Рішення № 138245509, 09.07.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/2319/25

Провадження № 2/157/232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

представника позивача Бондаренко М.І.,

представника відповідачки Федчика С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 8265795 від 10.03.2023 у розмірі 19750 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 10.03.2023 ТОВ «Мілоан» та відповідачка уклали договір про споживчий кредит № 8265795, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, відповідачкою не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором.

28.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, згідно з яким позивач отримав право грошової вимоги, в тому числі і до відповідачки за договором про споживчий кредит № 8265795 від 10.03.2023.

Заборгованість відповідачки перед позивачем становить 19750 грн, а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 14250 грн та прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 500 грн.

Ухвалою судді від 29.12.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо надходження коштів на рахунок.

У поданому до суду відзиві представник відповідачки - адвокат Федчик С.В. зазначив, що позивачка не погоджується з позовними вимогами. Повідомляє, що невідомі особи шляхом шахрайства 10.03.2023 заволоділи особистими даними ОСОБА_2 , використовуючи які оформили кредитні договори на її ім`я у восьми різних фінансових установах, у тому числі в ТОВ «МІЛОАН». Про шахрайські дії невідомих осіб ОСОБА_2 дізналася з повідомлень про оформлення кредитів, які надійшли в додатку «ДІЯ». Відразу після встановлення факту шахрайських дій ОСОБА_2 звернулася із відповідною заявою до Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, за результатами розгляду якої розпочато кримінальне провадження №12023035530000084 від 12.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що шахраї частину коштів, які були злочинним шляхом оформлені як кредитні на ОСОБА_2 , отримали готівкою в банківському терміналі АТ КБ «ПриватБанк» по АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим кримінальне провадження для подальшого досудового розслідування 25.05.2023 скероване до СВ Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області.

Із поліції не надходили жодні повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні. ОСОБА_2 ще 16.10.2023 через представника до ТОВ «Міліоан» скеровано запит, у якому вказане товариство повідомлено про факт шахрайських дій та висловлено прохання визнати недійсним договір про надання позики, у т.ч. і на умовах обмеженою фінансового кредиту, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 , припинити нарахування відсотків за кредитом, скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані з 10.03.2023 року та будуть нараховані по день закриття кредиту.

Адвокат просить врахувати, що ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій для оформлення кредитних договорів та отримання кредитних коштів в жодних фінансових установах, підприємствах, організаціях, у тому числі: не вчинила жодної дії, яка б підтвердила волевиявлення на укладення кредитного договору; не заходила та не реєструвалася на жодних сайтах фінансових установ, підприємств, організацій; не підтверджувала факт укладення кредитних чи інших фінансових договорів шляхом власноручного підпису чи накладення електронного цифрового підпису, у тому числі за допомогою мобільного телефону чи Інтернету; не отримувала готівкою чи на будь-який зі своїх рахунків, у тому числі новостворених, кредитних коштів.

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 уклала договір про споживчий кредит, підписавши його за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором із номера мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який нібито є фінансовим номером ОСОБА_2 . Однак відповідачка ніколи не мала та не користувалася номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який нібито є її фінансовим номером та з якого вона підписала договір про споживчий кредит за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Позивачем на надано жодного доказу, який би підтверджував належність відповідачці вказаного вище номера мобільного зв`язку.

Крім того, у позовній заяві вказано, що кошти за договором споживчого кредиту перераховано на рахунок ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк». Однак, внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, ОСОБА_2 не мала доступу до власного рахунку у цьому товаристві та не отримувала відповідні кошти. Таким чином, відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі та стягнути із позивача в користь відповідачки судові витрати на професійну правничу допомогу.

У відповіді на відзив 19.02.2026 представник позивача Усенко М.І. зазначив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вказав, що витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження не підтверджує шахрайських дій по цій справі, оскільки це не рішення суду, що може підтвердити чи спростувати твердження, на судовій владі немає відомостей щодо рішення суду, де відповідача визнано потерпілим. Відповідач також зазначає, що номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор, НОМЕР_1 , не мав і не використовував, проте, належних доказів щодо цього не надав.

З огляду на вимоги ст. 205, 207 ЦК України, ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», кредитний договір № 8265795 від 10.03.2023 року є таким, що укладений у письмовій формі та відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію платіжного доручення № 95420753 від 10.03.2023, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_2 на кредит рах. №414962*65 кредитні кошти в сумі 5000 грн, у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де, зокрема, сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору.

Натомість відповідач заперечує отримання цих коштів, на підтвердження своїх доводів доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у Договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, не надав. Отже, як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитом у строк встановлений згідно умов кредитного договору № 8265795 від 10.03.2023.

Товариство не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність». Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити(банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Позивач просив поновити строк для подання відповіді на відзив, позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання та витребування доказів у справі. Адвокат Федчик С.В., обґрунтовуючи поновлення строку на подачу та витребування доказів ненаданням інформації установами на його адвокатські запити, просить витребувати розширену інформацію щодо банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» та інформацію у ПрАТ «ВФ Україна» щодо номера телефону зазначеного в кредитному договорі.

Ухвалою суду від 16.03.2026 клопотання представника відповідачки задоволено - приєднано докази та витребувано інформацію з відповідних установ.

З метою ознайомлення сторін та їх представників з доказами у справі, отримання від них пояснень та зауважень щодо доказів участь представника позивача у справі ухвалою від 27.05.2026 була визнана обов`язковою.

Представник позивача Бондаренко М.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з викладених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав, просила їх задовольнити. Також просила долучити та дослідити докази, які були надані первісним кредитором у цій справі вже під час її розгляду.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Федчик С.В. позовні вимоги заперечив із підстав, зазначених ним у відзиві на позовну заяву. Просив суд належно оцінити усі докази щодо вчинених шахрайських дій та відмовити у задоволенні позову. При дослідженні доказів зауважив на невідповідність інформації про номер телефону, адресу відповідачки в документах та її електронну адресу.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем до позову було долучено копію Договору про споживчий кредит № 8265795, укладеного 10 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_2 . Згідно з умовами договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику кошти в сумі, визначеній п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у порядку, обсязі на умовах та в строки, що визначені договором (а.с. 7-12). Сума кредиту становить 5000 грн. Кредит надається загальним строком на 100 днів з 10.03.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів. Також було підписано паспорт споживчого кредиту № 8265795 (а.с. 13). Кредитні кошти надавалися ОСОБА_2 безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_2 .

Кредитний договір як і паспорт споживчого кредиту було підписано електронним підписом ОСОБА_2 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) НОМЕР_3 , що був надісланий 10.03.2026 16:45:32 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , про що свідчить довідка ТОВ «МІЛОАН» № б/н від 10.09.2025 (а.с. 14).

До позовної заяви також додано копію анкети-заяви на кредит № 8265795 (а.с. 14 зворот - 15), копію платіжного доручення 95420753 (а.с. 15 зворот), відомість про щоденні нарахування та погашення, яка сформована ТОВ «МІЛОАН», з якої вбачається, що відповідачка кошти на погашення кредиту не сплачувала (а.с. 16), та Виписка з особового рахунка за договором, складена позивачем станом на дату подання позовної заяви 11.12.2025 (а.с. 17).

Також до позову долучено документи на підтвердження переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, а саме про укладення 28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ (а.с. 17 зворот - 21) та додаткової угоди № 1 від 21.01.2025 до нього. Згідно з умовами договору та додатками до нього ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права вимоги, зокрема за договором про споживчий кредит № 8265795 від 10.03.2023 р. (а.с. 25 - 27).

Наданим представником відповідачки витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.03.2023 (а.с. 54) підтверджується, що 12.03.2023 до реєстру були внесені відомості за № 12023035530000084 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. У витягу зазначається, що 12.03.2026 надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки м. Камінь-Каширський Волинської області, про те, що 10.03.2023 близько 15 год невідома особа, під час смс-листування у додатку «Телеграм», шляхом обману отримала дані картки потерпілої АТ КБ «ПриватБанк» 4149…7565 та незаконно заволоділа кредитними коштами в розмірі 6000 грн.

