Рішення № 138251587, 16.07.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/310/26

Провадження №2/603/248/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 липня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10864696 від 13.12.2025 року в розмірі 12 100,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 13.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (далі ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс») та ОСОБА_2 в електронній формі уклали кредитний договір № 10864696. За умовами вказаного кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Згодом сторони погодили продовження строку користування кредитними коштами згідно з додатковими договорами до кредитного договору від 02.01.2026 року та від 21.01.2026 року.

24.03.2026 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 24032026, на підставі якого 24.03.2026 року позивач набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Внаслідок порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року та неповернення суми кредиту у встановлені договором строки заборгованість відповідача за договором становить 12 100,00 грн. З огляду на наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості, а також судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 1 664,00 грн витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з`явився, разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи,повторно не з`явилася в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подала.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.07.2026 року постановлено провести заочний розгляд в цій справі та ухвалити заочне рішення.

Суд установив такі обставини.

13.12.2025 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (кредитодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи шляхом розміщення кредитодавцем проекту кредитного договору в особистому кабінеті позичальника, що є пропозицією про його укладання (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали кредитний договір № 10864696.

За цим договором кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти (далі кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим договором (п. 1.1 договору).

Сторони кредитного договору, серед іншого, погодили загальний розмір (суму кредиту) 7 000,00 грн (п. 1.3 договору), дату надання (видачі) кредиту 13.12.2025 року (п. 1.4 договору), строк кредитування 30 днів (п. 1.5 договору), дату повернення кредиту 12.01.2026 року, а також визначили орієнтовну загальну вартість кредиту 9 100,00 грн (п. 1.16 договору).

За змістом п. 1.7 кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: з 1-го по 20-й день користування кредитом - 1 %, в сумі 1 400,00 грн, термін оплати - 02.01.2026 року; з 21-го по 30-й день користування кредитом - 1 %, в сумі 700,00 грн, термін оплати - 12.01.2026 року.

У 2.2 договору зазначено реквізити банківської картки позичальника для перерахування кредиту НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4.7 кредитного договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань за договором кредитодавець мав право нарахувати, а позичальник зобов`язався сплатити штраф у розмірі 50 % від суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором. У разі виконання позичальником грошових зобов`язань в повному обсязі протягом 15 календарних днів з моменту настання строку оплати, визначеного договором, кредитодавець мав право зменшити суму штрафу, що застосовується до позичальника, до 1 500,00 грн. Сукупна сума неустойки (штрафу), нарахована за порушення зобов`язань позичальником, не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

До позовної заяви також долучено графік платежів (додаток № 1 до договору № 10864696 від 13.12.2025 року), підписаний сторонами вказаного договору із використанням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Як видно зі змісту цього графіку, загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 за договором № 10864696 від 13.12.2025 року визначена у розмірі 9 100,00 грн, з яких 7 000,00 грн сума кредиту за договором, 2 100,00 грн проценти за користування кредитом.

Окрім того, сторони у п. п. 1.9-1.11 договору погодили можливість укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення в паперовій або електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Протягом продовженого строку дії договору/строку кредитування позичальник сплачує проценти за користування кредитом згідно з п. 1.7.2 договору у розмірі 1,0 %.

02.01.2026 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи шляхом розміщення кредитодавцем проекту додаткової угоди в особистому кабінеті позичальника, що є пропозицією про її укладання (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали додатковий договір № 10864696 - 1 від 02.01.2026 року до кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року, згідно з яким дійшли згоди внести зміни до кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року та продовжити строк кредитування на таких умовах.

Відповідно до п. п. 3.1-3.5 додаткової угоди її сторони, серед іншого, погодили, що загальний розмір (сума) кредиту становить 7 000,00 грн; продовжений строк кредитування (з моменту підписання цієї угоди) 30 днів; термін повернення кредиту після закінчення продовженого строку користування кредитом (дата платежу) 01.02.2026 року; сплата процентів за кожен день користування кредитом здійснюється в такому розмірі та порядку: з 1-го по 20-й день користування кредитом 1 %, в сумі 1 400,00 грн, термін оплати 22.01.2026 року, з 21-го по 30-й день користування кредитом 1 %, в сумі 700,00 грн, термін оплати 01.02.2026 року; орієнтовна загальна вартість кредиту протягом продовженого строку складає 9 100,00 грн; денна процентна ставка 1 %; загальні витрати за споживчим кредитом 3 500,00 грн.

До позовної заяви також долучено графік платежів (додаток № 1 до додаткового договору № 10864696 - 1 від 02.01.2026 року, укладеного до кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року), підписаний сторонами вказаного договору із використанням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

21.01.2026 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи шляхом розміщення кредитодавцем проекту додаткової угоди в особистому кабінеті позичальника, що є пропозицією про її укладання (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали додатковий договір № 10864696 - 2 від 21.01.2026 року до кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року, згідно з яким дійшли згоди внести зміни до кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року та продовжити строк кредитування на таких умовах.

Відповідно до п. п. 3.1-3.5 додаткової угоди її сторони, серед іншого, погодили, що загальний розмір (сума) кредиту становить 7 000,00 грн; продовжений строк кредитування (з моменту підписання цієї угоди) 30 днів; термін повернення кредиту після закінчення продовженого строку користування кредитом (дата платежу) 20.02.2026 року; сплата процентів за кожен день користування кредитом здійснюється в такому розмірі та порядку: з 1-го по 20-й день користування кредитом 1 %, в сумі 1 400,00 грн, термін оплати 10.02.2026 року, з 21-го по 30-й день користування кредитом 1 %, в сумі 700,00 грн, термін оплати 20.02.2026 року; орієнтовна загальна вартість кредиту протягом продовженого строку складає 9 100,00 грн; денна процентна ставка 1 %; загальні витрати за споживчим кредитом 4 830,00 грн.

До позовної заяви також долучено графік платежів (додаток № 1 до додаткового договору № 10864696 - 2 від 21.01.2026 року, укладеного до кредитного договору № 10864696 від 13.12.2025 року), підписаний сторонами вказаного договору із використанням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Як видно зі змісту цього графіку, загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 визначена у розмірі 11 830,00 грн, з яких 7 000,00 грн сума кредиту за договором, 4 830,00 грн проценти за користування кредитом.

На підтвердження перерахунку позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів надано квитанцію АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою через систему платежів LiqPay від ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» 13.12.2025 року на картковий рахунок НОМЕР_2 перераховано 7 000,00 грн за договором № 108646, платіж № 2764446652.

24.03.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) і ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (клієнт) уклали договір факторингу № 24032026, за умовами п. 1.1 якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження відступлення на користь позивача права вимоги за кредитним договором № 10864696 до позовної заяви долучено витяг з реєстру боржників від 24.03.2026 року, акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24032026 від 24.03.2026 року та копію платіжної інструкції № 23980 від 26.03.2026 року.

Зі змісту вищевказаного витягу з реєстру боржників від 24.03.2026 року видно, що ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10864696 на загальну суму 12 100,00 грн, з яких 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 100,00 грн заборгованість за відсотками, 3 000,00 грн заборгованість за штрафами.

Згідно з долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» станом на 24.03.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 10864696 від 13.12.2025 року становила 12 100,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 100,00 грн заборгованість за відсотками, 3 000,00 грн штрафи. Також із вказаного розрахунку відомо, що відповідач здійснила два платежі на погашення кредиту на загальну суму 2 730,00 грн, які зараховано на погашення процентів.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 13.12.2025 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір № 10864696, право вимоги за яким надалі перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 24032026 від 24.03.2026 року. За умовами вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн на строк 30 днів із встановленням плати за користування кредитом у розмірі 1 % у день. Згідно з додатковими договорами до кредитного договору від 02.01.2026 року та від 21.01.2026 року сторони погодили продовження строку користування кредитними коштами до 01.02.2026 року та 20.02.2026 року відповідно. Отримавши кредит, ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Водночас визначаючись із розміром заборгованості ОСОБА_1 за договором № 10864696 від 13.12.2025 року, суд звертає увагу на те, що згідно з розрахунком заборгованості відповідачу нараховані штрафи в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі № 706/68/23, від 12.02.2025 року № 758/5318/23), згідно з якими тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання.

Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

З аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, враховуючи закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, суд дійшов висновку про те, що на кредитний договір, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Отже, позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафів у розмірі 3 000,00 грн за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 10864696 від 13.12.2025 року в розмірі 9 100,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 100,00 грн заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат позивача суд зазначає таке.

У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ», серед іншого, просить стягнути з відповідача на користь товариства судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат, пов`язаних із розглядом справи (витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпечення доказів) у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 664,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів (п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як видно зі змісту платіжної інструкції № 153804 від 15.05.2026 року за подання цього позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Водночас до позовної заяви не долучено жодних доказів (договорів, рахунків тощо) на підтвердження понесених позивачем витрат, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, в силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути лише 2 002,30 грн сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (9 100,00 грн * 2 662,40 грн / 12 100,00 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610-612, 625-628, 638, 639, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 10864696 від 13.12.2025 року в розмірі 9 100 (дев`ять тисяч сто) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі у розмірі 2 002 (дві тисячі дві) грн 30 (тридцять) коп. сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя І. М. Галіян