Рішення № 138244783, 02.06.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/395/26

Провадження №2/930/724/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.06.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судових засідань Шелест Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ЄАПБ») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів у кредит №73178755 у розмірі 20 580,00 грн. та судові витрати: судовий збір 2662,40 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 13.02.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №73178755, який було підписано електронним підписом позичальника.

27.03.2025 ТОВ «I БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали Договір факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором про надання коштів у кредит №73178755 від 13.02.2025.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання коштів у кредит №73178755 від 13.02.2025, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в розмірі 20 580,00 грн., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судового збору у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином, однак зворотнє поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 3 частини 8статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що представник позивача цього не заперечує, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.02.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №73178755, за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п.2.1 Договору).

Відповідно до умов договору про надання кредиту, сума кредиту становить 6 000,00 грн., строк кредитування (строк договору) складає 30 днів, до 14.03.2025; процентна ставка/день - 0,500% (фіксована); денна процентна ставка-1,000%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 4,00 %; пеня - 4%; комісія за надання кредиту-15% від суми наданого кредиту (900 грн. у грошовому виразі); орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16 %, орієнтовна загальна вартість кредиту -7800,00 грн.

Зазначений договір про надання кредиту укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87151.

Згідно з копією платіжної інструкції ТАС «ТАСКОМБАНК» від 13.02.2025 на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 перераховано 6000,00 грн..

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627ЦК України).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639ЦК України).

Положення ст. 639 ЦК України передбачають, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Особливості укладання електронного договору визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогамист.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання кредиту №73178755 від 13.02.2025 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 87151, що відповідає вимогам ст.12 закону «Про електронну комерцію».

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору. При цьому, факт отримання кредитних коштів підтверджується копією платіжної інструкції «ТАС ТАСКОМБАНК».

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених кредитним договором.

В той же час, матеріали справи не містять доказів повернення кредитних коштів, оплати за користування кредитом.

Згідно з ч. 1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.512ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором про надання кредиту №73178755 від 13.02.2025 року, що підтверджується договором факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року, додатковою угодою№6 до нього, актом прийому-передачі боржників №10 від 25.07.2025, копією платіжної інструкції від 31.07.2025 року та витягом з реєстру боржників №10 від 25 липня 2025 року.

Згідно розрахунку за договором про надання кредиту №73178755 від 13.02.2025, наданого первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 становить 20 580,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1680,00 грн. - заборгованість за відсотками; 12 000,00 грн. - заборгованість за пенею, 900,00 грн. комісія за надання кредиту.

Оцінюючи наданий представником позивача розрахунок заборгованості, суд вважає обґрунтованим заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6000,00 грн. та комісією за надання кредиту у сумі 900,00 грн., проте не погоджується з розміром нарахованих відсотків за користування кредитом та нарахуванням пені, виходячи з наступного.

Згідно умов договору про надання кредиту №73178755, строк договору - 30 днів, дата надання кредиту - 13 лютого 2025 року по 14 березня 2025 року - дата повернення кредиту.

Розділом 7 договору визначено порядок продовження строку кредитування.

Згідно з п.7.1 Договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Позивачем не долучено додаткової угоди, підписаною позичальником та кредитодавцем, про продовження строку кредитування за договором про надання споживчого кредиту №73178755 від 13.02.2025 року.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови продовження строку кредитування.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Таким чином, строк кредитування сплив 14 березня 2025 року.

Тому, у кредитодавця виникло право нарахування процентів за Договором у межах строку його дії - до 14 березня 2025 року.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідачу було надано у кредит грошові кошти в сумі 6000,00 грн., строком на 30 днів до 14.03.2025, з встановленою процентною ставкою в день -0,500% (фіксована); денною процентною ставкою/день -1,00%.

Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відсотки за користування кредитом протягом 30 днів за денною відсотковою ставкою визначеною договором в розмірі 1,00 %, що складає 1800,00 грн:

6000,00 грн (борг) х 1,00 % х 30 днів.

Згідно наданого суду розрахунку, 10.03.2025 відповідачем були сплачено 780 грн. у рахунок відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, тому сума заборгованості за нарахованими відсотками, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 1020 грн. (1800-780).

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені у розмірі 12 000,00 грн. за договором про надання кредиту №73178755 від 13.02.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково,стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання кредиту №73178755 від 13.02.2025 у сумі 7920 грн., з яких 6000,00 грн. -заборгованість за основною сумою боргу, 1020,00 грн. - заборгованість за відсотками, 900,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» слід стягнути 1027 грн.95 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст.526-527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №7318755 від 13.02.2025 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання кредиту № 7318755 від 13.02.2025 року в розмірі 7920,00 грн., з яких 6000, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1020, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 900,00 грн. - комісія за надання кредиту.

У решті позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати за оплату судового збору в розмірі 1027,95 (одна тисяча двадцять сім) грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. Є. Войницька