Ухвала суду № 138250489, 15.07.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3060/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в с.-щі Овідіополь, матеріали кримінального провадження № 12025162160000031 від 13.01.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ліда, Республіка Білорусь, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, холостого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту вбачається, що що 13.01.2025 у проміжок часу з 00:00 годин до 00:40 годин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебував за місцем свого мешкання і реєстрації у приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де в окремих сусідніх кімнатах відпочивали батьки останнього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В цей час, керуючись мотивом помсти за смерть домашнього улюбленця собаки, підозрюючи в причетності до загибелі пса свого батька ОСОБА_7 , у обвинуваченого ОСОБА_6 раптово виник умисел спрямований на заподіяння смерті рідному батькові, для чого, останній, взяв з металевого ящика у своїй кімнаті мисливську нарізну вогнепальну зброю, а саме: самозарядний мисливський карабін МКМ-072Сб калібру 7,62х39 мм № НОМЕР_1 2013 року виготовлення, вітчизняного виробництва, на який мав відповідний дозвіл з правом зберігання, носіння № 4894, виданий 26.04.2017 р. ГУНП в Одеській області терміном до 18.04.2023 р. та спорядив мисливськими набоями відповідного калібру. Далі, тримаючи в руках підготовлене для скоєння вбивства знаряддя злочину, ОСОБА_6 вийшов зі своєї кімнати та попрямував до кімнати батька - ОСОБА_7 , який в цей час спав на дивані.

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи суспільну небезпечність свого діяння, усвідомлюючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_6 зайшов до кімнати батька та підійшов до сплячого на дивані ОСОБА_7 , який був звернений обличчям до нього, і з дистанції «нещільний притул», з самозарядного мисливського карабіну МКМ-072Сб калібру 7,62х39 мм №КІ-МО2055, здійснив два одиночних постріли в область передньої поверхні грудної клітини ОСОБА_7 в напрямку спереду назад, та декілька зверху-вниз, в наслідок чого від отриманих двох вогнепальних, кульових, наскрізних поранень, на місці настала смерть ОСОБА_7 .

В результаті умисних дій обвинуваченого ОСОБА_6 та внаслідок здійснення ним двох одиночних пострілів з самозарядного мисливського карабіну МКМ-072Сб калібру 7,62х39 мм № НОМЕР_1 в ОСОБА_7 , останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:

- вогнепальна рана №1, що розташована на передній поверхні грудної клітини в центрі, на висоті 148,0 см від підошовної поверхні стоп і на 3,5 см нижче яремної вирізки рукоятки грудини (практично по серединній лінії в нижній частини рукоятки грудини), з крововиливом в підшкірно-жировий клітковині і дірчастим наскрізним ушкодженням кісткової тканини на рукоятці грудини. Дана рана має ознаки вхідної кульової рани.

- вогнепальна рана №2, що розташована на передній поверхні грудної клітини справа, на висоті 150,0 см від підошовної поверхні стоп і по середній ключичний лінії та на 5,0 см нижче правої ключиці і між першим та другим ребрами, з крововиливом в підшкірно-жировий клітковині і наскрізним ушкодженням міжреберних м?язів між першим і другим ребрами з ушкодженням пристінкової плеврі і крововиливом в навколишніх м?яких тканинах. Дана рана має ознаки вхідної кульової рани.

- вогнепальна рана №3, що розташована на задній поверхні грудної клітини зліва, на висоті 138,0см від підошовної поверхні стоп і на 1,0см лівіше остистих відростків восьмого-дев?ятого грудних хребців; з крововиливом в підшкірно-жировий клітковині, що доходить до підлеглих м?язів. Дана рана має ознаки вихідної кульової рани.

- вогнепальна рана №4, що розташована на задній поверхні грудної клітини справа, на висоті 136,0см від підошовної поверхні стоп і на 2,0см правіше остистих відростків сьомого-восьмого грудних хребців; з крововиливом в підшкірно-жировий клітковині, що доходить до підлеглих м?язів. Дана рана має ознаки вихідної кульової рани.

По ходу ранових каналів вогнепальних ран встановлена наявність ушкоджень на внутрішній (з боку середостіння) поверхні верхньої частки лівої легені та на задній поверхні в нижній частці цієї легені (по одному ушкодженню на кожній поверхні) з крововиливами; ушкоджень на передній поверхні верхньої частки правої легені і на задній поверхні на межі середньої і нижньої часток цієї легені (по одному ушкодженню на кожній поверхні) з крововиливами; наскрізних ушкоджень на передній і задній поверхнях навколосерцевої сорочки (по одному на кожній поверхні) і крайового ушкодження стінки на верхній поверхні правого передсердя, з крововиливами та зі скупченням в порожнині сорочки біля 150мл рідкої темно-червоної крові; крайових ушкоджень у висхідному і низхідному відділах дуги аорти (по одному в кожному відділі) та «повного» ушкодження в грудному відділі аорти (в проекції тіл сьомого-восьмого грудних хребців) в крововиливами та зі скупченням в правій плевральній порожнині біля 250мл та в лівій плевральній порожнині біля 300мл рідкої темно-червоної крові; багатоуламкових переломів тіл сьомого і восьмого грудних хребців з ушкодженням грудного відділу спинного мозку, а також сьомого-восьмого лівих ребер у місць їх зчленування з хребцем з ушкодженням пристінкової плеврі і крововиливами в навколишніх м?яких тканинах; багато-уламкових переломів сьомого-дев?ятого правих ребер по навколо-хребцевої лінії з ушкодженням пристінкової плеврі і крововиливами в навколишніх м?яких тканинах.

Морфологічні особливості ран свідчать про те, що рани №1 та №2 передньої поверхні грудної клітини є вхідними вогнепальними ранами, які утворилися в результаті пострілів з вогнепальної зброї снарядом (кулею) з дистанції «нещільний притул» та рани №3 та №4 задньої поверхні грудної клітини є вихідними вогнепальними ранами, які утворилися в результаті виходу з тіла снаряду (кулі), та до складу снаряда (пулі) входить залізо, свинець та не виключено, що мідь.

Ушкодження у вигляді вогнепальних кульових поранень грудної клітини з ушкодженнями внутрішніх органів мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1 (а) і п. 2.1.3 (з,л,й,о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Смерть потерпілого ОСОБА_7 настала від травматичного шоку внаслідок вогнепальних поранень грудної клітини, та, відповідно, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виявленими у постраждалого вогнепальними кульовими наскрізними пораненнями грудної клітини із пошкодженнями внутрішніх органів та кісних структур.

Після вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_6 залишив потерпілого ОСОБА_7 без ознак життя в кімнаті, а сам пішов до своєї кімнати вказаної квартири, де сховав знаряддя злочину та ліг спати.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 повідомив суд про застосування відносно нього - 13.01.2025 р. співробітником відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 фізичного насильства у виді нанесення ударів гумовим тапком по його голові та обличчю, у результаті чого, він обмовив себе у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. При цих протиправних діях ОСОБА_9 був присутній також, інший співробітник відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , які обидва, в подальшому, прибули до Белоусова в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де вимагали у нього 13500000 гривень за звільнення зі слідчого ізолятору.

Крім того, власноручно написану заяву ОСОБА_5 про застосування ним вогнепальної зброї - йому особисто продиктувала слідчий СВ відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , але відомості у цій заяві не відповідають дійсності, так як він не вбивав свого батька, а вказану заяву написав під психологічним тиском слідчої ОСОБА_11 .

Допитані в судовому засіданні співробітники ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та слідчий ОСОБА_11 категорично заперечували проти вказаних безпідставних тверджень обвинуваченого, стверджуючи, що всі процесуальні дії стосовно ОСОБА_6 відбувались у відповідності до норм КПК України без будь-якого фізичного або психологічного впливу з їхнього боку, та всі дії ОСОБА_6 щодо визнання ним вини та написання заяви про застосування ним вогнепальної зброї здійснювались ним добровільно, на власний розсуд.

Враховуючи вищевказані обставини, в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про внесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування, зобов`язання другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, відповідно до ст. 214 КПК України, невідкладно внести до ЄРДР відомості про можливе застосування працівниками поліції відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області фізичного насильства та інших протиправних дій щодо ОСОБА_6 із зобов?язанням другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, розпочати досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні з метою повної, всебічної та об?єктивної перевірки зазначених фактів, забезпечивши проведення ефективного, неупередженого та незалежного розслідування, повідомивши про прийняте процесуальне рішення Овідіопольський районний суд Одеської області в розумні строки, проти чого не заперечували обвинувачений та його захисник.

Потерпіла ОСОБА_8 , будучи допитаною в судовому засіданні 02.10.2025 р., в судове засідання не з`явилась, надіславши до суду письмову заяву, в якій, пославшись на свій похилий вік та незадовільний стан здоров?я, просила суд проводити судовий розгляд та судові дебати без її участі, відмовившись від пред?явлення цивільного позову до свого сина (обвинуваченого) через відсутність матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Згідно ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов`язки щодо захисту прав людини лише слідчого судді, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження і вони не можуть бути перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 27 Конституції України - гарантовано невід`ємне право кожної людини на життя, а ст. 28 Конституції України прямо забороняє катування, жорстоке, нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання, а також медичні, наукові чи інші досліди без вільної згоди людини.

Зазначені приписи кореспондують положенням ст. 3 ЄКПЛ, яка встановлює абсолютну заборону катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання, і не допускає жодних відступів від цього права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що заява особи про застосування до неї недозволених методів поводження з боку працівників державних органів породжує для держави не лише негативний обов`язок утримуватися від такого поводження, але й позитивний процесуальний обов`язок забезпечити ефективне, ретельне, незалежне і своєчасне розслідування таких заяв із метою встановлення обставин події та, у разі підтвердження, притягнення винних осіб до відповідальності.

Невиконання державою цього процесуального обов`язку кваліфікується ЄСПЛ як самостійне порушення ст. 3 Конвенції, навіть якщо не встановлено матеріального порушення цієї статті в частині факту катування чи жорстокого поводження.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Частина 5 ст. 214 КПК України - прямо забороняє відмову у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей до ЄРДР достатньою є наявність даних, які свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, а питання про обґрунтованість цих відомостей, їх правову кваліфікацію та наявність складу злочину вирішуються в межах досудового розслідування.

Таким чином, відомості, заявлені обвинуваченими у відкритому судовому засіданні про застосування до них фізичного насильства з боку працівників правоохоронного органу під час його допиту є «повідомленням з будь-якого джерела» у розумінні ст. 214 КПК України, яке містить дані про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.ст. 127,373 КК України.

Відповідно до ст. 216 КПК України, кримінальні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів - віднесені до підслідності Державного бюро розслідувань.

З огляду на те, що за твердженнями обвинуваченого насильство та погрози застосовувалися працівником Національної поліції України, саме слідчі підрозділи ДБР є належним органом досудового розслідування.

У постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 752/6631/18-к та від 06.03.2024 у справі № 379/261/18 щодо неприпустимості формального підходу до перевірки тверджень про застосування незаконних методів ведення слідства; необхідність забезпечення ефективного, неупередженого розслідування кожного повідомлення про можливе кримінальне правопорушення з боку працівників правоохоронних органів.

Враховуючи те, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив про істотне порушення працівниками поліції ВП №1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області його прав і основоположних свобод під час проведення слідчих дій на досудовому розслідуванні, вчинення відносно нього фізичного насильства та психологічного тиску, суд вважає, що для повного і неупередженого судового розгляду кримінального провадження доводи такого повідомлення мають бути перевірені ДБР, з метою створення необхідних умов для захисту порушених прав обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 206,214,216,333 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1.Зобов?язати другий слідчий відділ (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, відповідно до ст. 214 КПК України - невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливе застосування працівниками поліції відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області фізичного насильства та інших протиправних дій щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ;

2.Зобов`язати другий слідчий відділ (з дислокацією в місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві - розпочати досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки зазначених фактів, забезпечивши проведення ефективного, неупередженого та незалежного розслідування ;

3.Зобов?язати другий СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві повідомити Овідіопольський районний суд Одеської області про прийняте процесуальне рішення в розумні строки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1