Рішення № 138251553, 13.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5686/22

Провадження №2/944/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3 , треті особи: Яворівська міська рада Львівської області, Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку,

у с т а н о в и в:

14.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3 , треті особи: Яворівська міська рада Львівської області, Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 за №241 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради» в частині затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,605 га (№ на плані 86) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнати недійсним та скасувати Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЛВ №088105 від 07.10.2011 на ім`я відповідача ОСОБА_3 відносно земельної ділянки площею 0,6066 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із скасуванням державної реєстрації речового права власності ОСОБА_3 на таку земельну ділянку; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,6066 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із припиненням речового права власності ОСОБА_3 , права оренди земельної ділянки Фермерського господарства «Бджілка Ж» (код в ЄДРПОУ 44230530) та будь-яких обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Заявлені вимоги обґрунтовані такими обставинами.

Так, згідно Державного акту на право приватної власності на землю матір позивача ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 1,9831 га для сільськогосподарського використання на території с.Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після смерті матері позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги як син покійної, що прийняв спадщину, за законом. До складу, серед іншого майна, входить земельна ділянка площею 1,9831 га для сільськогосподарського використання на території с.Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за запитом нотаріуса позивач звернувся до Відділу Держгеокадастру у Яворівському районі щодо видачі Витягу з Державного земельного кадастру на успадковану земельну ділянку. Однак у видачі витягу йому було відмовлено, оскільки на час приватизації земельної ділянки відповідні відомості до Державного земельного кадастру не вносилися, кадастровий номер такій земельній ділянці не присвоювався.

Позивач зазначив, що вже після виготовлення технічної документації, звернувся до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Русін О.І., якою прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, з підстав наявності перетину (співпадання) з земельною ділянкою 4625888400:04:000:0157 (площа співпадає на 5,9888%) власником якої є ОСОБА_3 та з земельною ділянкою 4625888400:04:000:0152 (площа співпадає на 33,9879%) власником якої є ОСОБА_5 .

Під час виготовлення технічної документації із землеустрою за замовленням відповідачів щодо оформлення права власності на земельні ділянки були допущені помилки у визначенні координат таких земельних ділянок, які вподальшому було внесено до Державного земельного кадастру. Наявність даних помилок унеможливлює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка перебувала у власності ОСОБА_4 .

Для захисту своїх порушених та невизнаних прав на успадковану земельну ділянку позивач звернувся з позовною заявою до суду, та постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2021 рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2020 в частині визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із припиненням речового права власності та обтяжень відповідача ОСОБА_3 відносно такої земельної ділянки, було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заявленої такої позовної вимоги.

ОСОБА_1 вказав, що на замовлення Львівського обласного головного управління Держкомзему на підставі розпоряджень голови Яворівської райдержадміністрації Третьою особою ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» були проведені роботи із землеустрою та виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі і видачі державних актів на право власності на землю громадянам власникам сертифікатів на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

На переконання позивача, під час топографо-геодезичної зйомки координати земельної ділянки ОСОБА_3 , кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, були визначені неправильно, такі неправильні координати були вказані в технічній документації та внесені до Державного земельного кадастру, що в подальшому призвело до виникнення наявності перетину земельної ділянки покійної матері позивача із земельною ділянкою ОСОБА_3 .

В подальшому, розпорядженням голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 року за №241 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради» було затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради та передано громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості), право на які посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 784,6942 га, в тому числі ріллі 784,6942 га, з видачею державних актів на право власності на земельну ділянку на території Смолинської сільської ради згідно додатку.

Згідно з додатку Списку громадян Смолинської сільської ради Яворівського району, яким передаються земельні частки (паї) у власність за порядковим №190 значиться ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 0,6050 га (№ на плані 86).

Разом з тим, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №088105 від 07.10.2011 на ім`я ОСОБА_3 вбачається, що даним правовстановлюючим документом посвідчується право власності на земельну ділянку площею 0,6066 га, що є більшою за площу переданої земельної ділянки 0,6050 га згідно розпорядження голови Яворівської РДА №241 від 30.06.2009.

Наявність права власності та існування державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3 , кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, з наявними координатами визначеного місця розташування такої земельної ділянки перешкоджає позивачу в реалізації оформлення права власності на успадковану мною земельну ділянку площею 1,9831 га.

Оскільки рішенням органу виконавчої влади та бездіяльністю відповідача ОСОБА_3 грубо порушуються права ОСОБА_1 як спадкоємця за законом на успадковану земельну ділянку, був змушений звертатися за захистом своїх порушених прав з вказаним позовом до суду.

02.01.2023 відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.02.2024 у даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

01.11.2024 до суду повернулась зазначена цивільна справа та висновок експерта ТОВ «Судове експертно-розрахункове бюро» № 31-24 земельно-технічної експертизи від 23.10.2024.

24.04.2025 провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою суду від 13.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Вказали, що із матеріалів справи вбачається порушення меж /накладання/ земельної ділянки спадкодавця ОСОБА_4 , із земельними ділянками, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , відтак технічна документація із землеустрою, яка слугувала для оформлення права власності та розпорядження голови РДА від 30.06.2009 № 241, не відповідають вимогам законодавства, що створює для позивача негативні наслідки, оскільки позбавляє можливості зареєструвати право власності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Зозуля А.В. не з`явилися. В судовому засіданні 07.05.2026 адвокат Зозуля А.В. заперечив позовні вимоги з наступних підстав. Зазначив, що відповідачем було ініційовано збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,6066 га та розпорядженням голови Яворівської РДА від 30.06.2009 за №241 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради» затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_3 ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, вказана земельна ділянка площею 0,6066 га була сформована, занесена у відповідний реєстр, їй було присвоєно кадастровий номер, і дотепер земельна ділянка є сформованою, зміна меж, площі, конфігурації землі не відбувалися, перетинів з іншими ділянками не існувало. Представник зазначив, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а тому просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представники відповідача Яворівської районної державної адміністрації та третіх осіб Яворівської міської ради Львівської області, ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у судові засідання не з`явилися, що в порядку ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судом 01.07.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 13.07.2026.

Суд, вислухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

26.11.2020 рішенням Яворівського районного суду Львівської області у справі № 944/4435/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа - Державне підприємство "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельних ділянок - задоволено. Визнано незаконною та скасувано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,605 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із припиненням речового права власності та обтяжень ОСОБА_3 відносно такої земельної ділянки. Визнано незаконною та скасувано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,9977 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0152, із припиненням речового права власності та обтяжень відповідача ОСОБА_6 відносно такої земельної ділянки.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.11.2021 рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2020 в частині визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,605 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із припиненням речового права власності та обтяжень ОСОБА_3 відносно такої земельної ділянки, а також в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,605 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із припиненням речового права власності та обтяжень ОСОБА_3 відносно такої земельної ділянки відмовлено.

Як встановлено судом, відповідно до державного акту на право власності на землю серії ЛВ № 6812, ОСОБА_4 на підставі рішення ІІІ сесії ІІІ скликання Яворівської районної Ради народних депутатів від 23.12.1998 № 35, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,9331 га, цільове призначення для сільськогосподарського використання в с. Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46636683, 03.02.2017 заведена спадкова справа № 02/2017 (номер в спадковому реєстрі 60190554), спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.02.2017 приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Гуцал Л.І. звернулася до відділу Держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області з листом за вих. № 40/02-14 про надання інформації про земельну ділянку площею 1,9831 га, цільове призначення - сільськогосподарського використання в с. Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області, з метою оформлення спадкових прав ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення № РВ-4600993762019 від 05.03.2019, державним реєстратором відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, а саме: наявності перетину з земельною ділянкою 4625888400:04:000:0157 (площа співпадає на 5,9888%) та з земельною ділянкою 4625888400:04:000:0152 (площа співпадає на 33,9879%), та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

В свою чергу, з державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 088105 встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,6066 га, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Смолинської сільської ради Яворівського району, Львівської області.

Вказана земельна ділянка надана ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 № 241, яким передано громадянам, в тому числі ОСОБА_3 , земельні ділянки в натурі (на місцевості), право на які посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай).

За приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності наведено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частини першої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За змістом статті 155 ЗК України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною тринадцятою статті 79-1 ЗК України та частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до положень статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно частин першої - четвертоїстатті 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Водночас, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр`передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців.

Відповідно д остатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною першоюстатті 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно достатті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу Українив, разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.Статтею 21 Цивільного кодексу Українивизначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першоїстатті 393 цього Кодексуправовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Згідно із частинами шостою - восьмою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

У пункті 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ`роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьоюстатті 152 ЗК Українишляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

У пункті 11постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ`судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 грудня 2023 року у справах № 925/1006/22 та № 906/296/23.

У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 370/457/20 (провадження № 61-611св23), від 10 січня 2024 року у справі № 296/888/22 (провадження № 61-9055св23), від 21 грудня 2023 року у справі № 521/8304/16 (провадження № 61-7532св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 464/1327/21 (провадження № 61-4586св23) та інших, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15 (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21) зазначено: якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21, від 06 грудня 2023 року у справі № 500/291/20, від 26 жовтня 2023 року у справі № 240/3941/19 та інших.

Єдина, стала й уніфікована практика Верховного Суду щодо спірного питання свідчить, що визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічно з наведених підстав належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав іншого власника земельної ділянки.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 731/264/23 (провадження № 61-18504св23).

Як встановлено судом вище, розпорядженням голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 № 241 передано громадянам, зокрема ОСОБА_3 , земельні ділянки в натурі (на місцевості), право на які посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай).

Також, як встановлено матеріалами справи, матері позивача ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка площею 1,9331 га, цільове призначення для сільськогосподарського використання в с. Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області. Позивач є спадкоємцем майна померлої,

Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 в справі № 609/1231/19.

При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2ст. 1220 ЦК України).

Положеннями ч. 1ст. 1225 ЦК Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відтак, з часу відкриття спадщини до позивача перейшло право власності на земельну ділянку площею 1,9331 га, яка розташована с. Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Відповідно до ч. 1ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.05.2023 у справі №515/1315/18, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

В межах підготовчого провадження в даній справі, з метою визначити чи накладається земельна ділянка відповідача на земельну ділянку, яку успадкував позивач, суд за клопотанням сторони позивача призначив судову земельно-технічну експертизу.

Як вбачається з висновку експерта № 31/24 від 23.10.2024 по результатах проведення земельно-технічної експертизи по матеріалах цивільної справи, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на земельні ділянки наявні порушення меж (накладання) земельної ділянки площею 1,9831 та для сільськогосподарського використання на території с.Рішин Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ №6812 від 26.05.1999 року, виданого на ім`я ОСОБА_4 , із земельною ділянкою, площею 0,6066 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , кадастровий номер 4625888400:04:000:0157 та земельною ділянкою, площею 0,9977 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області, що належить па праві приватної власності ОСОБА_6 , кадастровий номер 4625888400:04:000:0152.

Враховуючи те, що позивачем доведено факт накладання земельних ділянок, суд дійшов висновку, що ним також доведено порушення його прав та інтересів за захистом котрих він звернувся до суду, оскільки внаслідок такого накладання позивач позбавлений можливості завершити процедуру оформлення права на спадщину.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Так, розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 за №241 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради», зокрема затвердженно технічну документацію та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,605 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що земельна ділянка площею 0,6066 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка сформована після набуття ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_1 , права власності на земельну ділянку площею 1,9831 га, частково накладається на земельну ділянку останнього, суд вважає, що внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження відповідачі набули права власності/права користування на земельну ділянку кадастровий номер 4625888400:04:000:0157 шляхом позбавлення цього права позивача за відсутності правових підстав і в непередбачений чинним законодавством України спосіб. А тому вказане розпорядження суперечить положенням ч. 5 ст. 116 ЗК України.

Вирішуючи питання належності обраних позивачем способів захисту, суд звертає увагу на правову позицію КЦС ВС, викладену в постанові від 23.11.2023 у справі №370/457/20, в якій зазначено, що при частковому накладенні земельних ділянок власник такої ділянки може, зокрема, оспорювати відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, а вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння є неналежним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним.

Також зайняття земельної ділянки, зокрема шляхом часткового накладення на неї іншої земельної ділянки, треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом визнання недійсним рішення, на підставі якого видано відповідні державні акти, так і самих актів на право власності на земельні ділянки та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки відповідачів. Вказані висновки відповідають правовим позиціям, наведеним в постановах КЦС ВС від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18 та від 22.09.2022 у справі № 450/2973/20.

За таких умов, вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 року за №241 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради» в частині затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,605 га та скасування державної реєстрації земельної ділянки є належним способом захисту порушених прав позивача.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються.

Виходячи з обставин даної справи, суд зазначає, що внаслідок скасування оскаржуваного рішення право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625888400:04:000:0157 має бути припинене, а відомості про цю ділянку, як об`єкт цивільних прав - виключені з Державного реєстру прав, оскільки вона незаконно сформована за рахунок земельної ділянки позивача.

Отже, реальне поновлення права власності позивача, та відновлення становища, яке існувало до порушення можливо лише шляхом скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності як такого, оскільки набуття відповідачем земельної ділянки відбулося з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи те, що позивачами та їхнім представником доведено факт накладання земельних ділянок, суд дійшов висновку, що внаслідок накладання земельних ділянок позивачі позбавлені можливості повною мірою реалізувати своє право власності. Таким чином, позовні вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки підлягають задоволенню, оскільки усунуть перешкоди у користуванні позивачем своєю земельною ділянкою.

Водночас, не підлягає задоволенню вимога про визнання недійсним та скасування державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЛВ №088105 від 07.10.2011 року на ім`я відповідача ОСОБА_3 , оскільки визнання недійсним та скасування державного акта не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Представник позивача просив стягнути на користь позивача судові витрати 1002 грн. 40 коп. по сплаті судового збору; 15297 грн. 46 коп. по оплаті проведення земельно-технічної експертизи; 19500 грн. 00 коп. витрат оплаті професійної правничої допомоги адвоката. Для визначення розміру витрат подав, договір №168-ц про наданн правової допомоги, детальний опис робі згдно договору № 168-Ц, додаткову угоду №1, квитнацію до платіжної інструкції №0.0.3820913704.1 по оплаті послуги ТОВ СЕРБ за висновок експкрта у цивільній справі.

Суд звертає увагу на те, що, відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Відтак, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76, 80, 81, 259 ЦПК України, суд,

вирішив:

позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3 , треті особи: Яворівська міська рада Львівської області, Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2009 року за №241 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Смолинської сільської ради» в частині затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 0,605 га (№ на плані 86) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,6066 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625888400:04:000:0157, із припиненням речового права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), права оренди земельної ділянки Фермерського господарства «Бджілка Ж» (код в ЄДРПОУ 44230530) та будь-яких обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 23866, 58 грн.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, місцезнаходження: м.Яворів, вул.І.Франка, 8 Львівської області, код ЄДРПОУ 04055883

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: с.Рішин Яворівського району Львівської області, поштовий індекс 81010, РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», місцезнаходження: м.Львів, проспект Чорновола, 4, ЄДРПОУ 00702009

Суддя Юрій КОЛТУН