Постановою Камінь-Каширської окружної прокуратури від 25.05.2023 (а.с. 55) визначено підслідність кримінального провадження за СВ Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області. В описовій частині постанови прокурор зазначає про встановлені у провадженні обставини, а саме 10.03.2023 на мобільний телефон потерпілої ОСОБА_2 в мобільному додатку «ДІЯ» надійшло сім повідомлень про відкриття нових кредитів. Відповідно до рапорту інспектора ВПК у Волинській області ДКП НН України за дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 31.03.2023 достовірно встановлено, що 10.03.2023 року близько 15 год невідома особа, під час листування у додатку «Телеграм», шляхом обману отримала дані картки потерпілої АТ КБ «ПриватБанк» № 4149 … 7565 та незаконно заволоділа кредитними коштами в розмірі 6000 грн. Крім цього встановлено, що грошові кошти в сумі 6000 грн було обготівковано за допомогою послуги зняття коштів без карткового рахунку у банківському терміналі «ПриватБанк», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні торгового центру «Токіо». Вказана транзакція відбулась 10.03.2023.

Згідно з повідомленнями СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 06.12.2023 (а.с. 79), № 16526-2026 від 07.02.2026 (а.с. 80), де проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, осіб, які причетні до вказаного кримінального правопорушення, органом досудового розслідування не встановлено.

З інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 29.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260318/115039-БТ (а.с. 94-95) та виписок за договором № б/н за період 01.01.2023 - 31.03.2023 (а.с. 95 зворот, 96, 97-98), наданих на виконання ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16.03.2026 про витребування доказів, встановлено, що:

- у березні 2023 року є зафіксовані звернення клієнта ОСОБА_2 до банку з приводу шахрайських дій щодо коштів на її рахунках. 10.03.2023 о 18 год 31 хв картку № 4149…7565 було заблоковано.

- Впродовж 10-12 березня 2023 року здійснювалося зняття коштів з рахунків ОСОБА_2 в банкоматі безконтактно з пін-кодом за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 . Фізичне зчитування картки не зафіксоване.

- Списання коштів стороннім інтернет ресурсом UPME*COSMOLOT.UA проводиться після введення номеру картки, СВВ, термін дії та не було підтвердження 3D-secure.

- 10.03.2023 о 15 год 42 хв номер НОМЕР_1 був встановлений як фінансовий, також 23.03.2023 о 15 год 42 хв знято ознаку фінансового номера. 27.03.2023 номер НОМЕР_4 було встановлено фінансовий номер.

- Впродовж 2023 року мав місце факт повернення АТ КБ «ПриватБанк» коштів ОСОБА_2 , які були зняті шахрайським способом. Кошти повернуто на картку № НОМЕР_5 (нова № НОМЕР_7).

Долучені до матеріалів справи у судовому засіданні докази, що надані первісним кредитором на запит позивача, не містять нової інформації щодо предмету доказування у справі та по суті дублюють документи, долучені до позовної заяви, зокрема довідка з інформаційної системи про надсилання одноразового ідентифікатора, довідка по заяві на кредит та хронологія вчинення дій. Копія інформації про посвідчення особи з системи BankID НБУ від 10.03.2023 16:42 містить інформацію про ідентифікуючі відповідачку дані, але не підтверджує підписання договору безпосередньо ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заперечення позовних вимог, відповідачка посилалася на те, що вона не вчиняла жодних дій для оформлення кредитних договорів та отримання кредитних коштів в жодних фінансових установах, підприємствах, організаціях, у тому числі: не вчинила жодної дії, яка б підтвердила волевиявлення на укладення кредитного договору; не заходила та не реєструвалася на жодних сайтах фінансових установ, підприємств, організацій; не підтверджувала факт укладення кредитних чи інших фінансових договорів шляхом власноручного підпису чи накладення електронного цифрового підпису, у тому числі за допомогою мобільного телефону чи Інтернету; не отримувала готівкою чи на будь-який зі своїх рахунків, у тому числі новостворених, кредитних коштів. Ці обставини суд вважає доведеними.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 691/699/16-ц зазначено: встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Верховний Суд у постанові від 29.05.2024 у справі № 545/1750/21 зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме позивачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідачів, відсутні докази отримання саме позивачем коштів згідно з оспорюваними кредитними договорами, тому наявні достатні правові підстави для судового захисту прав та інтересів останнього. Верховний Суд зауважив, що апеляційний суд застосував принцип «jura novit curia» («суд знає закони») та правильно зазначив, що в цьому випадку ефективним способом захисту, який сприятиме відновленню прав позивача, буде визнання оспорюваного кредитного договору недійсним.

У постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 331/3045/21, якою залишено без змін судові рішення, якими визнано недійсними три кредитні договори, зазначено, що колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що волі позивача на укладення оспорюваних кредитних договорів не було, обставини у справі вказують на те, що невстановлена особа, використавши персональні дані, шахрайським шляхом оформила кредитні договори, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків…

Досліджуючи хронологію подій у цій справі, суд встановив, що згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк» 10.03.2023 о 15:42 номер НОМЕР_1 був встановлений як фінансовий номер відповідачки.

У відповіді на ухвалу суду про витребування доказів (а.с. 105) ПрАТ «ВФ Україна» повідомило, що номер НОМЕР_1 обслуговувався з 01.02.2023 до 30.04.2023 знеособлено (анонімно) на умовах передплаченого зв`язку, тому визначити абонента не мають можливості. Суд також бере до уваги, що банком надана суду інформація починаючи з 01.01.2023, тобто банківський рахунок активно використовувався ще за місяць до початку обслуговування мобільного номера, який фігурує у договорі та справі як фінансовий.

Відповідно до інформації у довідці по заяві на кредит та хронології вчинення дій щодо укладення договору 10.03.2023 о 16:38:12 розпочалось заповнення позичальником заяви, о 16:45:33 кредитні кошти перераховано на картку позичальника. При цьому о 16:45:03 (довідка від 10.09.2025), о 16:45:08 (довідка долучена 09.07.2026) на номер НОМЕР_1 було надіслано смс з кодом підписання договору.

Згідно з банківськими виписками на рахунок відповідачки ОСОБА_2 № 4196…7565 10.03.2023 були зараховані кошти у розмірі 5000 грн (Деталі операції - виплата займу Мілоан ), наступною після цього операцією є списання коштів з рахунку у розмірі 5000 грн (Деталі операції - Банкомат DN00, вул. Бестужева, 9).

У відповіді на витребування доказів зазначено, що 10.03.2023 о 18:31 картку № 4196…7565 було заблоковано. Впродовж 10-12 березня 2023 року здійснювалось зняття коштів з рахунків ОСОБА_2 безконтактно у м. Ужгороді.

Виявивши 12.03.2023 безпідставні платіжні операції, проведені 10.03.2023, котрі відповідачка не ініціювала, ОСОБА_2 звернулась із заявою до поліції, де було заведено кримінальне провадження за ч. 3 ст 190 КК України.

У березні 2023 року відповідачка повідомила АТ КБ «ПриватБанк» з приводу шахрайських дій з коштами на її рахунках. 27.03.2023 на рахунок було встановлено фінансовий номер, яким користується відповідачка.

25.05.2023 кримінальне провадження було скеровано за підсудністю до СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ.

Адвокатом Федчиком С.В. 16.10.2023 було скеровано адвокатський запит до ТОВ «Мілоан» з інформуванням про вчинення шахрайських дій 10.03.2023. У відповіді на запит ТОВ «Мілоан» 24.10.2023 обмежилося стандартними формулюваннями щодо укладення договору в електронній формі, проте не повідомляє про відступлення 28.08.2023 права вимоги за кредитним договором до Нового кредитора.

21.01.2025 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ, яким затверджено нову форму Реєстру боржників та викладено Реєстр боржників у новій редакції. Копію витягу сформовано 10.09.2025 з Реєстру боржників в редакції Додаткової угоди від 25.01.2025.

Претензія відповідачу датована 04.12.2025, проте до позову не долучено доказів її направлення відповідачці та адреса проживання зазначена неправильно.

