Ухвала суду № 138244171, 14.07.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3900/26

Провадження № 2/456/2322/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» в особі свого представника Балюха Є.О. звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 29.08.2025-100000666 від 29.08.2025 в розмірі 19 100,00 грн та судові витрати.

Перевіривши позовну заяву та долучені до неї матеріали суд дійшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Судом встановлено, що позивач заявляє майнову вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 19 100,00 грн. Відтак сума судового збору розраховується в наступному порядку: 19 100,00 грн * 1,5/100 = 286,50 грн. Однак оскільки судовий збір не може бути менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 3328 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання у 2026 році позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 19 100,00 грн в електронній формі слід сплатити судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (3328 грн * 0,8).

У поданій позовній заяві позивачем зазначено, що до витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи, зокрема, відноситься судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, крім того, у додатку під № 6 вказано «Докази сплати судового збору (для суду)».

Однак, згідно з акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання), складеного секретарями суду 09.07.2026, вбачається, що при надходженні позовної заяви від ОСОБА_2 встановлено відсутність додатку: докази сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та на підтвердження цього долучити відповідну квитанцію, платіжну інструкцію тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою ЄСПЛ, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута.

Таким чином, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору), не є порушенням права на справедливий судовий захист, визначений статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху і надати позивачу термін для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Юлія ВАЛОВІН