Рішення № 138246356, 06.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3863/25

провадження №2/176/301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Волчек Н.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06.12.2023 року ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (https://navse.in.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1313-3049.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 13 200,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена процентна ставка 1,20 % в день, стандартна процентна ставка 1,50 % за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 02.09.2025 р. у нього наявна заборгованість у розмірі 66596,00 грн., з яких: 13200,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 53301,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами ; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 94,40 грн.

При цьому банк застосував до позичальника програму лояльності споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", частково списавши заборгованість за нарахованими процентами, у зв`язку з чим сума заборгованості за кредитом у відповідача становить 59600,00 грн., з яких: 13200,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 46400,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідача. Також просить стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

10 жовтня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 , - адвоката Обласова С.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу у їх задоволенні.

Так, представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 . Договір про відкриття кредитної лінії за № 1313-3049 від 06.12.2023 року в електронному вигляді з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував.

Матеріали справи містять копію Договору № 1313-3049 від 06.12.2023 року, де Позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог, в позовній заяві Позивач зазначив, що 06 грудня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1313-3049, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (справа № 757/16602/17-ц від 03.04.2019 р., справа № 373/2054/16-ц від 23.01.2019 р. та інші) підкреслюється, що кредитодавець повинен довести, яким чином було здійснено волевиявлення позичальника та чи відповідає воно вимогам Закону, зокрема Закону України "Про електронну комерцію". Суд зазначає, що тягар доказування факту укладення договору та дійсної волі сторони покладається на кредитодавця, якщо позичальник заперечує ці обставини.

Таким чином, вказаний принцип є наслідком загальних норм ЦПК України про обов`язок доказування та розвивається у судовій практиці Верховного Суду у контексті електронних правочинів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України: "Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом." Таким чином, якщо Відповідач заперечує факт укладення договору (наприклад, стверджує, що він не підписував його, або одноразовий ідентифікатор був використаний без його волі), то саме фінансова установа (Позивач), який стверджує про укладення договору та вимагає виконання зобов`язань за ним, повиннен довести, що: договір був укладений; він відповідає вимогам закону (зокрема, щодо форми) та волевиявлення особи, яка уклала договір, було справжнім.

В позовній заяві Позивач стверджує, що 06.12.2023 року між Відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 13133049, на підставі якого Відповідачем отримано грошові кошти в сумі 13 200 грн., який як стверджує позивач, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Таким чином, якщо договір укладається з використанням "електронного підпису одноразовим ідентифікатором", Закон "Про електронну комерцію" (стаття 12) передбачає, що такий підпис визнається аналогом власноручного підпису, якщо сторони домовились про це у договорі. Отже, фінансова установа має довести не тільки факт використання ідентифікатора, а й факт наявності такої домовленості з позичальником.

Принцип, що фінансова установа несе тягар доведення належного укладення електронного договору та справжності волевиявлення позичальника, випливає із загальних правил ЦПК України про змагальність та обов`язок доказування, а також із специфіки електронних правочинів, де необхідно довести не лише факт технічного використання ідентифікатора, а й юридичну силу такого використання як аналога власноручного підпису та відповідність його внутрішній волі особи.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді, визначені Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Цивільним кодексом України.

Звертаю увагу суду, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» є різні види електронних підписів: (кваліфікований, удосконалений, простий). Одноразовий ідентифікатор (SMS-пароль) зазвичай не е кваліфікованим електронним підписом, який мас презумпцію рівнозначності власноручному підпису. Тобто для доведення його юридичної сили потрібні додаткові докази.

Відповідно до ст. 3 п. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно- комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 1 п. 11 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи.

Стаття 1 п. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачає, що ідентифікація особи - процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних.

Однак Позивачем до Позовної заяви не додано доказів: що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через ВапкГО, фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту). Що допомагає встановити, що саме ця особа створила обліковий запис, з якого відбувалося подальше укладення договору; Докази того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі (тобто номер, прив`язаний до її банківської картки або іншим чином ідентифікований як її особистий); Підтвердження того, що особа самостійно ввела свої персональні дані (ПІБ, ІПН, паспортні дані, реквізити банківської картки), які співпадають з її ідентифікаційними даними.

Крім того, Позивачем, на підтвердження позовних вимог, не надано до суду технічних доказів, а саме:

Лог-файли (журнали дій): Детальні записи дій користувача в системі, що включають: IP-адресу, з якої здійснювався доступ до системи, Дату та час усіх операцій, включаючи запит на одноразовий ідентифікатор, його отримання та введення, Інформацію про пристрій (тип браузера, операційна система), з якого здійснювався доступ.

Докази відправки та отримання SMS-повідомлення: Підтвердження від оператора мобільного зв`язку про відправку одноразового ідентифікатора на конкретний номер телефону та його доставку.

Скріншоти та записи екрану: Якщо такі були зроблені в процесі укладення договору.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів.

Звертаю увагу суду, що первісним кредитором взагалі не здійснювалась ідентифікація особи-позичальника.

Також до суду надано паперові копії електронних доказів, а оригінали цифрового файлу в форматі PDF, DOC(X), XML надано не було, тобто неможливо перевірити відповідність копії оригіналу.

