Ухвала суду № 138251462, 16.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4609/26

Провадження №2-ві/463/10/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

16 липня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Господар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

у провадженні Личаківського районного суду м. Львова (головуючий суддя Стрепко Н.Л.) перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Господар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

10 липня 2026 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяву про відвід головуючого судді Стрепка Н.Л. від розгляду справи.

Подану заяву мотивують тим, що на їх думку суддя Стрепко Н.Л. не може брати участь у розгляді справи ї підлягає відводу, оскільки вони сумніваються у його неупередженості, об`єктивності та професійній компетентності. Вважають, що суддею Стрепком Н.Л. порушено норми міжнародного права, а також норми процесуального права національного законодавства. Зокрема вказують, що всупереч ч. 7 ст. 40 ЦПК України відвід поданий через загальну канцелярію 4 червня 2026 року суддею Стрепком Н.Л. був розглянутий лише 15 червня 2026 року, тобто у день призначення справи до розгляду, що на їх думку свідчить про те, що суддя свідомо затягує розгляд справи. При цьому всупереч ч. 5 ст. 272 ЦПК України ухвала з питань відводу не була надіслана позивачам. Також стверджує, що всупереч ч. 1 ст. 217 ЦПК України у судовому засіданні 8 липня 2026 року суддею не було оголошено яка саме справа розглядається. Також стверджує, що всупереч ч. 4 ст. 217 ЦПК України суддя в судовому засіданні 8 липня 2026 року не встановив осіб присутніх у залі суду, та не перевірив повноваження представника відповідача. При цьому вказує, що в залі були присутні троє невідомих осіб. Окрім того зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 222 ЦПК України суддя в судовому засіданні 8 липня 2026 року не оголосив текст заявленого відводу секретарю судового засідання, також всупереч ч. 10 ст. 40 ЦПК України не заслухав особу, якій було заявлено відвід. Окрім того вважає, що всупереч ч. 1 ст. 268 ЦПК України суддя в судовому засіданні 8 липня 2026 року оголосив лише резолютивну частину ухвали з питань відводу, а також всупереч ч. 1 ст. 216 ЦПК України суддею в судовому засіданні 8 липня 2026 року згадана ухвала оголошувалася сидячи. Окрім того вказує, що всупереч ч. 1 ст. 272 ЦПК України суддя в судовому засіданні 8 липня 2026 року мав намір вручити ухвалу з питань відводу оформлену всупереч приписам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, а саме належним чином не прошиту та не засвідчену печаткою суду. Також вказує, що всупереч ч. 3 ст. 214 ЦПК України суддя в судовому засіданні 8 липня 2026 року не постановив жодної ухвали, щодо прийняття чи відхилення заперечень щодо дій головуючого. Відтак вважають, що в судді відсутня кваліфікація для розгляду справи. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України просять відвести Стрепка Н.Л. як головуючого суддю від участі у розгляді справи.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10.07.2026 року (головуючий суддя Стрепко Н.Л.), заявлений відвід визнано необґрунтованим. Передано справу для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича..

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 року, визначено головуючу суддю Ціпивко І.І. для розгляду відводу.

Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судове засідання призначено на 16.07.2026 року 12 год. 30 хв.

Учасники судового провадження у судове засідання не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду питання про відвід головуючого судді.

Проаналізувавши заяву про відвід головуючого судді та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Виходячи з положень частини другої ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

В силу вимог ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

В рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Враховуючи те, що заявник ОСОБА_3 у заяві про відвід не зазначає жодної підстави для відводу, передбаченої ст. 36 ЦПК України, суд вважає, що заява про відвід судді Ціпивко І.І. є необґрунтованою.

Зазначене узгоджується із рішенням Европейського Суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об`єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст.36 ЦПК України задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

Зокрема, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відтак, недовіра головуючому по справі судді з наведених у заяві підстав, не може бути розцінена судом як доказ необ`єктивності та упередженості судді, а тому підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які б викликали сумнів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи немає. Незгода позивачів з процесуальними рішеннями (діями) суду не є обставиною для відводу судді.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу, а тому, у задоволенні заяви позивачів про відвід судді Стрепка Назара Любомировича слід відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Господар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина ЦІПИВКО