ять) гривень 32 копійки та 3000( три тисячі) гривень 00 копійок виктрат на оплату правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1 код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN UA: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ») .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