Відповідно до Постанови НБУ від 28.07.2020 року № 107 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», у Додатку 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), а саме:

У пункті 30 зазначено, що Установа може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи також шляхом використання одного з таких способів:

отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений КЕП клієнта;

здійснити фотофіксацію особи із використанням методу розпізнавання реальності особи з подальшим накладенням КЕП уповноваженого працівника установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото; або отримати копію ідентифікаційного документа або опитувальника, на який накладений КЕП клієнта.

Установа може вважати верифікацію клієнта - фізичної особи завершеною лише за умови здійснення нею успішної перевірки відповідності отриманих ідентифікаційних даних.

Відповідно до ст. 215, 236 Цивільного кодексу України Договір, який укладений з недодержанням зазначених умов є нікчемним.

На цей час відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів Відповідачу від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1313-3049 від 06.12.2023 року та отримання саме відповідачем вищезазначених коштів.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то саме на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту (встановлення кредитного ліміту) та його розміру, а також докази, коли виникла заборгованість за Договором та в якому розмірі.

Надані Позивачем до суду електронні копії Договора про відкриття кредитної лінії № 1313-3049 від 06.12.2023 року з додатками, Відповідачем не підписувались.

Окрім того, слід звернути увагу, що відповідач ОСОБА_1 , як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом.

Вважаю, що укладення (на думку Позивача) ОСОБА_1 . Договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Звертає увагу суду, що вимога про нарахування та сплату суми відсотків, яка в три з половиною рази перевищує сам розмір позики і є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу

Позивачем до суду не надано обґрунтованих доказів щодо зарахування вказаних договором коштів на картковий рахунок відповідача, та що вказаний рахунок належить саме ОСОБА_1 .

Виписки з банківського рахунку позивачем не надано.

Так, позивач до позовної заяви додав Довідку про перерахування суми кредиту № 1313-3049 від 06.12.2023 року. Проте, зазначена довідка не є первинним документом, відповідно не може бути належним доказом надання кредитних коштів ОСОБА_1 .

Довідка про перерахування суми кредиту № 1313-3049 від 06.12.2023 року, копію якої додано до позовної заяви, - є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит

Крім того, матеріали справи не містять також і доказів фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів позивач не надав до суду, матеріали справи не містять.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, - є підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.

Зважаючи на вищевикладене, вбачається що позивачем не надано доказів, що відповідач був ідентифікований належним чином, доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу ОСОБА_1 .

Тому, на думку представника відповідача, позовні вимоги є не доведеними, та за таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

06 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1313-3049, згідно з п.п.2.1, п.п.2.2 якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Як зазначено в п.п. 4.1, 4.8, 4.10, 4.11, 4.14, 4.17, 10.1 договору, загальний розмір кредиту 13200,00 грн; базовий період 14 календарних днів; строк кредитування 300 календарних днів; стандартна процентна ставка 1,50 % в день .

Позичальник підтвердив, що до укладання договору уважно ознайомився з текстом договору та правилами, розміщеними на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови і зобов`язався їх виконувати.

У договорі зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора С0520.

06 грудня 2025 року кредитні кошти в сумі 13200,00 грн перераховані позичальнику на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Позичальник, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором, не виконав, що потягло за собою виникнення заборгованості.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором №1313-3049 станом на 02 вересня 2025 року становить 66596,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 13200,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами 53301,60 грн, комісії 94,40 грн.

Разом з тим, як зазначалось в позовній заяві, кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та частково списано заборгованість за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 6996,00 грн. Відповідно, просять стягнути з відповідача суму заборгованіст за кредитним договором - 59600,00 грн., з яких: 13200,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 46400,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за договором кредиту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами кредитного договору №1313-3049 визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, реальна річна процентна ставка у відповідності до розміру застосованих відсотків.

Також встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачем електронним підписом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 зазначеного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Встановлено, що боржник не виконав зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами та комісію не сплатив, заборгованість не погашена.

Відповідачем факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення ним взятих на себе зобов`язань не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Встановлено, що заборгованість за процентами у сумі 46 400,00 грн нарахована відповідачу в межах граничного строку кредитування, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.

Заперечуючи позовні вимоги у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 наполягав на тому, що у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу кредиту. Також відповідач заперечує той факт що він взагалі укладав та підписував кредитинй договір. При цьому, аргументи з боку відповідача в основному будуються на тому, що позивач не довів чи не надав докази, чи надав неналежні докази.

Разом з тим суд зазначає, що відповідач не позбавлений був права та можливості (з метою спростування позовних вимог та доведення своїх заперечень, наведених у відзиві на позовну заяву) самостійно надати суду виписку з банківського рахунку або ж довідку з банківської установи.

На противагу доводам позивача походження цих коштів з боку відповідача не було підтверджено.

Підсумовуючи викладене суд погоджується з аргументами позивача, викладеними ним у позовній заяві.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

З огляду на вищевикладене вимоги про стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитом підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом, судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.

Керуючись Законом України "Про електронну комерцію", ст. ст. 11, 207, 509, 526, 610, 625-629, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 76-89, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Договором № 1313-3049 від 06 грудня 2023 року в розмірі 59 600,00 гривень, яка складається з:

- 13200,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 46400,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК