Рішення № 138246489, 15.07.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 210/1796/26

Провадження № 2/177/1431/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

15 липня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Дятел К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №210/1796/26 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Центр адміністративних послуг «ВІЗА» («ЦЕНТР ДІЇ») виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Центр адміністративних послуг «ВІЗА» («ЦЕНТР ДІЇ») виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб, служба у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.09.2012 був укладений шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін в шлюбі народився син ОСОБА_4 . Сімейне життя у сторін не склалося і 18.05.2023 року за рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 210/1231/23 шлюб було розірвано. Позивач і її син ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, з 11.06.2024 року, позивач спільно з сином ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку який належить їй на праві власності. 06.09.2024 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 , та взяла собі прізвище ОСОБА_6 .

29 травня 2025 року позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі із заявою про реєстрацію місця проживання її та сина ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , однак у такій реєстрації їй було відмовлено через відсутність письмової згоди батька. Надати згоду батька не виявилось можливим, оскільки він до Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі не з`являється та не надає згоду на реєстрацію неповнолітнього сина, у зв`язку з чим позивач позбавлена в поза судовому порядку вирішити це питання. Відсутність письмової згоди батька на реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_4 суперечить інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію його прав, тому вона вимушена звернутись з позовом до суду. Просить надати їй дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2026 року справу передано до Криворізького районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року у вказаній справі було відкрите провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явилась, про час слухання справи повідомлена належним чином, 15.07.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник третьої особи Центр адміністративних послуг «ВІЗА» («ЦЕНТР ДІЇ») виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб надала суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради до судового засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду підмовлявся належним чином. Клопотань на заяв по суті позову не подав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення та оголошення. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.06.2013 року, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 725, ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Отже, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час судового розгляду виповнилося повних 13 років.

З рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпровської області по справі № 210/1231/23 від 18.05.2023 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано.

На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарчими спорудами від 11.06.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 3973, позивачу ОСОБА_7 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарчими спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

06.09.2024 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_6 .

Із заяви про реєстрації місця проживання малолітньої дитини від 29.05.2025 року, поданої до органу реєстрації - Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі вбачається, що заявниці відмовлено у реєстрації місця проживання (перебування) дитини, оскільки нею не подано необхідних документів, а саме: згоди батька.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Відповідно до частини 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Як встановлено в судовому засіданні спір між сторонами щодо місця проживання дитини відсутній. Дитина проживає разом з позивачкою.

Статтею 27 Конвенції «Про права дитини» закріплено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 18 даної Конвенції, повинен бути забезпечений принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 7 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса.

Відповідно до п.п. 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 року №265 подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Таким чином, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості зареєструвати неповнолітню дитину за адресою свого місця проживання.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання дитини за фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить інтересам малолітньої дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позову та надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Керуючись ст. 29 ЦК України, 160 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Лященко