Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/1594/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Козирського Є.С.,
при секретарі Лепешенковій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ: 44559822) суму заборгованості за кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 в розмірі 45 465,00 грн., з яких: сума кредиту 7000 грн., сума процентів за користування кредитом 17 010,00грн, нараховані Позивачем проценти за 142 календарних днів 7455,00грн., штрафні санкції 14000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ: 44559822) сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 00,00 грн..
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 08.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт та мобільний застосунок «SlonCredit» укладено електронний договір №2037231 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 7000,00 грн, строк кредиту 358 днів: з 08.01.2025р. по 02.01.2026р. Пунктом 1.5.2 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 06.02.2025 року. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у розмірі 7000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідачки відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів №31102024-4 від 31.10.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».
06.02.2025 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
13.08.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №13082025-1, відповідно до якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 року.
За даними поденного розрахунку заборгованості сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладення Договору, а саме з 08.01.2025 по 13.08.2025 року (Дата укладення Договору факторингу), у Відповідача перед первісним кредитором утворилася заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 17 010,00 грн.
Заборгованість Відповідача за Кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 року склала 45 465,00 грн., з яких: сума кредиту 7000 грн., сума процентів за користування кредитом 17 010,00грн, нараховані Позивачем проценти за 142 календарних днів 7455,00грн., штрафні санкції 14000,00 грн, яку просить позивач стягнути.
25 березня 2026 року провадження по справі відкрито.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши до свого позову письмове клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі та на підставі ч. 5 ст. 223, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Також інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Матеріалами справи встановлено, що 08.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт та мобільний застосунок «SlonCredit» укладено електронний договір №2037231 про надання споживчого кредиту.
Сума кредиту складає 7000,00 грн, строк кредиту 358 днів: з 08.01.2025р. по 02.01.2026р.
Пунктом 1.5.2 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 06.02.2025 року.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у розмірі 7000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідачки відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів №31102024-4 від 31.10.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».
06.02.2025 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
13.08.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №13082025-1, відповідно до якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 року.
За даними поденного розрахунку заборгованості сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладення Договору, а саме з 08.01.2025 по 13.08.2025 року (Дата укладення Договору факторингу), у Відповідача перед первісним кредитором утворилася заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 17 010,00 грн.
Заборгованість Відповідача за Кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 року склала 45 465,00 грн., з яких: сума кредиту 7000 грн., сума процентів за користування кредитом 17 010,00грн, нараховані Позивачем проценти за 142 календарних днів 7455,00грн., штрафні санкції 14000,00 грн, яку просить позивач стягнути.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі ст.. 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.
Всього за кредитним договором сума заборгованості ОСОБА_1 становить 45 465,00 грн., яку просить позивач стягнути.
Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитів та сплаті відсотків не виконав, кредити та проценти за їх користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитних договорів та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.
Таким чином наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами неоспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 року, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за Кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 року склала 45 465,00 грн., з яких: сума кредиту 7000 грн., сума процентів за користування кредитом 17 010,00грн, нараховані Позивачем проценти за 142 календарних днів 7455,00грн., штрафні санкції 14000,00 грн.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості в загальному розмірі 45 465,00 грн.
Крім того, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджуються Договором про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 , актом прийому-передачі виконаних робіт №16303, згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року , рахунок фактура за надання правової допомоги на суму 10000грн, ордером на надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (РішенняЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).
Суд звертає увагу, що позовна заява подана про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45465,00 грн., участі в судових засіданнях представник не приймав, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.
Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості підлягають до задоволення, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662, 40 грн. при зверненні до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ: 44559822) суму заборгованості за кредитним договором №2037231 від 08.01.2025 в розмірі 45 465,00 грн., з яких: сума кредиту 7000 грн., сума процентів за користування кредитом 17 010,00грн, нараховані Позивачем проценти за 142 календарних днів 7455,00грн., штрафні санкції 14000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ: 44559822) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ: 44559822) судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: Є. С. Козирський
Судове рішення № 138251941, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 14.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 509/1594/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: