Рішення № 138247953, 14.07.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/401/26

Провадження №2/0198/381/26

14.07.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначає, що відповідачка є боржником за декількома кредитними договорами.

1. 02.10.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 103916295.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 23 965,20 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість за відсотками 4 154,70 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 462,50 гривень, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 3 848,00 гривень, заборгованість за неустойкою 8 000,00 гривень.

2. 02.10.2025 між ТОВ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2482362.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 23 847,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 755,00 гривень, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 7 592,00 гривень, заборгованість за неустойкою 8 000,00 гривень.

3. 31.10.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 76771-10/2025.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 18 480,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 3 240,00 гривень, заборгованість за штрафними санкціями 9 240,00 гривень.

Вищезазначені кредитні договори укладені в електронній формі відповідно до Закону України Про електронну комерцію.

Станом на день подання позову відповідачка своїх зобов`язань не виконала та не сплатила борг за кредитами.

24.02.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 24022026, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025.

26.02.2026 між ТОВ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 26022026, за умовами якого ТОВ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025.

28.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 28042026, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість:

- за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025 у розмірі 23 965,20 гривень;

- за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025 у розмірі 23 847,00 гривень;

- за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025 у розмірі 18 480,00 гривень та судові витрати.

29.05.2026 ухвалою суду цивільну справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача та у разі неявки відповідачки ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру місцем реєстрації відповідачки ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 , що знаходиться на тимчасово окупованій території, тому остання викликалася до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

З огляду на те, що відповідачка в судові засідання, призначені на 22.06.2026 та 15.07.2026, не з`явилася, на виконання вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подавала, тому зі згоди позивача та на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Кредитні договори укладені в електронній формі відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції станом на дату укладення договорів, далі Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

В силу ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

При цьому, електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором, є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст. 3 Закону № 675-VIII).

Іншими словами, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що 02.10.2025 ОСОБА_2 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису (з боку кредитодавця) та електронного підпису одноразовим ідентифікатором (з боку позичальника) уклала з ТОВ «МІЛОАН» кредитний договір № 103916295, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 6 500,00 грн строком на 360 днів, з фіксованою денною процентною ставкою за користування грошовими коштами 0,98 % та одноразовою комісією за надання кредиту у розмірі 1 462,50 грн.

24.02.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 24022026, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025.

Також 02.10.2025 ОСОБА_2 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису (з боку кредитодавця) та електронного підпису одноразовим ідентифікатором (з боку позичальника) уклала з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» кредитний договір № 2482362, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 6 500,00 грн строком на 360 днів, з фіксованою денною процентною ставкою за користування грошовими коштами 0,97 % та одноразовою комісією за надання кредиту у розмірі 1 755,00 грн.

26.02.2026 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 26022026, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025.

31.10.2025 ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом підписання електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону позичальника, уклала з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредитний договір № 76771-10/2025, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 120 днів, з фіксованою процентною ставкою за користування грошовими коштами 0,90 % в день та одноразовою комісією за видачу кредиту у розмірі 600,00 грн (10 % від суми кредиту).

28.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 28042026, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025.

Відповідачка зобов`язалась перед кредитними організаціями своєчасно повернути кредити та сплачувати відсотки за користування коштами в порядку, встановленому договорами, виконувати інші обов`язки, передбачені цими договорами.

Однак, за твердженням нового кредитора, допустила порушення умов договорів, у зв`язку з чим має заборгованість:

- за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025 у розмірі 23 965,20 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість за відсотками 4 154,70 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 462,50 гривень, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 3 848,00 гривень, заборгованість за неустойкою 8 000,00 гривень;

- за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025 у розмірі 23 847,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 755,00 гривень, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 7 592,00 гривень, заборгованість за неустойкою 8 000,00 гривень;

- за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025 у розмірі 18 480,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 3 240,00 гривень, заборгованість за штрафними санкціями 9 240,00 гривень.

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Оскільки частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, отже, акцептуючи пропозицію ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ОСОБА_1 погодилась на запропоновані кредиторами умови користування та порядок надання ними грошових коштів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки матеріали справи не містять доказів, що договори факторингу визнані недійсними або є нікчемними в силу закону, у суду відсутні підстави вважати, що у нового кредитора не виникло право вимоги внаслідок їх укладення.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини першої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Визначаючи розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, суд з аналізу норм законодавства, умов кредитних договорів та перевірки розрахунку заборгованості доходить таких висновків.

В зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов`язань відповідно до умов договорів стягненню підлягає заборгованість:

- за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025 у розмірі 12 117,20 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість за відсотками 4 154,70 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 462,50 гривень;

- за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025 у розмірі 8 255,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 755,00 гривень;

- за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025 у розмірі 9 240,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 6 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 3 240,00 гривень.

Щодо нарахованої за кредитними договорами заборгованості за неустойкою (пенею, штрафом), то суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України" "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введений воєнний стан, який наразі триває, в частині стягнення неустойки (пені, штрафу) за кредитними договорами необхідно відмовити.

Щодо нарахованої за кредитними договорами № 103916295 від 02.10.2025 та № 2482362 від 02.10.2025 комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3 848,00 гривень та 7 592,00 гривень відповідно, то суд зазначає таке.

Так, умовами укладених між ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 кредитних договорів № 103916295 від 02.10.2025 та № 2482362 від 02.10.2025 передбачено обов`язок позичальника сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це серед іншого витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій кредитодавця щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) зазначено, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), при цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а кредитодавець не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому в кредитних договорах № 103916295 від 02.10.2025 та № 2482362 від 02.10.2025 не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавців, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитних договорів, то положення кредитних договорів № 103916295 від 02.10.2025 та № 2482362 від 02.10.2025 щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що якщо кредитодавець не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025 у розмірі 3 848,00 грн та за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025 у розмірі 7 592,00 грн.

Разом з тим, з огляду на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, з відповідачки слід стягнути заборгованість:

- за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025 у розмірі 12 117,20 гривень;

- за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025 у розмірі 8 255,00 гривень;

- за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025 у розмірі 9 240,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідача інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 29 612,20 гривень, що складає 44,7 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідачки на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" судовий збір у сумі 1 189,27 гривень.

Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 512-514, 516, 526, 598, 599, 610, 612, 625, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_2 в АТ "ТАСкомбанк") заборгованість у розмірі 29 612 (двадцять дев`ять тисяч шістсот дванадцять) гривень 20 копійок, яка складається з такого:

- за кредитним договором № 103916295 від 02.10.2025 у розмірі 12 117,20 гривень, що складається з: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість за відсотками 4 154,70 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 462,50 гривень;

- за кредитним договором № 2482362 від 02.10.2025 у розмірі 8 255,00 гривень, що складається з: заборгованість за основною сумою боргу 6 500,00 гривень, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 755,00 гривень;

- за кредитним договором № 76771-10/2025 від 31.10.2025 у розмірі 9 240,00 гривень, що складається з: заборгованість за основною сумою боргу 6 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 3 240,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_2 в АТ "ТАСкомбанк") судовий збір у розмірі 1 189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) гривень 27 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідач у заочному розгляді справи має право подати до суду, що ухвалив заочне рішення, заяву про його перегляд протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне судове рішення складено та підписано 15 липня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар