Рішення № 138246231, 15.07.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5978/26

Провадження № 2/211/4908/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 22034000534776 від 29 вересня 2021 року в розмірі 7058,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.

Ураховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.09.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» було укладено кредитний договір № 22034000534776, за умовами якого банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлені договором строки та розмірах, та виконати свої зобов`язання за договором у повному обсязі. За умовами п.1.2 договору, банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту 4960,00 грн.; строк кредитування 24 місяців з кінцевою датою повернення кредиту 29.09.2023 року; цільове призначення на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,75 % від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у розмірі 0,001% річних на строкову заборгованість та в розмірі 56% річних - на прострочену заборгованість.

Згідно з п.3.1 договору, платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов`язкових платежів. Дата погашення та розмір обов`язкових платежів зазначені в графіку платежів, що викладені в розділі 4 договору.

З умовами договору відповідач погодилася, власноруч його підписавши. Відтак, після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме, повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачені кредитним договором.

Між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку. Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за договором кредиту. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір укладений сторонами правочину АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі, відповідає вимогам ЦК України, при укладенні договору між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, після його підписання у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у АТ «Банк Кредит Дніпро» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст.624, 625 ЦК України.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання. Згідно з ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З обсягу наданих позивачем доказів, у тому числі виписок по рахунку, слідує, що відповідач не в повному обсязі здійснювала платежі по погашенню кредиту відповідно до Графіку платежів.

Оскільки відповідач своєчасно не виконала зобов`язання щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором №22034000534776 від 29.09.2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7058,00 грн., яка включає: основний борг за тілом кредиту 4826,00 грн., заборгованість за комісією 2232,00 грн.

Заявлену суму заборгованості суд вважає обґрунтованою, арифметично вірною та доведеною обсягом наданих доказів, з якими суд погоджується, оскільки вони не викликають сумнівів в їх достовірності та належності як доказів. Доказів в спростування їх відповідач суду не надав, власного контррозрахунку у разі незгоди із заявленим боргом не навів. Даних, що свідчать про повну сплату заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до п.1 ч.1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно дост.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Судовим розглядом встановлено, що 28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №28/03/25, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передає (відступає) фактору ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги до боржників, які виникли у банку внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості, у тому числі за кредитним договором №22034000534776 від 29.09.2021 року.

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» зобов`язання за договором факторингу виконало та відповідно перерахувало на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» плату за відступлення права вимоги за договором факторингу №28/03/25 від 28.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №6041 від 28.03.2024 року та актом приймання-передачі прав вимоги.

Отже, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги до відповідача на користь позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512, ст.513 ЦК України, що визначає правомірність звернення ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до суду з вимогами до відповідача як дійсним кредитором.

Підсумовуючи вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем кредитно-договірних зобов`язань, істотність їх порушення, обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог щодо основного боргу за тілом кредиту 4826,00 грн., заборгованості за комісією 2232,00 грн. , суд дійшов висновку про необхідність їх задоволення.

Враховуючи, що АТ «Банк Кредит Дніпро» як первісний кредитор свої зобов`язання за договором перед відповідачем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», доведеність заявленої заборгованості за кожною зі складових, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору та 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» адвокатом Дорошенко М.А.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, заборгованість за кредитним договором №22034000534776 від 29.09.2021 року у загальному розмірі 7058 ( сім тисяч п`ятдесят вісім ) Гривень 00 коп., судовий збір у розмірі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві ) гривні 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500 ( три тисячі п`ятсот ) гривень 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н. О. Сарат