Ухвала суду № 138251315, 15.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.07.2026

Справа № 334/6947/26

Провадження № 1-кс/334/1821/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026082050001175 від 12.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

установив:

до суду надійшло вищевказане клопотання про арешт майна узгоджене із процесуальним прокурором прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий вказав про те, що 11.06.2026 до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що 07.06.2026 близько о 15:00 годині, невстановлена особа, під приводом співробітника банку АТ КБ «Приватбанк», здійснила телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_1 , отримавши несанкціонований доступ до банківських рахунків АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що оформлені на ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного часу, шляхом обману, з використанням електронно-обчислюваної техніки, заволоділа грошовими коштами на загальну суму 87 389,76 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та у своєму користуванні має картку для виплат розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , та універсальну картку розрахунковий рахунок НОМЕР_3 .

07.06.2026 приблизно о 15:00 годині потерпілому надійшов виклик з номеру 3700. Піднявши слухавку, з ним розмовляв чоловік, що назвався працівником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк». Зазначений чоловік сказав, що з картки ОСОБА_5 наразі намагаються перевести грошові кошти на рахунок іншого банку, а саме АТ «ПУМБ», у розмірі 45 000 грн. Співробітник банку спитав, чи підтверджує потерпілий вказану транзакцію, на що останній повідомив, що ніяких переказів не здійснює. Потім невідомий чоловік спитав, чи є у ОСОБА_5 додаток «Приват24», та запропонував переглянути його рахунки. Також він сказав, що з ним ще хочуть поспілкуватись співробітники кіберполіції та вони йому зателефонують, після чого поклав слухавку.

Після цього ОСОБА_5 зайшов у додаток «Приват24», переглянув свої картки та наявність на них грошових коштів, і все було добре. Потім йому знову зателефонували з номеру телефону 3700. Спілкувався з ним чоловік, що назвався співробітником кіберполіції. Він почав задавати ті ж самі питання, що й попередній чоловік, питав, чи здійснює він переказ грошових коштів. Потім він сказав, щоб потерпілий зайшов у додаток та подивився, чи в наявності грошові кошти. Під кінець розмови він сказав, що з ОСОБА_5 ще хоче поспілкуватись співробітник банку, після чого розмову завершили.

Після цього потерпілому знову зателефонували з номеру телефону 3700. Спілкувалася з ним жінка, яка сказала, щоб останній знову переглянув свої картки та перевірив, чи наявні на них грошові кошти. ОСОБА_5 зайшов у додаток та виявив, що зникли усі його картки, окрім картки «Кешбек».

08.06.2026 ОСОБА_5 попрямував до відділення АТ КБ «ПриватБанку», де розповів спеціалісту банку про ситуацію, що склалася. Від працівника банку потерпілий дізнався, що з його рахунку НОМЕР_2 було списано грошові кошти 07.06.2026 о 15:51 год. на суму 3 700 грн., які були перераховані на рахунок НОМЕР_4 , код отримувача: 3684704391, з анкетними даними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

У зв`язку з викладеним потерпілий зрозумів, що став жертвою шахрайських дій, після чого прийняв рішення звернутися до органів поліції.

У результаті вказаних дій йому завдано матеріальної шкоди на загальну суму 87 389,76гривень.

Таким чином, матеріали досудового розслідування містять достатні підстави вважати, що грошові кошти в загальній сумі 26 815 гривень, зараховані на банківський рахунок ОСОБА_7 НОМЕР_4 , відкриту в АТ "АСВІО БАНК", одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

З огляду на викладене, отримувач коштів ОСОБА_7 не може вважатись добросовісним набувачем зазначених грошей незалежно від особистої причетності/непричетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Слідчий до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримав свої вимоги та просив накласти арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження такого, знищення, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статями 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12026082050001175 від 12.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в межах суми 26 815 гривень, зараховані на банківський рахунок НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , РНОКПП № НОМЕР_5 та відкритий у АТ "АСВІО БАНК", ЄРДПОУ 09809192, який розташовується за юридичною адресою: місто Чернігів, вул. Преображенська, буд. 2, заборонивши здійснення видаткових операцій.

Ухвала про арешт виконується негайно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1