Ухвала суду № 138245104, 05.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/6452/18

Провадження № 1-кс/490/1636/2026

У Х В А Л А

02 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення.

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. 16 квітня 2026 року обвинувачений заявив відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження щодо нього.

У заяві послався про те, що 22 жовтня 2025 року суддя ОСОБА_8 , розглядаючи вказану справу, відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту, навівши в ухвалі про таку відмову формулювання, що вказують про те, що суддя вже зробив «повну завершену оцінку доказів у кримінальному провадженні».

2. Під час судового розгляду обвинувачений подану заяву підтримав та наполягав на її задоволенні.

3. Його захисник під час судового засідання також подану заяву підтримав.

При цьому захисник акцентував увагу суду на такому.

3.1. Суддя ОСОБА_8 в ухвалі від 10 квітня 2026 року, постановленої за наслідками розгляду заяви про відвід головуючому у справі № 490/4147/25 фактично визначив, що у разі, якщо сторони у справі лише заявляють про наявність в них сумнівів щодо об`єктивного відправлення правосуддя суддею, задля забезпечення «публічного інтересу» та з метою уникнення будь-яких сумнівів у об`єктивності та безсторонності суду такий суддя підлягає відводу.

З огляду на таке захисник підкреслив, що відповідно до цієї правової позиції обвинувачений заявляє про недовіру до судді ОСОБА_8 та наполягає на його /судді/ відводі.

3.2. До того ж, як стверджував захисник, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дійсно є близькими родичами ОСОБА_11 , обставини дорожньо-транспортної пригоди за участі якої є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження. Та дійсно наразі ОСОБА_12 померла.

Проте, матеріалами кримінального провадження встановлено, та таке зазначене в обвинувальному акті, що причино вий зв`язок між цією дорожньо-транспортно. пригодою та смертю ОСОБА_12 є відсутнім.

Як вказував далі захисник, таке доводить, що ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не мають право на статус потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Таке, в свою чергу, на переконання захисника доводить, що їх думка, зокрема, із приводу поданої заяви про відвід, не має враховуватись під час ухвалення судових рішень.

3. Потерпілий ОСОБА_5 у суді проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_8 заперечував.

Вказував про те, що в дійсності підстави для відводи цього судді є відсутніми, а заява обвинуваченого про таке є спрямованою лише та виключно на затягування розгляду справи.

4. Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судове засідання з розгляду заяви про відвід головуючого у справі не з`явились, до суду надіслали заяви, у яких просили про відмову у задоволенні поданої заяви.

У заявах зазначили, що в дійсності підстави для відводи цього судді є відсутніми, а заява обвинуваченого про таке є спрямованою лише та виключно на затягування розгляду справи.

5. Прокурор у судове засідання також не з`явилась, про час та місце розгляду справи сповіщалась у встановленому законом порядку, до суду надіслала заяву, у якій зазначила, що просить про розгляд справи за її відсутності.

У заяві зазначила, що єдиною підставою для відводу судді ОСОБА_8 заявником вказана його незгода з судовим рішення; така незгода підстав для відводу судді не утворює.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

І……З 06 серпня 2018 року в провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадженні № 12017150020005329 (єдиний унікальний номер 490/6452/18) про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального Кодексу України.

ІІ……13 вересня 2022 року у Центральному районному суді міста Миколаєва відбувся повторний автоматизований розподіл цього кримінального провадження, за наслідками якого для розгляду цього кримінального провадження був визначений суддя ОСОБА_8

ІІІ……Під час судового засідання 21 жовтня 2025 року захисник заявив клопотання про надання доручення органу досудового розслідування на вчинення окремої слідчої дії слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_3 .

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2025 року у задоволенні цього клопотання захисту було відмовлено.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

І......Відповідно до частини 1 статті 75 Кримінального Процесуального Кодексу України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

-якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

-якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

-якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

-за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

-у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

ІІ......Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

/частина 1/

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

/частина 2/

Відповідно до частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

До того ж, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію [про захист прав людини та основних свобод] та практику [Європейського] Суду [з прав людини] як джерело права.

ІІІ......Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, безсторонність визначається як відсутність упередженості або наперед складеної думки.

1. Для вирішення питання про те, чи був суд безстороннім, Європейський Суд з прав людини застосовує

-суб`єктивний підхід (спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у відповідній справі);

-об`єктивний підхід (встановлення, чи суддя надав достатні гарантії, які виключають будь-які правомірні сумніви з приводу відсутності в нього певних переконань або особистого інтересу)

При цьому Європейський Суд з Прав Людини наголошує на тому, що межа між цими двома поняттями "не є герметичною", оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об`єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об`єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб`єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою.

2. Стосовно суб`єктивного підходу Європейський Суд з прав людини вважає, що: "Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного".

Стосовно виду необхідних доказів Європейський Суд з Прав людини перевіряє обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявив виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому.

3. Стосовно об`єктивного підходу Європейський Суд з прав людини наголошує на необхідності поставити питання про те, чи є, незалежно від особистого ставлення судді, певні факти, котрі можна перевірити, що дозволяють піддати сумніву безсторонність складу суду.

Для того, щоб вирішити, чи у даній справі є правомірні підстави сумніватись в неупередженості судді, слід взяти до уваги думку скаржника, якій, проте, не можна надавати вирішальної ролі. Визначальною є потреба встановити, чи його оцінка /сумніви/ можуть вважатись об`єктивно виправданими.

Далі Суд підкреслює, що: "З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться"

Наголошує суд й на тому, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві"

/див., окрім іншого, рішення у справах "Білуха проти України" /пункти 49-53/; "Бочан проти України" /пункт 66/; "Мироненко і Мартенко проти України" /пункт 66/,

а також рішення у справах "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v.

Belgium) /пункти 25, 26/; "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain) /пункт 45/, «Fey проти Австрії» /пункти 28 та 30/, "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) /пункти 42/; Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), Kyprianou проти Кіпру /пункт 118, 119, 121/; Micallef проти Мальти /пункти 93, 97/, Piersack проти Бельгії /пункт 30/; Grieves проти Сполученого Королівства /пунтк 69/, Моріс проти Франції /пункт 73/, Hauschildt проти Данії /пункт 47/ , Ferrantelli і Santangelo проти Італії /пункт 58/; Padovani проти Італії /пункт 27/, Pullar проти Сполученого Королівства /пункт 38/ , Castillo Algar проти Іспанії /пункт 45/, Pfeifer і Plankl проти Австрії /пункт 6/; Oberschlick проти Австрії (№ 1) /пункт 50/; Pescador Valero проти Іспанії /пункти 24-29/ та інші/.

IV……Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

V……Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.

1. Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.

2. Статтею 36 Цивільного Процесуального Кодексу України визначено таке

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1)він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5)є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

/частина 1/

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

/частина 4/

VІ……У пункті 80 Коментарю до Бангалорських принципів поведінки суддів, що оприлюднений на сайті Вищої Ради Правосуддя1, визначено, що

Ухвали суду чи оцінювання доказів суддею під час судового провадження, також не є об`єктом дії цієї заборони [упередженості], якщо тільки суддя не буде ігнорувати всі наявні докази або відмовиться їх розглядати.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

З огляду на наведені приписи діючого законодавства та настанови практики Європейського Суду з Прав Людини, суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.

Щодо підстави для подання заяви про відвід.

Зміст поданої заяви про відвід та пояснення обвинуваченого та його захисника у судовому засіданні доводять, що фактами, які породили в захисника сумніви у неупередженості судді ОСОБА_8 , стали:

-ухвалення під головуванням цього судді 22 жовтня 2025 року рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника;

-зміст ухваленого 22 жовтня 2025 року рішення.

Щодо змісту релевантних приписів законодавства.

1. Відносини, що виникають під час вирішення питання про відвід судді /суддів/ під час здійснення кримінального провадження та ті, що врегульовані у статті 36 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Отже, незгода обвинуваченого з процесуальними рішеннями судді /суддів/ за законом не може бути підставою для відводу.

2. Щойно процитовані настанови, що містяться у пункті 80 Коментарю до Бангалорських принципів поведінки суддів доводять, що зміст судового рішення може стати підставою для відводу судді лише та виключно у разі, якщо суддя проігнорував певну частину наявних доказів або ж відмовився їх розглядати.

3. Що ж стосується оцінки суддею тих чи інших доказів до ухвалення остаточного рішення по справі, то така оцінка може бути підставою для відводу лише у разі, якщо вона була зроблена поза передбаченим кримінально-процесуальним законодавством порядком.

Застосування цих приписів в обставинах цього кримінального провадження.

1. Матеріали кримінального провадження доводять, що дійсно 22 жовтня 2025 року Центральним районним судом міста Миколаєва під головуванням судді ОСОБА_8 була постановлена ухвала, якою у задоволенні клопотання захисту було відмовлено.

Але, як доведено вище, сам факт постановлення такої ухвали підстав для відводу судді не утворює.

2. Далі, під час винесення цієї ували суддя ОСОБА_8 дійсно здійснив аналіз та оцінку доказів, що наразі є дослідженими судом.

В той же час саме про ігнорування ним певних доказів або ж про його відмову розглядати певні докази ані обвинувачений, ані захисник не посилаються; матеріали кримінального провадження про наявність таких фактів не свідчать.

3. Щодо власне оцінки доказів у вказаній ухвалі суд, вирішуючи лише та виключно питання про наявність підстав для відводу судді, відзначає, що така оцінка була надана суддею у передбаченій законом формі в ухвалі суду під час розгляду клопотання сторони захисту.

Що ж стосується змісту такої оцінки, то такий зміст не є предметом розгляду суду під час розгляду заяви про відвід судді.

4. Сама по собі незгода сторони захисту з проведеною оцінкою не є підставою для відводу судді.

Отже, передбачені законом підстави для відводу судді ОСОБА_8 в обставинах цього кримінального провадження є відсутніми.

Додаткові застереження.

1. Захист під час розгляду заяви про відвід посилався про те, що , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є потерпілими у справі.

Проте, питання про залучення осіб до участі у кримінальному провадженні під час розгляду самої лише заяви про відвід судді не вирішується.

2. В обґрунтування своєї позиції захист послався на правову позицію, висловлену судом першої інстанції під головуванням судді ОСОБА_8 під час розгляду кримінальної справи № 490/4147/25.

Проте, врахуванню під час здійснення судочинства, як визначене у щойно процитованій нормі частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», підлягають лише та виключно висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Врахування під час розгляду справ же правових позицій судів першої інстанції діючим законодавством не передбачене.

Отже, ці посилання захисту не можуть бути покладеними в підґрунтя судового рішення.

3. Захисник покликався про те, ніби у разі, якщо сторони у справі лише заявляють про наявність в них сумнівів щодо об`єктивного відправлення правосуддя суддею, задля забезпечення «публічного інтересу» та з метою уникнення будь-яких сумнівів у об`єктивності та безсторонності суду такий суддя підлягає відводу.

Стосовно цієї тези слід зазначити таке.

3.1. Ця теза суперечить щойно процитованим приписам законодавства та настановам судової практики, які чітко вказують, що при вирішенні питання про відвід судді думку заявника слід лише взяти до уваги, проте така думка не є вирішальною.

3.2. Більше того, якщо пристати до цієї думки, слід дійти того, що справи необхідно розподіляти між суддями не в порядку їх автоматизованого розподілу, але лише внаслідок розгляд заяв сторін про відвід суддів, до того ж відповідно до «побажань» заявників.

Таке вочевидь з «неупередженістю» та «безсторонністю» суду не узгоджується.

Отже, підстави для задоволення поданої заяви про відвід головуючого у справі є відсутніми, в зв`язку із чим у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України, - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_13

1 - https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/komentari-bangalorski-9818bfbb11.pdf