Ухвала суду № 138246381, 02.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/13714/24

провадження № 2-п/208/57/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Якимчук В.В.,

розглянуши в судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Мельниченко Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №208/13714/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського перебувала цивільна справа 208/13714/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 17.04.2025 року по цивільній справі № 208/13714/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4, код ЄДРПОУ: 41915308) суму заборгованості за кредитним договором від 25.07.2023 року №3845899 у розмірі 87480,00 грн (вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок), судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

15.06.2026 року представником відповідача адвокатом Мельниченко Сергієм Олександровичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення від 17.04.2025 року.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що про існування справи відповідачці було не відомо, оскільки остання не отримувала жодних повідомлень про справу. Зокрема, відповідачка не отримувала судових повісток про дату та час розгляду справи, не мала можливості ознайомитися з матеріалами справи та не бачила позовної заяви. Про заочне рішення довідалась лише 10 червня 2025 року випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень . Копію судового рішення не отримувала.

Із винесеним судом заочним рішенням відповідач не погоджується, оскільки жодних правовідносин з ТОВ «Факторінгова Компанія «Укрглобал-Фінанс» не мала, та не має станом на сьогодні, жодних договорів не укладала. Грошовий борг не визнає, а тому заочне рішення має бути скасовано.

Також зазначив, що в судові засідання відповідач не з`являлася, оскільки про них не знала. Окрім того, з 13 лютого 2017 року проживає і працює в АДРЕСА_2 , де зареєстрована як внутрішньо переміщена особа.

16.06.2026 представником позивача ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» - Руденко К.В. подав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій зазначив, що в рішенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.04.2025р. по справі № 208/13714/24 зазначено про те, що «Відповідачка про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлялась шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайт суду, оскільки місце її реєстрації знаходиться на окупованій території України, а місце фактичного проживання не відоме. В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань не надходило.».

Згідно ст. 280 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі. Представник позивача згідно заяви не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вимоги даної норми закону, суд вважав повідомлення відповідача про час розгляду справи належним, а тому просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, перевіривши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частина 3 ст.287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

З матеріалів справи встановлено, що 20.11.2024 року представник ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно із відповіддю № 922256 від 25.11.2024 року з Єдиного Державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки місцем реєстрації відповідача по справі є тимчасово окупована територія України, суд, з метою належного повідомлення про розгляд справи двічі розміщував оголошення про виклик особи на сайт суду, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.

Суд також враховує, що повідомлення про розгляд справи здійснювалося не лише шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України відповідно до вимог статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а й шляхом направлення процесуальних документів на електронну адресу та номер мобільного телефону, які були зазначені у документах, оформлених під час укладення кредитного договору та поданих позивачем до суду. Відповідач не надала суду жодного належного та допустимого доказу того, що зазначені контактні дані їй не належали, були змінені до моменту розгляду справи або не могли використовуватися для отримання інформації про судовий розгляд. За таких обставин суд доходить висновку, що ним було вжито всіх залежних від суду та передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Таким чином, судом було використано декілька самостійних способів повідомлення відповідача про розгляд справи, кожен із яких був спрямований на забезпечення його права на участь у судовому процесі.

При цьому відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що зазначені електронна адреса чи номер телефону йому не належали, що він був позбавлений можливості користуватися ними або що існували об`єктивні обставини, які перешкоджали йому отримати відповідні повідомлення.

Самі лише посилання заявника на необізнаність про судовий розгляд не можуть бути достатньою підставою для висновку про неналежне повідомлення, оскільки вони спростовуються сукупністю наявних у справі доказів.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29 вересня 2021 року у справі № 686/22678/19, від 22 грудня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 757/10095/20-ц, у яких зазначено, що належне повідомлення учасника справи оцінюється з урахуванням усіх вжитих судом заходів, а не лише факту особистого отримання ним судової повістки. Якщо суд виконав вимоги процесуального закону щодо повідомлення учасника справи, відсутність його фактичної участі у процесі сама по собі не є підставою для скасування судового рішення.

Узгоджується такий висновок і з практикою Європейського суду з прав людини. У рішеннях «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, № 3236/03, 03.04.2008) та «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (07.07.1989) Суд наголосив, що особа повинна проявляти належну процесуальну активність, вживати розумних заходів для отримання інформації про відоме їй судове провадження та сумлінно користуватися своїми процесуальними правами. Право на справедливий суд не звільняє учасника процесу від обов`язку проявляти належну уважність до захисту своїх прав

Тому доводи заявника про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами цивільної справи.

17.04.2026 року за результатами розгляду справи ухвалено заочне рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не навів жодних нових обставин чи доказів, які не були відомі суду на момент ухвалення заочного рішення та які могли б істотно вплинути на правильність вирішення спору.

Фактично доводи заяви зводяться до незгоди із прийнятим рішенням, заперечення існування заборгованості та загального твердження про відсутність правовідносин із позивачем. Проте такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть вважатися доказами, що мають істотне значення у розумінні статті 288 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 752/19506/18 зазначив, що процедура перегляду заочного рішення не призначена для повторного розгляду спору по суті або повторної оцінки вже досліджених доказів. Її метою є забезпечення права відповідача на участь у процесі лише у випадках, коли його неявка була зумовлена поважними причинами, а наведені ним докази можуть вплинути на правильність вирішення справи.

Зазначений підхід узгоджується із положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд, однак не виключає обов`язку сторін сумлінно користуватися процесуальними правами.

Крім того, у рішенні «Брумареску проти Румунії» (Brumгrescu v. Romania, № 28342/95) ЄСПЛ підкреслив, що принцип правової визначеності (res judicata) є складовою верховенства права та не допускає безпідставного перегляду остаточних судових рішень лише через незгоду сторони з їх змістом.

Аналогічний правовий підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду, яка неодноразово наголошувала, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних принципів цивільного судочинства, а перегляд судових рішень можливий лише за наявності визначених законом підстав і не може перетворюватися на прихований спосіб повторного розгляду вже вирішеного спору.

Оцінивши доводи заяви у сукупності з матеріалами справи, суд доходить висновку, що відповідач не довів ані поважності причин своєї неявки та неподання відзиву, ані наявності нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, відсутня сукупність умов, передбачених статтею 288 ЦПК України, яка є необхідною для скасування заочного рішення.

За таких обставин заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.260,284ЦПК України суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Мельниченко Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №208/13714/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінгова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіі - залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Гречана