Ухвала суду № 138250839, 29.01.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11194/25

н/п 2-о/766/116/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Бажанової В.М., представника заявника Короїд Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Херсон заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Короїд Юрій Миколайович , заінтересована особа Перша Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності заповіту ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт належності їй заповіту складеного 04 грудня 2024 року від імені ОСОБА_2 , посвідченого нотаріусом першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудимою Олегом Борисовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1529 , з помилково зазначеним прізвищем « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ».

Подану заяву обгрунтовує тим, що Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 заявник ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 06 березня 1997 року зроблений відповідний запис № 135. Батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Бабцею ОСОБА_1 по батьківській лінії є ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження батька заявника ОСОБА_6 виданого 10 березня 1971 року серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 актовий запис № 2815.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

За життя, ОСОБА_2 , 4 грудня 2024 року склала на ім`я заявника заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори О. Гудима та зареєстрований в реєстрі за № 1-1529, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що надень смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право, заповіла заявнику.

13 травня 2025 року ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, звернулась до Першої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 74061309 після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі за №81144415. Проте, під час оформлення спадкового майна було виявлено помилку у заповіті, складеному ОСОБА_2 , а саме помилково вказане прізвище спадкоємця " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_4 ". У зв`язку з цим, на переконання заявника, підлягає встановленню факт належності даного заповіту заявнику ОСОБА_1 .

Представник заявника у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи Першої Херсонської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі свідоцтва про право власності на жито від 14 квітня 2000 року № НОМЕР_4 спадкодавцю на час смерті належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 - мати батька заявниці. Відповідно до ч.1, ч.2 ч.5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного провадженя, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту незалежності заповіту є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом, зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останньої.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з того, що за заповітом спадкодавця ОСОБА_2 від 04 грудня 2024 року, остання заповіла нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , своїй онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому суд враховує, що заповіт це основний документ, що виражає волю померлого щодо розпорядження майном. Заповіт має юридичну силу і суд, розглядаючи спадкові спори, зобов`язаний враховувати волю спадкодавця, викладену у формі заповіту.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви та долучених документів встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , в порядку ст.294 ЦПК України, слід залишити без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294, ст.315 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Короїд Юрій Миколайович , заінтересована особа Перша Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності заповіту, залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами вона має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено 16.07.2026 року

СуддяЛ. А. Скрипнік