Ухвала суду № 138250336, 15.07.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1956/26

Номер провадження 1-кп/504/542/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №22026160000000218 від 04.04.2026 року за обвинуваченням:

-ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, працевлаштованої, неодруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

до Доброславського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке вмотивоване обґрунтованістю підозри останньої та наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачена в судовому засіданні, щодо задоволення клопотання прокурора не заперечувала. Захисник просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід, щодо обвинуваченої.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за вчинення якого передбачено можливість застосування найсуворішого покарання довічного позбавлення волі. Обвинувачена раніше не судима, на момент затримання працевлаштована, неповнолітніх дітей на утриманні немає, неодружена.

Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованого діяння, а також соціальні зв`язки обвинуваченої ОСОБА_6 , які не є настільки міцними, щоб унеможливити її втечу від суду, ризик переховування від суду останньої є надвисоким.

Ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження є доведеним, оскільки свідки у цьому провадженні судом не допитані, а тому вільне пересування обвинуваченої в просторі ставить під загрозу здобуття об`єктивних доказів судом. Обвинувачена вмовлянням, погрозами, підкупом чи шантажем може спонукати свідків надати вигідні для неї покази. Суд зазначає, що ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Враховуючи вищевикладене, перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом посилює ризик впливу на свідків, оскільки, хоча й обмежує пересування, але дозволяє контактувати з оточенням та використовувати електронні засоби зв`язку без будь-яких обмежень, що може бути використано для тиску, залякування чи підкупу.

Також, є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачення стосується зв`язку обвинуваченої з країною агресором та мотивами неприйняття державності України, що в умовах воєнного стану вказує на існування цього ризику.

Разом з тим, є непідтвердженим ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити.

За правилами ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що інкриміноване діяння було спрямовано на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності країни, мало місце під час дії воєнного стану, що у період збройної агресії, щодо держави Україна містить посилену суспільну небезпеку, відсутність в матеріалах провадження будь-яких об`єктивних доказів можливості внесення обвинуваченою застави, яка б була здатна реально забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визначення розміру застави обвинуваченій.

Разом із тим, колегія вважає за можливим закінчити прцесуальні дїї у цьому кримінальному провадженні до закінчення 60 денного строку дії запобіжного заходу, а тому клопотання прокурора слід задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 184, 194, 197, 315, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятору до 29.08.2026 року включно.

Заставу не визначати.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3