11.12.2025 позивач звернувся з позовом до суду. Під час розгляду справи ТОВ «Мілоан» надало позивачу додаткові докази щодо укладення договору, які представник долучила до справи. У судовому засіданні представник позивача підтвердила, що первісний кредитор не повідомляв ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про наявну інформацію щодо шахрайських дій (адвокатське звернення, кримінальне провадження тощо).

Аналізуючи дослідженні у справі докази суд констатує, що ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не підтвердило належними і допустимими доказами факту підписання безпосередньо відповідачкою 10.03.2023 Договору про споживчий кредит № 8265795. Хронологія подій свідчить про те, що невстановлені особи шахрайськими діями заволоділи доступом до банківського рахунку відповідачки та замінили її фінансовий номер. Після чого отримали можливість отримувати повідомлення з одноразовими ідентифікаторами для укладення кредитних номерів. Випискою з банківського рахунку відповідачки підтверджується неодноразове оформлення мікрокредитів протягом 10.03.2023, зняття коштів з банкоматів в місті Ужгороді, перерахування коштів на ігрові сервіси, що є очевидно нетиповими діями особи. Суд також бере до уваги визнання АТ КБ «ПриватБанк» факту вчинення шахрайських дій та повергнення коштів, які були зняті шахрайським способом.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутня інформація, що ОСОБА_2 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Позивач також не довів, що отримання кредитних коштів та перекази коштів з рахунку ОСОБА_2 відбулися за її ініціативою.

Отже, судом встановлено, що Договір про споживчий кредит № 8265795 від 10.03.2023 був укладений та підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, але цей правочин було укладено від імені відповідачки ОСОБА_2 іншою особою, за відсутності волевиявлення відповідачки на його укладання.

Відсутність рішення суду у кримінальній справі за фактом шахрайських дій чи рішення суду про визнання ОСОБА_2 потерпілою не впливає на можливість встановлення істотних обставин у цій справі. Суд вважає повідомлення правоохоронних органів 12.03.2023, коли особа могла дізнатись про заволодіння коштами, належним засобом реагування, що підтверджує позицію відповідачки та узгоджується із долученими доказами.

Суд також бере до уваги повідомлення первинного кредитора ТОВ «Мілоан» у жовтні 2023 року. Попри те, що договір про відступлення права вимоги за кредитним договором було відступлено ще у серпні 2023 року, у відповіді на адвокатський запит кредитор не повідомляє про це адвоката. Також про наявність спірного кредитного договору ТОВ «Мілоан» не повідомляє Нового кредитора під час укладення Додаткової угоди № 1 від 25.01.2025. Суд вважає такі дії кредитора недобросовісними й такими, що суперечать умовам договору відступлення права вимоги щодо інформування контрагента про істотні обставини.

Також суд оцінює добросовісну поведінку відповідачки, яка була направлена на реагування на шахрайські дії (звернення в поліцію), повідомлення заінтересованих осіб (інформування банку) та вжиття заходів для вирішення ситуації (звернення до адвоката за допомогою). Дії сторони відповідача вцілому були направленні на захист її прав та врегулювання наслідків події.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам у справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що волевиявлення ОСОБА_2 на укладення кредитного договору від 10.03.2023 не було, спірні платіжні операції ОСОБА_2 не ініціювала та не здійснювала, обставини у справі доводять, що невстановлені особи, використавши персональні дані, шахрайським шляхом оформили кредитний договір 10.03.2023, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків. У зв`язку з відсутністю волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору суд визнає недійсним Договір про споживчий кредит № 8265795 від 10.03.2026, тому відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд, відмовляючи у позові, залишає за позивачем понесені ним судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Під час судового засідання представник відповідачки заявив клопотання про надання строку для подання доказів щодо понесених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу. З метою надання можливості подати докази на підтвердження таких витрат та заперечення на такі докази, суд вважає за необхідне питання розподілу понесених сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу вирішити після надходження відповідних доказів у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 203, 215, 627 ЦК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Надати відповідачці строк для подання суду та позивачу доказів щодо розміру понесених нею судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення.

Надати позивачу строк для подання заперечень щодо розміру понесених відповідачкою судових витрат протягом трьох днів з дня отримання доказів про розмір таких витрат.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20 липня 2026 року на 10:00 год без виклику учасників.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складений 14.07.2026.

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