Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 645/4267/20
Провадження № 6/645/59/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.,
за участі: секретаря судових засідань Циганок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, стягувач: АТ КБ «Приват Банк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-
в с т а н о в и в:
До Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, в обґрунтування якої зазначено, що рішенням суду з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором, на виконання чого видано виконавчий лист № 645/4267/20 від 19.10.2021 року. 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшли права вимоги за кредитним договором боржника, у зв`язку з чим заявник просить замінити первісного стягувача його правонаступником. Також заявник зазначив, що виконавче провадження № 67273209 було завершене 16.01.2023 року, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Проте оригінал виконавчого документа стягувачем не отримано, у зв`язку з чим він вважається втраченим. Посилаючись на відсутність виконавчого листа та необхідність реалізації права на примусове виконання судового рішення, заявник просив видати його дублікат. Крім того, заявник зазначив, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки на період дії воєнного стану перебіг відповідних строків переривається.
В судове засідання представник заявника та сторони виконавчого провадження не з`явилися, представник заявника просив про розгляд справи у його відсутності.
Сторони виконавчого провадження про поважність причини неявки суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа № 645/4267/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Немишлянського (Фрунзенського) районного суду міста Харкова від 05.08.2021 року задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15 вересня 2008 року у розмірі 18 578 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 02 копійки, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредита - 13 431,46 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 5146,56 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 270 гривень.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників від 16.01.2026 щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявні три записи про відкриті виконавчі провадження. Зокрема, виконавче провадження № 67273209 з примусового виконання виконавчого документа, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова, перебувало на виконанні у Немишлянському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Постановою старшого державного виконавця Немишлянського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник К.В. виконавчий документ ВП 67273209, а саме: Виконавчий лист №645/4267/20, виданий 19.10.2021 року Фрунзенським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 18578,02 грн. повернуто стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» 16.01.2023 року. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 16.01.2026 року.
22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Відповідно до п.1 Договору Факторингу, клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі - Реєстр боргових зобов`язань), який складається Клієнтом, далі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом - Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Підписанням цього Договору Фактор заздалегідь погоджується, що Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором від Боржників суми за Основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від Боржників Фактор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у відповідному Реєстрі боргових зобов`язань, або сум, сплачених Фактором Клієнту за цим Договором. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛ РЕСУРС».
Як вбачається з витягу з Реєстру боржників від 18.09.2025 року до Договору Факторингу права вимоги ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 15.09.2008р., в сумі 18578.02 грн., з яких: 13431.46 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 5146,56 грн. заборгованість за відсотками.
Суд приходить до висновку, що даний договір відступлення права вимоги є чинним і ніким не скасований, тому згідно зі ст. 204 ЦК України є правомірним та підтверджує факт набуття ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги у відношенні до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 15.09.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих наслідків для нього. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Інших наслідків неповідомлення боржника про заміну кредитора законом не передбачено, отже ця обставина не є перешкодою для ухвалення судом рішення про заміну кредитора у виконавчому провадженні.
Відомостей про погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.09.2008 року на час розгляду заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» суду не надано.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України закріплено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Дана стадія судового провадження розпочинається з моменту відкриття виконавчого провадження тобто винесення державним виконавцем відповідної постанови і закінчується у випадках, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту його відкриття і до моменту його закінчення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 442 ЦПК України і до моменту відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», п. 12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Згідно з п. 13 Інструкції правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справді № 643/4902/14-ц (провадженням 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України, та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Так, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах, а заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2019 року по справі № 756/913/16-ц.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно з п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції проголошує право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових аспектів до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось на шкоду однієї зі сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення суду, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греціїї» (980-079) від 19 березня 1997 року). Права особи вважаються захищеними після повного виконання рішення суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відомостей, що договір про відступлення прав вимоги оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним суду не надано.
Суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, в зв`язку із чим заява ТОВ « Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.
Щодо вимоги ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дублікату виконавчого листа №645/4267/20 суд зазначає наступне.
На примусовому виконанні в Немишлянському відділу ДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 67273209 (далі - ВП) з примусового виконання виконавчого листа №645/4267/20.
16.01.2023 року державним виконавцем Немишлянському відділу ДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу- АТ КБ «ПриватБанк».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» зазначає, що стягувачу виконавчий лист не надійшов та ним отриманий не був, але на підтвердження зазначеної обставини доказів надано не було.
Згідно із вимогами п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4. розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10".
Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу на свій універсальний та сталий правовий висновок - сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та у виконавця свідчить про те, що його втрачено ( постанови від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08, від 01 листопада 2023 року у справі № 196/673/14-ц, від 16 жовтня 2024 року у справі № 200/4740/13-ц, від 08 січня 2025 року у справі № 183/4342/13-ц тощо). (п.72 постанови від 30.04.2025 року справа № № 2-1014/10)
Верховний Суд у своїй постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 2-491/11 дійшов правового висновку, що довідка Державної виконавчої служби України про втрату виконавчого документа, яка підтверджує його відсутність у виконавчому провадженні, є доказом, що свідчить про його втрату.
Але довідка Немишлянського відділу державної виконавчої служби про втрату виконавчого документа також не була надана.
Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд вважає, що заявник не реалізував всі можливі засоби з`ясування місцезнаходження виконавчого документа. Заявником не надано належних доказів втрати виконавчого листа стягувачем, або підтвердження його неотримання стягувачем від виконавчої служби виконавчого листа, тобто його відсутність у стягувача і у державного виконавця.
Суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Заявником не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би беззаперечно підтверджував втрату вищевказаного оригіналу виконавчого листа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані судові рішення по яким втрачено виконавчий лист, чи не втратили вони законної сили.
Таким чином, оскільки заявником не надано належних доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення, тому, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в частині видачі дублікату виконавчого листа слід відмовити за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 260, 442 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, стягувач: АТ КБ «Приват Банк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовільнити частково.
Замінити стягувача АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923; адреса: 04073, м.Київ, пр-т С.Бандери, буд.28-А) у виконавчому листі № 645/4267/20 від 19.10.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк" боргу.
В інший частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення, до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 14.07.2026 року.
Головуючий суддя І.В.Ульяніч
Судове рішення № 138244660, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/4267/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: