Постанова № 138244123, 14.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3873/26

Провадження №3/461/1599/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Сліпенка С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи - ТОВ "КАР БРОК", посада або рід занять - керівник, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 19.07.2002, ідентифікаційний код - НОМЕР_2

за ст. 485 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил та відповідного подання митного органу, 09.03.2026 о 14 год. 05 хв. з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг моторного транспортного засобу «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження марка: BMW, модель: X5, номер кузова: НОМЕР_3 », ТОВ "КАР БРОК" в особі ОСОБА_1 (керівник), до відділу митного оформлення № 5 митного поста «Городок» Львівської митниці шляхом електронного декларування подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ, якій було присвоєно реєстраційний №26UA209270004507U3.

Відповідно до вказаної митної декларації, вантажоодержувачем (графа 8) є ТОВ "КАР БРОК" (81131, Львівська обл., с. Солонка вул. Стрийська, буд.31а; ЄДРПОУ 45548990).

Згідно з відомостями граф 22, 31 та 33 вказаної вище митної декларації, заявлений до митного контролю та оформлення товар являв собою: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження.-марка: BMW-модель: X5-номер кузова: НОМЕР_3 -календарний рік виготовлення: 2016-модельний рік виготовлення: 2016-номер (маркування) двигуна: н/в-тип двигуна: Бензиновий-робочий об`єм циліндрів двигуна: 2979 куб.см.» вартістю 6 515,00 доларів США, що був задекларований за кодом 8703239033 згідно з УКТ ЗЕД (ЗАСОБИ НАЗЕМНОГО ТРАНСПОРТУ, ЛІТАЛЬНІ АПАРАТИ, ПЛАВУЧІ ЗАСОБИ І ПОВ`ЯЗАНІ З ТРАНСПОРТОМ ПРИСТРОЇ ТА ОБЛАДНАННЯ: - Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання: - Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: - інші транспортні засоби тільки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням: - з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3: - що використовувалися: - з об`ємом циліндрів двигуна понад 2 200 см3, але не більш як 3 000 см3: - понад 5 років).

У графі 47 митної декларації № 26UA209270004507U3 нараховано митні платежі у загальному розмірі 194 861,21 грн: мито 35 486,25 грн.; акцизний податок 67 754,35 грн.; податок на додану вартість 91 620,61 грн.

Разом із вищевказаною митною декларацією до Львівської митниці були надані документи: інвойс S85715 від 26.02.2026; Certificate of title» (свідоцтво про власність) № 400259297651965 від 05.01.2026; висновок експерта № 23041 від 09.03.2026 та інші документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення.

10.03.2026, в рамках виконання митних формальностей, уповноваженою посадовою особою Львівської митниці проведено митний огляд заявленого до митного контролю та оформлення за митною декларацією від 09.03.2026 №26UA209270004507U3 товару, про що складено відповідний акт, за результатами якого встановлено, що товар, автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження, марка: BMW модель: X5 номер кузова: НОМЕР_3 календарний рік виготовлення: 2016 тип двигуна: бензиновий.

Заявлений робочий об`єм циліндрів двигуна: 2979 куб/см, що відповідає коду УКТЗЕД 8703239033.

Під час огляду моторного відсіку підкапотного простору транспортного засобу виявлено маркування вибите (можливо заводом виробником) на правій опорній стакан чашці підвіски, а саме: DISP. 3004 CCM, 7376М603.

З урахуванням результатів проведеного митного огляду товару, з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД, Львівська митниця листом від 11.03.2026 № 7.4-28-09/28-09-05/7/33 звернулась із відповідним запитом до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці від 30.04.2026 №15/15-01/20670, нараховані платежі за кодом товару 8703249030 становлять 277 531,06 грн., а саме: мито 35 486,25 грн.; акцизний податок 136 645,89 грн.; податок на додану вартість 105 398,92 грн.

Різниця митних платежів за МД №26UA209270004507U3 від 09.03.2026 з врахуванням класифікаційного рішення від 24.03.2026, становить 82 669,85 грн.

Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, серед іншого передбачено, що в графі 31 «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення).

Відповідно до частини 8 статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Статтею 265 Митного кодексу України визначено, що декларантом має право виступати: 1) особа яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму); 2) особа, в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва); 3) особа, яка здійснює декларування в інтересах іншої особи (утримувача митного режиму), але від власного імені (непрямий митний представник).

Статтею 266 Митного кодексу України встановлені обов`язки, права та відповідальність декларанта та утримувача митного режиму, а саме, - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; на вимогу митного органу забезпечити пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Відповідно до частини 4 статті 266 Митного кодексу України, у разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов`язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.

Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», для інформації за кодом «1001» зазначається односимвольний код, що відображає статус особи, яка подає митну декларацію, яких може приймати значення:«1» - декларант, який самостійно, у власних інтересах та від власного імені здійснює декларування; «2» - прямий представник; «3» - непрямий представник.

У графі 44 митної декларації типу ІМ/40/ДЕ від 09.03.2026 №26UA209270004507U3 під кодом інформації «1001» зазначено «1», що свідчить про те, що декларант, який самостійно у власних інтересах та від власного імені здійснює декларування.

Таким чином, ОСОБА_1 , який є утримувачем митного режиму імпорт, несе відповідальність у відповідності до частини 4 статті 266 МК України за невиконання обов`язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно зі статтею 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Враховуючи викладене, митний орган вважає, що ОСОБА_1 , будучи утримувачем митного режиму, вчинив протиправні дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 82 669,85 грн. за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 09.03.2026 №26UA209270004507U3.

Зазначені дії кваліфіковано митним органом як порушення митних правил, передбачене ст. 485 МКУ.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шокало В.С. в ході розгляду справи факт вчинення правопорушення заперечив з підстав наведених у наданих суду письмових поясненнях. Зокрема, вказав, що не погоджується із змістом протоколу, в частині наявності в діях ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій та вини за ці дії.

Вказує, що для притягнення особи до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Так, відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Вказана правова позиція щодо застосування ст. 485 МК України повністю узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №640/7258/17. Про необхідність наявності умислу, як обов`язкової ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України зазначає Верховний суд також у постановах від 20.03.2018 у справі №640/7258/17, від 06.06.2018 у справі №607/2391/17, від 06.06.2018 у справі №607/1866/17.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил вбачається, що підставою для його складання стало Рішення щодо класифікації товарів №26UA20900000055-КТ від 01.04.2026.

Відповідно до диспозиції частини першої ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, у разі заявлення декларантом у митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

При цьому, сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявлені декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Вказана позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.05.2020 у справі №751/1477/17.

В діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже ним не вчинялися активні дій з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом повідомлення митному органу неправдивих відомостей , а також у зв`язку відсутністю умислу в його діях на вчинення таких протиправних дій.

Так, 09.03.2026 на митну територію України було ввезено товар й з метою проведення митного оформлення товару, було подано митну декларацію типу IM 40 ДЕ №26UA209270004507U3, де в графі 31 зазначено опис товару: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження.-марка: BMW-модель: X5-номер кузова: НОМЕР_3 -календарний рік виготовлення: 2016-модельний рік виготовлення: 2016 - номер (маркування) двигуна: н/в-тип двигуна: Бензиновий робочий об`єм циліндрів двигу на: 2979 куб.см.»

У графі 33 митної декларації вказано, що імпортований позивачем товар відповідає коду товару згідно з УКТ ЗЕД 8703239033 («Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання. Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3: що використовувалися: понад 5 років).

У товарній позиції 8703 класифікуються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

З цієї товарної позиції у товарній підкатегорії 8703 23 90 33 класифікуються з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3: що використовувалися: понад 5 років.

З товарної позиції у товарній підкатегорії 8703 24 90 30 класифікуються з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3 000 см3 : що використовувалися: понад 5 років.

Відтак, визначальною характеристикою товару для віднесення його до товарної підпозиції 8703 23 за кодом згідно з УКТ ЗЕД є робочий об`єм циліндру двигуна.

Вказує, що подаючи до митного контролю митну декларацію від 09.03.2026 №26UA209270004507U3, у якій транспортний засіб задекларований у товарній підпозиції 8703 23, у декларанта ( ОСОБА_1 ) були наявні усі докази, що об`єм його двигуна становив не більше 3000 см.куб., а саме:

- звіт про оцінку та дослідження автомобіля №4422/26 від 07.03.2026 року, відповідно до якого, встановлено, що автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , є легковим автомобілем, призначеним для перевезення людей, що був у використанні, з бензиновим двигуном об`ємом 2979 см, автоматичною трансмісією та повним приводом 4х4;

- довідка №2026-08274 від 07.03.2026 року , у якій зазначено, що автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , обладнаний двигуном внутрішнього згоряння об`ємом 2979 см;

- висновок експертного експерта транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження від 09.03.2026 №23041 , складений судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, зі змісту якого вбачається: 07.03.2026 судовому експерту надійшла заява з проханням провести транспортно-товарознавче дослідження транспортного засобу BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . У межах проведеного дослідження експертом було здійснено огляд транспортного засобу, його заводських табличок і номерів, а також використано спеціальні інформаційні джерела та записи у супровідних документах. За результатами дослідження встановлено, зокрема, що досліджуваний транспортний засіб BMW X5 xDrive35i має двигун моделі N55B30B бензиновий, робочим об`ємом V = 2979 см, потужністю 225 кВт (306 к.с.).

Відтак, відомості про робочий об`єм двигуна містилися не в одному, а в декількох незалежних документах та на момент подання митної декларації від 09.03.2026 №26UA209270004507U3 у розпорядженні декларанта були документи, які містили відомості про те, що автомобіль BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , обладнаний двигуном робочим об`ємом 2979 см?, і не було жодного документу, що робочий об`єм двигуна може становити 3004 см.

Також, вказує на те, що вся інформація, викладена у висновку СЛЕД Держмитслужби, зводиться до інформації з відкритих інтернет джерел щодо нібито зміни робочого об`єму двигуна, зокрема https:// stat.vin, https://exist.ua, https://vindecoderz.com, https://mdecoder.com, https://carinfo.kiev.ua, https://bimmer.work, на які посилався експерт у своєму висновку, засвідчив, що зазначена в описовій частині висновку інформація відсутня в них. Водночас, у самому висновку не наведено первинних офіційних джерел або документального підтвердження походження такої інформації, у зв`язку з чим залишається незрозумілим, з яких саме офіційних або технічних даних вона була отримана.

Так, у п. 13 Висновку СЛЕД Держмитслужби від 20.03.2026 №1420003400-0285 наведено перелік використаних джерел, зокрема: Пояснення до УКТ ЗЕД, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, програмний комплекс «Audatex» - платформа «AudaVIN», комп`ютерна програма «Auto VIN», а також інформація з мережі Інтернет із посиланням на вищевказані веб-ресурси.

У відповідь на адвокатський запит листом №7.17-1/30-01/8.19/2381 від 18.05.2026 СЛЕД Держмитслужби повідомили, що зображення №13 (скріншот) та відповідний переклад, наведені у Висновку №1420003400-0285 від 20.03.2026, є фрагментом офіційного інформаційного бюлетеня виробника BMW SIB 00 04 14 (Service Information Bulletin) від 01.02.2015 року, а також надало пряме посилання на джерело: https://bmwrepairguide.com/sib/000414.pdf. З цієї відповіді вбачається, що інформація, використана при формуванні висновку, фактично була отримана з джерела, яке не зазначене у п. 13 «Список використаних джерел» Висновку №1420003400-0285 від 20.03.2026.

Крім цього, у висновку СЛЕД вказано: Визначити фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна (діаметр циліндра, хід поришня) досліджуваного КТЗ не видається можливим, у зв`язку з відсутністю експертних можливостей. Для підтвердження робочого об`єму двигуна даного КТЗ пропонуємо звернутися в «Науково-дослідне Бюро судових експертиз «Стандарт». З чого вбачається, що вбачається, що висновок СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0285 від 20.03.2026 не містить результатів безпосереднього визначення фактичного робочого об`єму двигуна транспортного засобу BMW X5 xDrive35i, VIN НОМЕР_3 .

Зазначає, що до митного оформлення було подано Висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого (авто-товарознавчого) дослідження від 09.03.2026 №23041, складений ОСОБА_2 , є атестованим судовим експертом, включеним до Реєстру атестованих судових експертів України, відповідно до якого встановлено, що транспортний засіб BMW X5 xDrive35i, VIN НОМЕР_3 , обладнаний двигуном типу N55B30B робочим об`ємом 2979 см.

Водночас, висновок СЛЕД Держмитслужби від 20.03.2026 №1420003400 0285 не є висновком судового експерта у розумінні Закону України «Про судову експертизу», а особа, яка проводила відповідне дослідження, не підтвердила наявності статусу атестованого судового експерта та відповідної експертної спеціальності у сфері транспортно-товарознавчих досліджень.

За таких обставин на момент подання митної декларації декларант мав усі підстави покладатися на висновок атестованого судового експерта та вважати достовірними відомості щодо робочого об`єму двигуна транспортного засобу, наведені у висновку від 09.03.2026 №23041.

Крім цього зазначає, що сервісний бюлетень BMW North America від 01.02.2015 № SIB 00 04 14 складений англійською мовою. З матеріалів справи не вбачається, що під час складання протоколу про порушення митних правил №0655/UA209000/2026 або формування доказової бази митним органом було долучено належним чином оформлений переклад зазначеного документа українською мовою. Разом з тим може бути надана відповідна оцінка документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, і на які посилається митний орган, як на докази вини особи, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову особою, яка володіє мовою, за наявності документів, які підтверджують відповідний рівень.

Також, вказує на те, що з метою з`ясування обставин прийняття рішення щодо класифікації товару представником ОСОБА_1 15.05.2026 року було направлено адвокатський запит до Львівської митниці з проханням надати копію запиту №26UA209270004507U3 від 24.03.2026 та копію запиту від 11.03.2026 №7.4 28-09/28-09-05/7/33, на підставі якого транспортний засіб було направлено на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

З відповіді листом №7.4-2/28-09-05/8.19/13228 від 19.05.2026 Львівська митниця та додатків до нього вбачається, зокрема те, що у запиті про проведення досліджень від 11.03.2026 №3 у графі підстави для направлення запиту: «… форма митного контролю код «905-3», необхідність спеціальних знань для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД для великогабаритного товару та пункту 2 розділу IV Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058 (зі змінами).» У запиті №26UA209270004507U3 від 24.03.2026 вказано форму митного контролю 118-3.

Відтак, Львівська митниця, яка приймала рішення про визначення товару, фактично визнає, що даний випадок класифікації товару є складним, тобто неочевидним, містить можливість помилки, що само по собі ставить під сумнів наявність суб`єктивної сторони.

Відтак, просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці та захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Частинами 1, 3 ст. 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За твердженням митного органу той факт, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил № 0655/209000/2026 від 01.05.2026 року;

-роздруківками митної декларації ІМ40ДЕ №26UA209270004507U3, інвойсом, свідоцтвом про право власності, актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10.03.2026;

-висновком Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0285 від 20.03.2026, відповідно до якого, за результатами досліджень встановлено, що колісний транспортний засіб ідентифіковано як бувший у використанні легковий транспортний засіб марки «BMW», моделі «X5 xDrive35i», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , 2016 року виготовлення, робочий об`єм двигуна 3004 см3, тип палива бензин. Визначити фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна (діаметр циліндра, хід поршня) досліджуваного КТЗ не видається можливим, у зв`язку з відсутністю експертних можливостей. Для підтвердження робочого об`єму двигуна даного ктз пропонується звернутись в «Науково-дослідне Бюро судових експертиз «Сантадор»». Опис товару №1 в гр. 31 МД від 09.03.2026 №26UA209270004507U3, не узгоджується з результатами досліджень в частині «робочий об`єм двигуна 2979 см3». Віднесення зразків товарі до певних товарних груп, позицій, категорій, підкатегорій тощо згідно з УКТЗЕД виходить за межі компетенції та наявних уповноважень СЛЕД Держмитслужби;

-рішенням щодо класифікації товарів, службовими та доповідними записками представників митниці щодо обставин виявлення ознак порушення митних правил, які містять відомості щодо виявлення обставин наведених у протоколі.

Вищенаведені докази містять відомості про переміщуваний транспортний засіб, засвідчують порядок проходження митних процедур та факти подачі митному органу відповідних документів.

Фактично сам зміст відповідних документів поданих суду та порядок проходження митних процедур учасниками провадження не оспорюється. Розбіжності позицій митного органу та сторони захисту стосуються інтерпретації дій ОСОБА_1 в контексті наявності чи відсутності у його діях складу інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи зазначені доводи учасників провадження у своїй сукупності, виходжу з наступного.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом зазначення неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення, серед іншого, характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 485 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

b)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

c)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак, висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 508 МКУ та ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а фактично являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» у його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися у світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративні стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у цій категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 485 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву у доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (у даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити усю сукупність фактів, встановлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено в ході розгляду справи, факт, спосіб та обставини перевезення товару, зміст поданих митному органу документів, кількість та найменування товарів, що перевозились наведених у протоколі, стороною захисту не заперечуються.

Судом встановлено також наступне.

ОСОБА_1 являється керівником ТОВ «КАР БРОК» (код ЄДРПОУ 45548990).

09.03.2026 ОСОБА_1 , в інтересах ТОВ «КАР БРОК» подано митну декларацію 26UA209270004507U3.

Відповідно до митної декларації 26UA209270004507U3 та наданих документів, вантажовідправником/експортером товару виступає компанія COPART Inc, США, вантажоодержувач - ТОВ «КАР БРОК», Україна.

Згідно з відомостями граф 22, 31 та 33 вказаної вище митної декларації, заявлений до митного контролю та оформлення товар являє собою: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження. марка: BMW модель: X5 номер кузова: НОМЕР_4 - календарний рік виготовлення: 2016 модельний рік виготовлення: 2016 номер (маркування) двигуна: н/в тип двигуна: Бензиновий робочий об`єм циліндрів двигуна: 2979 куб. см.» вартістю 6 515,00 доларів США, що був задекларований за кодом 8703239033 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 2-4 ст.67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно розділу XVII Закону України від 19.10.2022 року № 2697-ІХ «Про митний тариф України» «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов`язані з транспортом пристрої та обладнання» в групу 87 включено «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання».

Так, згідно Митного тарифу України у товарній позиції 8703 класифікуються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

З цієї товарної позиції у товарній підкатегорії 8703 23 90 33 класифікуються з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3, що використовувалися: понад 5 років.

З товарної позиції у товарній підкатегорії 8703 24 90 30 класифікуються з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3 000 см3, що використовувалися понад 5 років.

Відтак, визначальною характеристикою товару для віднесення його до товарної підпозиції 8703 23 за кодом згідно з УКТ ЗЕД є робочий об`єм циліндру двигуна.

Як встановлено судом, на момент подання митної декларації від 09.03.2026 №26UA209270004507U3 у розпорядженні декларанта були документи, які містили відомості про те, що автомобіль BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , обладнаний двигуном робочим об`ємом 2979 см, зокрема: звіт про оцінку та дослідження автомобіля №4422/26 від 07.03.2026 року, відповідно до якого, встановлено, що автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , є легковим автомобілем, призначеним для перевезення людей, що був у використанні, з бензиновим двигуном об`ємом 2979 см; довідка №2026-08274 від 07.03.2026 року , у якій зазначено, що автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , обладнаний двигуном внутрішнього згоряння об`ємом 2979 см; висновок експертного експерта транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження від 09.03.2026 №23041 , складений судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, зі змісту якого вбачається: 07.03.2026 судовому експерту надійшла заява з проханням провести транспортно-товарознавче дослідження транспортного засобу BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . У межах проведеного дослідження експертом було здійснено огляд транспортного засобу, його заводських табличок і номерів, а також використано спеціальні інформаційні джерела та записи у супровідних документах. За результатами дослідження встановлено, зокрема, що досліджуваний транспортний засіб BMW X5 xDrive35i має двигун моделі N55B30B бензиновий, робочим об`ємом V = 2979 см, потужністю 225 кВт (306 к.с.).

Так, ОСОБА_2 є атестованим судовим експертом, включеним до Реєстру атестованих судових експертів України, а його повноваження підтверджуються свідоцтвом про присвоєння кваліфікації судового експерта №899 від 23.02.2005 року. Вказаний експерт має спеціальність 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», яка передбачає наявність спеціальних знань та професійної підготовки у сфері проведення транспортно-товарознавчих досліджень. Повноваження зазначеного експерта підтверджуються свідоцтвом №899 від 23.02.2005 року, виданим на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, що відповідає вимогам ст. 16 Закону України «Про судову експертизу». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза є дослідженням на основі спеціальних знань об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У висновку Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0285 від 20.03.2026, серед іншого вказано про те, що визначити фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна (діаметр циліндра, хід поршня) досліджуваного КТЗ не видається можливим, у зв`язку з відсутністю експертних можливостей. Для підтвердження робочого об`єму двигуна даного КТЗ пропонуємо звернутися в «Науково-дослідне Бюро судових експертиз «Стандарт». Віднесення зразків товарів до певних товарних груп, позицій, категорій, підкатегорій тощо згідно з УКТЗЕД виходить за межі компетенції та наявних уповноважень СЛЕД Держмитслужби.»

Відтак, вищевказаний висновок не містить результатів безпосереднього визначення фактичного робочого об`єму двигуна транспортного засобу BMW X5 xDrive35i, VIN НОМЕР_3 , а тому такий висновок не може бути основою для визначення коду товару.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 по справі № 810/2749/16 наголосив, що само по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів або обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до запиту про проведення досліджень від 11.03.2026 №3 у графі підстави для направлення запиту: «… форма митного контролю код «905-3», необхідність спеціальних знань для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД для великогабаритного товару та пункту 2 розділу IV Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058 (зі змінами).»

У запиті №26UA209270004507U3 від 24.03.2026 вказано форму митного контролю 118-3.

Верховний Суд у своїй постанові від 27 січня 2022 року по справі № 640/5320/17 зазначив, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, ним недостовірної інформації наданої та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації , необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відтак, суд погоджується з твердженнями представника сторони захисту про те, що у даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару.

Положення Митного кодексу України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами представника ОСОБА_1 Шокала В.С. про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу спрямованого на неправомірне зменшення розміру митних платежів. До такого висновку суд приходить виходячи з того, що ОСОБА_1 своєчасно за встановленою процедурою подав митному органу усі необхідні документи. У свою чергу, наведені вище докази подані стороною захисту вказують на те, що у ОСОБА_1 були обґрунтовані підстави зазначати у документах поданих митному органу саме той код УКТ ЗЕД , який він зазначив, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення.

В свою чергу, даних про свідоме надання неповної інформації (якісні та кількісні характеристики) щодо задекларованого товару ОСОБА_1 в ході розгляду справи не здобуто.

За відсутності обґрунтованих, належних, достатніх, та допустимих доказів, які свідчать про умисел декларанта на неправомірне зменшення розміру митних платежів (шляхом повідомлення неправдивих відомостей про товар) для звільнення від оподаткування, підстав для кваліфікації дій особи як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України в ході розгляду справи не встановлено.

У цьому контексті суд відзначає, що наявність прямого умислу характеризується тим, що винний чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин з порушенням встановленого порядку, зокрема у даному випадку прагне досягти незаконного звільнення або зменшення сплати митних платежів.

За наведених обставин приходжу до висновку, що подані суду митним органом матеріали не доводять наявність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил.

Крім того, приходжу до висновку, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.485 МК України, тобто зовнішні ознаки, встановлені законом про адміністративну відповідальність (Митним кодексом України), у яких проявляється зовні процес вчинення суспільно небезпечного діяння в ході розгляду справи не доведена належними та допустимими доказами.

Як зазначено у постанові від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а, адміністративне провадження №К/9901/21241/18) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях особи відносно якої складено протокол складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 458, 459, 461, 485, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 МК України закрити.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький