Рішення № 138244508, 13.07.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1005/26

Провадження № 2/352/1079/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором в сумі 30179,60 гривень та розгляд справи призначено на 26 травня 2026 року.

18 травня 2026 року до Суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачеві із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

26 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 липня 2026 року в зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи

07 липня 2025 року в судове засідання не з`явились Позивач та Відповідач.

Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою його реєстрації та розміщенням 27 травня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подав відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 07 липня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

07 липня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 13 липня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 17 листопада 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та Відповідачем укладено кредитний договір № 4186150 на суму 4400 гривні у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Алекскредит» виконано умови в повному обсязі та надано кредит.

29 жовтня 2025 року ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» уклали договір факторингу №29/10-2025, відповідно до умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №4186150.

31 жовтня 2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» та позивач уклали договір факторингу №ДФ-311102025, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №4186150.

Станом на час пред`явлення позову Відповідачем допущена заборгованість перед Позивачем в сумі 30179,60 гривень, яка складається з 4400 гривень - заборгованості по тілу кредиту, 25779,60 гривень - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

В зв`язку із викладеним, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

- заборгованість за Кредитним договором у розмірі 30179,60 гривень,

- судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662 гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 гривень.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась та відзив не надала.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Кредитний договір № 4186150 від 17 листопада 2020 року, укладений між ТОВ «Алекскредит» та Відповідачем, згідно якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язується надати Відповідачеві грошові кошти у сумі 4400 гривень на строк до 05 червня 2021 року включно. Процентна ставка складає: лояльний період 20 днів (з 17 грудня 2020 року по 07 грудня 2020 року) 1,53% в день від суми кредиту, базовий період із процентною ставкою 1,7% , який застосовується протягом 20 днів та спеціальний період процентної ставки з 08 грудня 2020 року по 05 червня 2021 року включно становить 3% від суми кредиту за кожний день.

2.Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» надає Відповідачеві кредит на загальну суму 4400 гривень строком на 200 днів (до 05 червня 2021 року включно) із процентною ставкою: лояльний період 20 днів (з 17 грудня 2020 року по 07 грудня 2020 року) 1,53% в день від суми кредиту, базовий період із процентною ставкою 1,7% , який застосовується протягом 20 днів та спеціальний період процентної ставки з 08 грудня 2020 року по 05 червня 2021 року включно становить 3% від суми кредиту за кожний день.

3.Довідка, видана ТОВ «Елаєнс», про успішне перерахування 17 листопада 2020 року Відповідачеві коштів в сумі 4400 гривень на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

4. Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Алекскредит», згідно із яким станом на 29 жовтня 2025 року Відповідач має заборгованість в сумі 30179,60 гривень, яка складається зх. : 4400 гривень заборгованість по тілу кредиту, 25779,60 заборгованість за відсотками за кредитним договором №4186150.

5.Договір факторингу №29/10-2025 від 29 жовтня 2025, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язується відступити право грошової вимоги на користь ТОВ «Секвоя Капітал» за плату.

6.Витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025, згідно із яким наявні відомості про Відповідача та заборгованість в сумі 30179,60 гривень.

7.Акт приймання-передачі витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025.

8.Платіжна інструкція № 339 від 30 жовтня 2025 року про сплату ТОВ «Секвоя Капітал» на користь ТОВ «Алекскредит» коштів згідно договору факторирнгу № 29/10-2025.

9.Договір факторингу №ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025, відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується відступити право грошової вимоги на користь Позивача.

10.Витяг з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025, згідно із яким наявні відомості про Відповідача та заборгованість в сумі 30179,60 гривень.

11.Акт приймання-передачі витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025.

12.Платіжна інструкція № 1118 від 05 листопада 2025 року про сплату Позивачем на користь ТОВ «Секвоя Капітал» коштів згідно договору факторирнгу № ДФ-31102025.

13.Інформація, надана АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої Відповідач має емітовану картку, на яку 17 листопада 2020 року зараховано кошти у сумі 4400 гривень.

14.Банківська Виписка по рахунку Відповідача за період з 17 по 24 листопада 2020 року, відповідно до якої 17 листопада 2020 року зараховано кошти у розмірі 4400 гривень.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 17 листопада 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та Відповідачем укладено кредитний договір на суму 4400 гривень на строк 200 днів (до 05 червня 2021 року включно). Процентна ставка складає: лояльний період 20 днів (з 17 грудня 2020 року по 07 грудня 2020 року) 1,53% в день від суми кредиту, базовий період із процентною ставкою 1,7% , який застосовується протягом 20 днів та спеціальний період процентної ставки з 08 грудня 2020 року по 05 червня 2021 року включно становить 3% від суми кредиту за кожний день (пункти ІІІ.1-ІІІ. 2 Рішення).

На виконання умов Договору в цей же день ТОВ «Алекскредит» надав Відповідачеві в кредит грошові кошти в сумі 4400 гривень, що підтверджується довідкою, інформацією та випискою наданою банком ( пункти ІІІ.3, ІІІ.13, ІІІ.14 цього Рішення).

29 жовтня 2025 року ТОВ «Алекскредит» відступив право вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Секвоя Капітал», що підтверджується договором факторингу, реєстром, актом та платіжною інструкцією до нього (пункти ІІІ.5 - ІІІ.8 цього Рішення).

31 жовтня 2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» відступив право вимоги до Відповідача на користь Позивача, що підтверджується договором факторингу, реєстром, актом та платіжною інструкцією до нього (пункти ІІІ.9 - ІІІ.12 цього Рішення).

Згідно із наданим Позивачем розрахунком, на час розгляду справи Відповідачем в повному обсязі не повернуто кредит, а також не сплачені проценти, в зв`язку із чим сума заборгованості становить 30179,60 гривень, яка складається з: 4400 гривень заборгованості по тілу кредиту, 25779,60 гривень заборгованості за відсотками за користування кредитом, (пункт ІІІ.4 цього Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

17 листопада 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та Відповідачем укладено кредитний договір на суму 4400 гривень. Зазначений договір укладено в електронній формі, що підтверджується договором (пункти ІІІ.1 цього Договору).

На виконання умов договору ТОВ «Алекскредит» перерахувало Відповідачу кошти в розмірі 4400 гривень підтверджується банківською випискою та інформацією Банку (пункти ІІІ.13, ІІІ. 14 цього Рішення).

Таким чином, Позивачем надано докази укладення договору та надання Відповідачеві коштів в сумі 4400 гривень.

Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору факторингу ( пункти ІІІ.5-ІІІ.12 цього Рішення)

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, в зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню в повному обсязі.

щодо розміру нарахованих процентів

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір укладено 17 листопада 2020 року на 200 днів зі строком повернення коштів 05 червня 2021 зі сплатою процентної ставки, лояльний період 20 днів (з 17 грудня 2020 року по 07 грудня 2020 року) 1,53% в день від суми кредиту, базовий період із процентною ставкою 1,7% , який застосовується протягом 20 днів та спеціальний період процентної ставки з 08 грудня 2020 року по 05 червня 2021 року включно становить 3% від суми кредиту за кожний день

Відповідач 17 листопада 2020 року отримала кошти у розмірі 4400 гривень.

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить:

-з 17 листопада 2020 року по 07 грудня 2020 року становить 1346,40 гривень (20 днів * (4400 гривень * 1,53 %)

-з 08 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року становить 2244 гривень (30 днів * (4400 гривень * 1,7 %)

-з 07 січня 2021 року по 05 червня 2021 року становить 19800 гривень (150 днів * (4400 гривень * 3 %).

Згідно наданого Позивачем розрахунку Відповідач 09 грудня 2020 року сплатив кошти на погашення відсотків на загальну суму 1346,40 гривень (пункт ІІІ. 4 цього Рішення).

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить 22044 (1346,40+22400+19800- 1346,40) гривень.

Позивачем не надано доказів продовження строку дії договору після 05 червня 2021 року поза межами визначеного 200-денного строку дії договору, в зв`язку із чим нарахування процентів після 05 червня 2021 року здійснено поза межами договірних відносин.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за процентами

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню в розмірі 22044 гривень та відмові в іншій частині.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 26444 гривень, що становить 87,5 % від суми заявлених вимог.

87,5 % від суми сплаченого судового збору становить 2329 гривень 60 копійок.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору, в сумі 2329 гривень 60 копійок.

VI. Щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

- договір від 02 січня 2026 року про надання правничої допомоги між Позивачем та Адвокатським бюро, відповідно до якого Позивач доручає Адвокатському бюро надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах , передбачених цим договором;

- додаткова угода №4186150 до договору від 27 березня 2026 року, відповідно до якої Адвокатське бюро надає правовому допомогу по стягненню заборгованості за кредитним договором з Відповідача;

- Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Позивачеві надані послуги щодо: усної консультації 30 хвилин 250 гривень, письмової консультації 30 хвилин 500 гривень, правовий аналіз обставин 1 година 1500 гривень, складення позовної заяви - 2 години 3000 гривень; формування додатків 30 хвилин 750 гривень.

Загальна вартість наданих послуг складає 6000 (шість тисяч) гривень.

Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 30 листопада 2020 рок у справі № 922/2869/19 висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Суд встановив, що заявлені витрати пов`язані із розглядом справи.

В той же час поведінка сторін під час розгляду справи, а саме відсутність відзиву, заперечень та доказів зі сторони Відповідача, відсутність доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, типовість спору відповідної категорії, а також невідповідність зазначених в заявці та акті розмірів оплати мінімально передбаченим тарифам, на думку Суду свідчать про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та є непропорційним до предмета спору, в зв`язку із чим підлягає зменшенню.

За умов відсутності заперечень Відповідача проти позовних вимог, відсутності доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати місячному розміру мінімальної заробітної плати, який на час розгляду справи становить 8647 гривень.

В цій конкретній справі Суд звертає увагу також на ті факти, що Представник Позивача не був присутнім в жодному судовому засіданні, типовість спору щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором, в зв`язку із чим, серед іншого Суд вважає завищеним витрачення 5 годин для підготовки позовної заяви. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що за таких обставин в цій конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати 1/2 місячного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 4324 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в сумі 26444 гривень, що становить 87,5% від суми заявлених вимог.

Судом визнано обгрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4324 гривні

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 3783,50 гривні, що становить 87,5 % від суми обгрунтованих витрат, в зв`язку із чим в іншій частині у стягненні розміру судових витрат слід частково відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 3735 гривень 60 копійок.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №4186150 від 17 листопада 2020 року у сумі 26444 (двадцять шість тисяч чотириста сорок чотири) гривні, з яких:

- 4400(чотири тисячі чотириста) гривень заборгованість за тілом кредиту;

- 22044 (двадцять дві тисячі сорок чотири) гривні заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2329 (дві тисячі триста двадцять дев`ять) гривень 60 ( шістдесят ) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судові витрати, які складаються зі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три)) гривні 50 (п`ятдесят) копійок .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43657029.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО