Ухвала суду № 138240510, 08.07.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

справа № 700/799/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження в справі

08.07.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Звенигородка клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, та закриття кримінального провадження № 12024250000000067 від 07.02.2024,

встановив:

До Звенигородського районного суду Черкаської області відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суд від 01.04.2026 надійшла для розгляду справа №700/799/24 з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024250000000067, внесеному в ЄРДР 07/02/2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.04.2026 (суддя ОСОБА_1 ) призначено підготовче судове засідання у справі на 02.06.2026 на 11.00.

02.06.2026 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.209 КК України легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Як вбачається з санкції ч.1 ст.209 КК України, з урахуванням приписів ч.5 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.209 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Згідно з п.4, ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк десять років. Санкція ч.1 ст.209 КК України, передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, а отже строк після перебігу якого особа звільняється від кримінальної відповідальності за даним кримінальним правопорушенням становить десять років.

Відповідно до п.1, ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Встановлюючи обставини сплину строків, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті. Згідно з обвинувальним актом (стор.11, 13), з метою легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в період часу з 01.03.2016 по 22.04.2016, ОСОБА_4 , будучи згідно з ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» поставив на бухгалтерський облік підприємства видобуті корисні копалини загальнодержавного значення глина бентонітова, обсягом не менше ніж 2,5 тис.тон. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Строк притягнення до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні не переривався.

За таких обставин, строк, з перебігом якого ОСОБА_4 має право бути звільненим від кримінальної відповідальності закінчився 23 квітня 2026 року.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Звільнення від кримінальної відповідальності вирішується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості чи невинуватості. У разі, якщо особа обвинувачується в учиненні кількох злочинів, а строк давності сплинув лише щодо одного з них, суд закриває кримінальне провадження в частині правопорушення, по якому сплив строк давності, якщо обвинувачений надав на це свою згоду. Провадження в решті частині при цьому продовжується. За змістом статей 284, 286 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таку позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 29 липня 2021року у справі №552/5595/18 (провадження № 51-5289км19).

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Оцінивши всі наявні обставини, а також аргументи поданого клопотання, суд вбачає правові підстави для його задоволення, оскільки строк притягнення до відповідальності обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні сплинув.

Також, у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.10.2024 (справа № 711/8286/24, провадження 1-кс/711/2223/24) накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному 07.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000067, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, на майно належне на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України , а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч.4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України, суд одночасно з ухваленням рішення про закриття кримінального провадження (якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації) вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12,49 КК України, статтями 42,46,174,284,286 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, та закриття кримінального провадження № 12024250000000067 від 07.02.2024, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні №12024250000000067, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000067 від 07.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.10.2024 (справа №711/8286/24, провадження №1-кс/711/2223/24) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024 за №12024250000000067, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .

Копію ухвали разом з матеріалами кримінального провадження №12024250000000067 від 07.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.209 КК України, направити до Черкаської обласної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1