Рішення № 138247618, 10.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/14970/25

провадження № 2/208/1355/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді- Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №208/14970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 6200,0 грн.

У позовній заяві зазначається, що 28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір № F00126700 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор зобов`язується надати Відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою 1,0% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. п. 3.1., 3.2., 4.4. Кредитного договору).

В подальшому сторони уклали Додаткову угоду до Кредитного договору № F-00126700від 28.09.2024 року про продовження строку кредиту, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредиту по договору на 10 (десять) днів до 21.10.2024р. (під 1,0% в день, 365,00% річних).

Зазначив, що виконання Первісним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. здійснено через надавача таких послуг,- ТОВ «ПрофітГід», з яким укладено Договір про надання фінансових послуг з переказу коштів №ПГ-249 від12.10.2021 р. Факт переказу коштів відповідачеві підтверджується інформаційною довідкою-підтвердженням ТОВ «ПрофітГід», наданою до матеріалів справи.

25.03.2025 року між Первісним кредитором (ТОВ «ФК «ГВАДІАНА») та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 25/03/25-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заплату належні йому права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.

Таким чином, до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № F-00126700 від 28.09.2024, що підтверджується договором факторингу № 25/03/25-01 від 25.03.2025 р., витягом з Реєстру прав вимог від25.03.2025 та платіжними інструкціями, як доказ оплати права грошової вимоги згідно договору факторингу № 25/03/25-01 від 25.03.2025 р.

Згідно п. 5.2. Кредитного договору та на підставі частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України проценти за користування кредитом виплачуються в строки, передбачені цим Договором до дня повернення позики.

Строк сплати процентів і основної суми кредиту встановлюється відповідно до Графіка платежів Додатка 1, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 5.7.Кредитного договору)

Враховуючи встановлені договором умови загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № F-00126700 від 28.09.2024 року,становить 6200,00 грн., яка складається з наступного:

5000,00 грн. - заборгованість по кредиту;

1200,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом за період 28.09.2024 по 22.10.2024.

Рух справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 року, цивільну справу №208/14970/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно відповіді № 2051763 від 26.11.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді №2051769 від 26.11.2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 як ВПО зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 26.11.2025 року відкрито провадження у справі №208/14970/25за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач у Відзиві на позов зазначає.

28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» (далі - Первісний кредитор/Товариство) та ОСОБА_1 укладено договір № F00126700 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор зобов`язується надати Відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою 1,0% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а

Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. п. 3.1., 3.2., 4.4.Кредитного договору).

11.10.2024 року на виконання умов Кредитного договору Відповідач сплатив 700,00грн. на погашення процентів за користування кредитом, що підтверджується квитанцією № 42867-71148-22034 від 11.10.2024 року.

Проте, первісний кредитор не зарахував зазначену сплату відсотків.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором про надання кредиту № F 00126700 від 28.09.2024 року, Відповідач зазначає наступне:

Як вбачається з наданих документів, а саме: довідки № 2794 від 25 березня 2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 16.03.2025 року по теперішній час приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Житомирській області; копії Військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та уперіод здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами,установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них),та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військов услужбу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи (ТОВ «Споживчий центр») під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач просить суд, крім основної заборгованості, стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач із заявленим розміром витрат не погоджується, вважає його завищеним, необґрунтованим і таким, що не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Справа є малозначною, позовна заява є типовою,складена за зразком. Заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу становить 4 000 грн, тоді як загальний розмір позовних вимог лише 6 200 грн 00 коп.

Стосовно витрат на правничу допомогу відповідача

Відповідачем понесені витрати на правничу допомогу, що попередньо складають2000,00 грн. Документи, що підтверджують витрати на правничу допомогу Позивачем буде надано додатково.

З урахуванням викладеного просить:

- Відмовити Позивачу у задоволені позовних вимог частково.

- Позовні вимоги визнає частково, а саме: заборгованість за тілом кредиту узагальному розмірі 5 000,00 грн.

- Заперечує проти вимог щодо нарахування відсотків у загальному розмірі1200,00 грн.

- Зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 2 000,00 грн.

- Стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 2 000,00 грн.

- Розподілити судові витрати між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «Цикл-Фінанс» - Юхименко Ю.Ю. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив судове засідання проводити за відсутності представника, задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток на зареєстровану адресу реєстрації, що в розумінні ч. 12 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір № F00126700 про надання коштів у позику.

Згідно цьому договору позикодавець надав ОСОБА_1 позику у сумі 5000,0 грн. строком на 14 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1 % за добу.

Згодом, а саме 11.10.2024 р. сторонами було укладено Додаткову угоду, якою строк кредитування продовжено на тих самих умовах до 21.10.2024 р.

Однак, позичальником свої зобов`язання за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконані, у зв`язку з чим 25.03.2025 року ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» уклало договір факторингу № 25/03/25-01 з ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників.

Згідно наданому позивачем Витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу від 25.03.2025 р. факторові (позивачу за цим позовом)передано вимогу до ОСОБА_1 стосовно заборгованості у сумі 14000,0 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн., заборгованість за процентами 500 грн., заборгованість по пенею8500 грн.

Разом з тим Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача 6200,0 грн., з яких 5000,0 грн. тіло кредиту, 1200,0 грн. проценти.

Заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом позивачем визначена за період з 28.09.2024 р. по 22.10.2024 р.

Відповідач у своєму Відзиві на позов вказав, що 11.10.2024 р. ним на погашення нарахованих процентів було сплачено 700,0 грн. Але первісним кредитором вони не враховані.

Також відповідач вважає, що нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» (первісним кредитором) процентів за користування кредитними коштами у даному випадку взагалі є неправомірним, оскільки він з 16.03.2025 р. мобілізований до лав ЗСУ, що підтверджується Довідкою від 25.03.2025 р. № 2794, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 . з 16.03.2025 р.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Висновки суду за результатами розгляду справи

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Ретельно проаналізував позиції сторін, оцінивши надані ними докази на предмет їх відповідності вимогам закону, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 189/2109/18 підкреслюється, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини.

Оскільки відповідач не оспорює факт укладання ним кредитного договору та отримання кредитних коштів, тому суд не досліджує ці обставини.

Встановленим є той факт, що відповідачем за договором позики 28.09.2024 р. отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» кредитні кошти у сумі 5000,0 грн. з виплатою 1 % за кожний день користування кредитними коштами. Загальний строк такого користування, згідно домовленості сторін, складає 24 дні.

Заперечення відповідача проти заявленої вимоги полягають в його незгоді із нарахуванням процентів за договором позики № F00126700.

Ці заперечення він обгрунтовує посиланням на те, що у березні 2025 року його було мобілізовано до лав ЗСУ і з 16.03.2025 року його зараховано до військової частини НОМЕР_1 , тому вважає, що має права на пільги щодо звільнення від сплати штрафів за неналежне виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів, а також процентів за кредитом.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Згідно роз`ясненню, наданому Міністерством оборони України у листі від 21.08.2014 р. № 322/2/7142, початком військової служби військовозобов`язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів - день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.

Таким чином, положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування з початку і до закінчення особливого періоду штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, а також процентів за користування кредитному даному випадку розповсюджуються тільки з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Тобто, з 16.03.2025 року.

Боргові ж зобов`язання ОСОБА_1 виникли 28 вересня 2024 року, а з 21 жовтня 2024 року має місце неправомірне користування з його боку кредитними коштами.

Отже, вказана пільга застосовується у разі, якщо особа набула статусу військовослужбовця на час виникнення кредитного зобов`язання або під час існування такого зобов`язання.

Збереження такого права на пільгу до закінчення особливого періоду є слідством реалізації цього права і не може застосовуватися до правовідносин, що вже сформувались до набуття особою статусу військовослужбовця.

До того ж, Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142, серед яких військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які нею видаються.

Тобто, для вирішення цього питання встановлений обов`язковий досудовий порядок.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А частина 4 цієї статті Кодексу встановлює, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21, в якій зроболено висновок про те, що «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)».

Але відповідачем не враховано, що у цій справі розглядались два позови: банку про стягнення заборгованості та зустрічний позов відповідача про визнання неправомірними дій банку з нарахування процентів. І у цій постанові також підкреслюється, що «Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України».

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц говориться про те, що встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивач, звернувшись до суду з цим позовом не навів належних та достатніх доказів на обгрунтування своїх вимог щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Як убачається з Витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу від 25.03.2025 р. факторові (позивачу за цим позовом) передано вимогу до ОСОБА_1 стосовно заборгованості у сумі 14000,0 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн., заборгованість за процентами 500 грн., заборгованість по пенею 8500 грн.

Позивач обмежився висуненням вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентів за ним. Але суму процентів він розрахував самостійно, за відсутності розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором, і без урахування сплаченої позичальником 11.10.2024 р. суми 700 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА».

Ця обставина підтверджується квитанцією № 42867-71148-22034 від 11.10.2024 року.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу після відступлення йому права вимоги до відповідача за договором позики, не повернуті, а також вимоги статей 526, 527 та 530 ЦК України позивач має право вимагати його виконання.

Відповідачем визнається вимога в частині основної суми, - 5000,0 грн.

Стосовно перерахованих ним 1.10.2024 р. 700,0 грн., то суд вважає ця обставина доведена належним чином, а тому позовні вимоги зменшуються на цю суму.

Отже, за результатами розгляду справи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» підлягають задоволенню частково у сумі 5500,0 грн.

Щодо судових витрат.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача сплаченого судового збору у сумі 2422,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат позивача в частині витрат на правову допомогу, суд враховує положення частини 4 статті 137 ЦПК, згідно якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що дана справа є нескладною;обсяг доказової бази є мінімальним. До того ж, представником позивача цей обсяг усіма необхідними доказами не був забезпечений.

Ціна заявлених витрат на правову допомогу становить 65 % від суми позовних вимог, що не відповідає принципу співмірності.

Тому суд вважає, що у даному випадку обгрунтованим буде визначення розміру відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у сумі 2000,0 грн.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що судовий збір і судові витрати задовольняються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку позовні вимоги задовольняються в частині, яка складає 88,7 % (5500,0 грн. : 6200,0 грн.).

Таким чином, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає судовий збір у сумі 2148,66 грн. (2422,4 грн. х 88,7 %).

При цьому суд враховує положення частини 10 статті 141 ЦПК, згідно до якої при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС», адреса 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ЄДРПОУ 43453613, заборгованість за договором позики № F00126700 від 28.09.2024 р. у сумі 5500,0 (п`ять тисяч п`ятсот) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС», адреса 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ЄДРПОУ 43453613, судові витрати:- судовий збір у сумі 2148,66 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 66 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві ттисячі) гривні 00 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», адреса 04112, м. Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ЄДРПОУ 43453613;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

Суддя В.Г. Гречана