Рішення № 138251319, 16.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.07.2026

Справа № 334/5257/26

Провадження № 2/334/3800/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 24 121,83 грн., з яких: заборгованість по кредиту 24 117,92 грн., заборгованість по відсотках 3,91 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 30.09.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № Е07.22090.007058796, за умовами якого АТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 34 050 грн. стоком на 36 місяців під 0,01 % річних.

Кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, відкритий в АТ «Ідея Банк». Факт переказу коштів підтверджується меморіальним ордером №12093154 від 30.09.2020 року.

Позичальник порушила графік повернення кредиту та сплати процентів, своєчасно не сплачувала платежі за кредитним договором, чим допустила їх прострочення.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором № Е07.22090.007058796.

Станом на момент подання позову до суду сума боргу не погашена.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою суду від 17.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про час, дату і місце його проведення повідомлялась у встановленому порядку.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом

30.09.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 підписаний Договір кредиту та страхування № Е07.22090.007058796, за умовами якого відповідач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», текст якого розміщений на офіційній інтернет-сторінці банку в розділі «Архів публічних договорів» за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6a870a-5c4d-49а8-8071-b978с5ес881b.

За умовами договору АТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 34 050 грн., з яких 30 731,05 грн. сума кредиту та 3 318,95 грн. страховий внесок за рахунок кредиту, строком на 36 місяців, під 0,01 % річних (фіксована процентна ставка).

Відповідно до п. 1.7 договору, кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк».

Факт переказу коштів підтверджується меморіальним ордером № 12093154 від 30.09.2020 року.

До кредитного договору складений паспорт споживчого кредиту та встановлений графік щомісячних платежів (Додаток №1 до договору), з якими відповідач ознайомлений під особистий підпис.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, порушила графік повернення кредиту та сплати процентів, не своєчасно та не у повному обсязі сплачувала платежі за кредитним договором, чим допустила їх прострочення, тому її заборгованість за кредитом склала 41 759,13 грн., з яких: заборгованість по кредиту 24117,92 грн., заборгованість по відсотках 3,91 грн., заборгованість по комісіям 17 637,30 грн.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором № Е07.22090.007058796 в сумі 41 759,13 грн.

Разом з тим, позивач відмовився від стягнення заборгованості по комісії в сумі 17 637,30 грн., та просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 24 121,92 грн.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Між сторонами виникли правовідносини з кредитних договорів.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, за змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до приписів статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Верховний Суд у своїй практиці сформулював позицію за змістом, якої практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 141ЦПК України).

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Матеріалами справи підтверджується факт надання АО «Лігал Ассістанс» правової допомоги позивачу, тому вказані витрати підлягають стягненню за рішенням суду.

Дослідивши названі документи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у частині безпосередньо пов`язаної із розглядом цієї справи (складення позовної заяви та інших процесуальних документів) з урахуванням реально необхідного для цього часу у розмірі 6000 грн. В задоволені іншої частини слід відмовити, оскільки вони не мають відношення до розгляду справи у суді (надання усної консультації, вивчення матеріалів тощо).

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) суму боргу за кредитним договором № Е07.22090.007058796 від 30.09.2020 року у розмірі 24 121 (двадцять чотири тисячі сто двадцять одна) гривня 83 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.

В іншій частини позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін