Рішення № 138248336, 13.07.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/488/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

учасники справи :

позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНРТ»,

представник позивача Ткаченко М.М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У травні 2026 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР") з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №534119 від 04.03.2021, у розмірі 29 155,97 грн, сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 04.03.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №534119, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 12 500,00 грн, строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 04.03.2023. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (первинний кредитор) свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договорам у розмірі 29 155,97 грн, яка складається: з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11 839,09 грн; з заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17 316,88 грн. 26.11.2021 було укладено договір №26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №534119. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №534119. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договорам №534119 від 04.03.2021. За захистом своїх прав та законних інтересів позивач вимушений звернутися до суду .

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 28.05.2026 провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 29.06.2026.

13.07.2026 ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області постановлено справу розглянути заочно.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надала суду заяву про слухання справи у відсутність представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином та у встановлений законом строк і порядок, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Згідно довідки АТ «Укрпошта» поштове відправлення повернуто до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім цього, відповідач викликався ,шляхом направлення судових повісток в електронному вигляді, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 29.05.2026, 01.07.2026. Відповідач заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність суду не надав.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу ОСОБА_1 вручена.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив на позов, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, мотиви суду.

04.03.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 534119. Відповідно до умов договору загальний розмір кредиту становить 12 500,00 грн, строк кредитування 730 днів, із кінцевим терміном повернення кредиту до 04.03.2023. Договором також визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом та графік платежів. (а.с.24-25, з.с. а.с. 37)

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 10 000,00 грн за реквізитами платіжної платіжної картки позичальника НОМЕР_1 та у розмірі 2 500,00 грн на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п. 3.5 договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань до матеріалів справи долучено довідку №2646_240411161828 від 11.04.2024, згідно якої ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» підтверджує, що успішно перахувало кошти на платіжну картку клієнта: 04.03.2021, 15:06:58, на суму 10 000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 82096950, призначення платежу: зарахування 10 000,00 грн на карту НОМЕР_2 . (а.с.55)

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 04.03.2023 , заборгованість за кредитним договором №534119 становила 16 390,84 грн, з яких : 11 839,09 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4 551,75 грн - заборгованість за відсотками.(з.с. а.с. 58)

26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №26-11/2021, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за кредитним договором №534119. (а.с.9-11)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №26-11/2021 від 26.11.2021 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №534119 відступлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у розмірі 16 390,84 грн.(а.с. 23)

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №534119 перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».(а.с.26-28)

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору № 10-03/2023/01 до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №534119.(а.с.36)

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на день звернення до суду загальний розмір заборгованості за кредитним договором №534119 визначено у сумі 29 155,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 839,09 грн; проценти, нараховані до відступлення права вимоги (10.03.2023) - 17 316,88 грн.(а.с.8)

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з виконанням кредитного договору та переходом права вимоги від первісного кредитора до позивача, а предметом спору є наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно із ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ « СЛОН КРЕДИТ» до нових кредиторів ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» , ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР ».

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України , доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, а також перехід права вимоги до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, відзиву на позовну заяву не подав та доказів належного виконання кредитного договору або спростування вимог позивача суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 43-45); прайс-лист із зазначенням виду та вартості послуг (а.с. 47-48); заявку на надання юридичної допомоги №516 від 01.04.2026 (з.с. а.с. 48); витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 розміром 13 000,00 грн, з яких: надання усної консультації з вивченням документів кількістю 2 год, вартістю 4 000,00 грн, складання позовної заяви 3 год, вартістю 9 000,00 грн. (а.с. 49).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Враховуючи обсяг виконаної АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №0648130053 від 18.05.2026 позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265,280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №534119 від 04.03.2021 у сумі 29 155 (двадцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 97 коп, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11 839,09 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17 316,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір у сумі 2 662 та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн, а всього у сумі 4 662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місце знаходження: вул. Мечнікова, буд. №3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішено складено 15.07.2026.

Суддя Л. В. Вовк