Рішення № 138244253, 14.07.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/2296/26

Провадження № 2/674/905/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 103310965 від 04.02.2024 року в розмірі 16200,00 грн., а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 04 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103310965, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн. і зобов`язувався повернути його із сплатою процентів та інших платежів комісії за його користування у термін встановлений договором. Пунктом 7.1 цього договору визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. ТзОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

28 травня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №108-МЛ/Т та додаткову угоду №1 до договору відступлення прав вимги №108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року, згідно з яких ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №103310965 від 04 лютого 2024 року. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 16200,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованість за відсотками 10950,00 грн., заборгованість за комісією 250,00 грн.

Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту/та договором відступлення прав вимоги.

Так, 04 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103310965 (далі Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 456911, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором (пункт 1.1 Договору).

Сума кредиту (загальний розмір) становить 5000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 04.02.2024 року (дата надання кредиту) і складається із пільгового та поточних періодів (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та закінчується 19.02.2024 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з наступного дня за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.05.2024 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункти 1.3.1, 1.3.2 Договору).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 19.02.2024 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 19.05.2024 року (останнього дня строку кредитування) (пункт 1.4 Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 16200,00 грн. (пункт 1.5 Договору).

Комісія за надання кредиту: 250,00 грн., яка нараховується за ставкою 5.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 600,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,80 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10350,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пункт 1.5.3 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Кредитор без згоди позичальника може відступити свої права вимоги за договором будь якій іншій особі (пункт 3.2.6 Договору).

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом .

ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 5000,00 гривень ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення 82134188 від 04.02.2024 року.

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в платіжному дорученні співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у п. 2.1 Договору №103310965 від 04 лютого 2024 року.

На ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 . На картковий рахунок НОМЕР_2 у період з 04.02.2024 по 11.02.2024 дійсно було зараховування коштів у сумі 5000,00 грн., що підтверджується повідомленням №БТ/Е -20588 від 12.05.2026 року АТ «Універсал банк».

28 травня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №108-МЛ/Т та додаткову угоду №1 до договору відступлення прав вимги №108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників у реєстрі боржників. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру божників від 28 травня 2024 року.

Згідно платіжної інструкції №2259 від 28.05.2024 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» кошти згідно договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103310965 на загальну суму 16200,00 гривень.

Згідно з наданими позивачем виписками з особового рахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 103310965 від 04 лютого 2024 року становить 16200,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованість за відсотками 10950,00 грн., заборгованість за комісією 250,00 грн.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, ОСОБА_1 уклав кредитний договір шляхом підписання його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, проте в порушення умов договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором, сплата процентів за користування ним та комісії за надання кредиту.

Окрім того, частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Тпозивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов`язаннями за договором №103310965, яке передав первісний кредитор.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»просить стягнути з відповідача за договором №103310965заборгованість у розмірі 16200,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованість за відсотками 10950,00 грн., заборгованість за комісією 250,00 грн.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Кредитний договір (оферта) №103310965 укладений 04 лютого 2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.

Згідно договору сума кредиту становить 5000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 04.02.2024 року (дата надання кредиту) і складається із пільгового та поточних періодів (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та закінчується 19.02.2024 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з наступного дня за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.05.2024 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункти 1.3.1, 1.3.2 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 600,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,80 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10350,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пункт 1.5.3 договору).

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за 105 днів. Сума отриманого кредиту 5000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за кредитним договором №103310965від 04.02.2024 року становить та підлягає задоволенню в сумі 5100,00 грн., з яких 600,00 грн. (5000,00 грн. х 0,80% х15 днів), а також 4500,00 грн. (5000,00 грн. х 1% х 90 днів), заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн.

Банком було надіслано ОСОБА_1 претензію про усунення порушень умов договору №103310965 від 04.02.2024 року, однак відповідач не виконав дану вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також враховує, що відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, не спростував розрахунок суми позовних вимог, не подав доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, що є його процесуальним обов`язком. Отже сума заборгованості ним не заперечується.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №Д/18817 надахи послуг з якого вбачається, що вартість наданих щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 8 000,00 грн. та детальний опис наданих послуг до Акту №Д/18817 від 09.03.2026 року.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача належними доказами підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Однак, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (62,34%), з відповідачки на корить позивача необхідно стягнути 4987,20 гривень (8000,00 х 62,34:100) - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому судовий збір слід стягнути в розмірі 1659,74 грн. (2662,40 х 62,34: 100).

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованость за кредитним договором №103310965 від 04 лютого 2024 року у розмірі 10100 (десять тисяч сто) гривень, з якийх 5000 (тисяч) прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5100 (п`ять тисяч сто) гривень прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) судовий збір в розмірі 1659 (одну тисячу шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 4987 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 липня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова