Рішення № 138240150, 10.06.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/37/26

Номер провадження 2-а/556/1/2026

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2026 р. сел. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі судового засідання Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії 5АВ №10541666 від 20.05.2025 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 340,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 , зазначила, що постановою серії 5АВ №10541666 від 20.05.2025 року встановлено, що 20.05.2025 року о 14.37 год. за адресою Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне 119+027 зафіксовано транспортний засіб «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 , яким керувала особа, що перевищила обмеження швидкості руху ТЗ на 27 км/год, чим порушила п. 12.9. (6) Правил дорожнього руху України.

За таке порушення даною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 340,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП (далі постанова). Однак, позивачка не є власником такого транспортного засобу та ним не керувала.

Тому, з метою з`ясування інформації, що вказана у постанові та задля вжиття заходів для оскарження такої постанови, ОСОБА_1 , відразу після її отримання звернулась до Вараського ліцею № 1, який є власником такого ТЗ, з письмовою заявою від 11.06.2025 року, якою просила розібратись в ситуації та вжити заходів для оскарження такої постанови.

При тому наступного дня вона була змушена оплатити вказаний у постанові штраф, оскільки вважала, що поки буде відбуватись перевірка вказаної у постанові інформації, то сума штрафу може зрости через порушенням строку оплати, хоча свою вину вона не визнавала, тому й звернулась до власника ТЗ задля вжиття ним заходів для оскарження такої постанови.

Між тим, у вказаний період позивач перебувала у відпустці з 02.06.2025 року по 20.06.2025 року та не перебувала на робочу місці (згодом позивач перебувала у відпустці з 07.07.2025 року по 20.07.2025 року), що підтверджується відповідними наказами.

У відповідь на подану заяву від 11.06.2025 року, ОСОБА_1 отримала лист від 19.06.2025 року № 01-13/217 за підписом в.о. директора Вараського ліцею № 1 Сидорчик К. в якому вказано, що власником ТЗ є Вараський ліцей № 1 та зазначено, що заяву ОСОБА_1 прийнято ними до розгляду, проводиться перевірка та з`ясовуються обставини, що викладені у поданій заяві та постанові від 20.05.2025 року.

В подальшому ОСОБА_1 , отримала лист Вараського ліцею № 1 від 29.12.2025 року № 01-13/544 про те, що на її заяву від 11.06.2025 року вони додатково повідомили, що даним закладом проведено перевірку по заяві та встановлено, що 20.05.2025 року транспортним засобом «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 керував водій ОСОБА_2 , який здійснював маршрут до м. Рівне з метою перевезення учасників IV етапу змагань «Пліч-о-пліч всеукраїнській шкільні ліги» та рекомендували ОСОБА_1 , звернутись до суду з метою оскарження вищевказаної постанови від 20.05.2025 року.

До даного листа від 29.12.2025 року приєднано ряд документів. Зокрема копія листа Вараського ліцею від 20.06.2025 року до водія ТЗ ОСОБА_2 , копії двох відповідей даної особи до ліцею від 12.08.2025 року та від 26.12.2025 року (з копією листа Департаменту поліції від 02.10.2025 року), копію наказу ліцею про участь дітей ліцею у змаганнях 20.05.2025 року, копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

Також навчальним закладом повідомлено, що в період з 09.06.2025 року по 02.07.2025 року, з 03.07.2025 року по 09.07.2025 року та з 14.07.2025 року по 11.08.2025 року водій ТЗ Кравців І. Ф. перебував у відпустках, що підтверджується відповідними наказами.

Отримавши дану постанову та ознайомившись із її змістом ОСОБА_1 , вважає, що адміністративне стягнення накладено відносно неї безпідставно в зв`язку з чим звернулася до суду.

Ухвалою суду від 14 лютого 2026 року було поновлено строк на оскарження постанови та відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій заперечив проти задоволення позову.

Сторони та їх представники в судове засідання не з"явились. Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на посаді директора Вараського ліцею №1 Вараської міської ради.

20.05.2025 постановою серії 5АВ №10541666, ОСОБА_1 , визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зафіксованого у автоматичному режимі, та накладено штраф в розмірі 340,00 грн.

Із постанови серії 5АВ №10541666 від 20.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, складеної інспектором Департаменту патрульної поліції Вільчинською Анною Валеріївною слідує, що 20.05.2025 року о 14 год. 37 хв. за адресою: Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне 119+027 зафіксовано що особа яка керувала транспортним засобом марки «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортного засобу на 27 км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Після чого ОСОБА_1 , як особа яка не є власником такого транспортного засобу та ним не керувала звернувся за роз`ясненнями до Вараського ліцею № 1, який є власником такого ТЗ, з письмовою заявою від 11.06.2025 року, що підтверджується копією заяви.

Відповідно до відповіді на подану заяву від 11.06.2025 року, ОСОБА_1 отримала лист від 19.06.2025 року № 01-13/217 за підписом в.о. директора Вараського ліцею № 1 Сидорчик К. в якому вказано, що власником ТЗ є Вараський ліцей № 1 та зазначено, що по даній ситуації проводиться перевірка та з`ясовуються обставини, що викладені у поданій заяві та постанові від 20.05.2025 року.

Також матеріалами справи встановлено та підтверджується копіями наказів, що ОСОБА_1 , перебувала у відпустці з 02.06.2025 року по 20.06.2025 року та з 07.07.2025 року по 20.07.2025 року.

Відповідно до листа Вараського ліцею № 1 від 29.12.2025 року № 01-13/544 надісланого ОСОБА_1 , встановлено, що вони додатково повідомили, що даним закладом проведено перевірку по заяві та встановлено, що 20.05.2025 року транспортним засобом «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 керував водій ОСОБА_2 , який здійснював маршрут до м. Рівне з метою перевезення учасників IV етапу змагань «Пліч-о-пліч всеукраїнській шкільні ліги» та рекомендували ОСОБА_1 , звернутись до суду з метою оскарження вищевказаної постанови від 20.05.2025 року.

До даного листа також приєднано копії листів водія ТЗ Кравців І.Ф., в яких він підтверджує, що саме він 20.05.2025 року о 14 год. 37 хв. за адресою: Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне 119+027 керував транспортним засобом марки «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 , та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортного засобу на 27 км/год, чим порушив пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно іншого листа водія ТЗ Кравців І.Ф., зазначає, що 23.09.2025 року звернувся до Департаменту патрульної поліції з заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності щодо події, яка мала місце 20.05.2025 року, через яку складено Постанову серії 5АВ № 10541666 від 20.05.2025 року на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно листа ДПП управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху вбачається, що відповідно до пункту 2 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 (далі Порядок), особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. зафіксоване в автоматичному режимі (далі постанова), законної сили може звернутися особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції із заявою, а також надати при цьому квитанцію про сплату відповідного штрафу.

Заяви ОСОБА_2 , подано після 20 календарних днів з дня набрання постановами серії 5АВ № 10541666 законної сили.

Також судом встановлено, що у матеріалах оскаржуваної постанови надаються матеріали фото- та відеофіксації скоєння порушення ПДД, особою, яка керувала транспортним засобом марки «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 , (матеріали доступні за посиланням https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/5AB/10541666/, ідентифікатор доступу QTOgjHvm28z).

Даний транспортний засіб марки марки «Богдан А22412», номерні знаки НОМЕР_1 , не належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а належить закладу освіті Вараському ліцею №1.

З досліджених документів, судом було встановлено, що правопорушення було зафіксоване технічними засобами Каскад 085-1120, та в постанові зазначено, що технічний засіб пройшов повірку, термін дії якого до 10.12.2025 року.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Пунктом 12.9.б) Правил дорожнього рухуУкраїни визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього рухуУкраїни, особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X (КУпАП), а саме ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, … - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.2 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VIII від 14 липня 2015 року було доповнено КУпАП статтями щодо порядку притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення зафіксовані в автоматичному режимі, а також внесені зміни до інших профільних законів.

Відповідними змінами КУпАП доповнено статтею 14-2, якою впроваджено поняття відповідальної особи, на яку покладено відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі.

Так, згідно ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, … звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі №13 від 13.01.2020 року, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;

5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено за результатами автоматичної фіксації порушення швидкісного режиму, а відповідальною особою у розумінні статті 14-2 КУпАП визначено директора закладу освіти ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Разом з тим сама по собі наявність статусу відповідальної особи не звільняє орган, який виніс постанову, від обов`язку дотримання встановленої законом процедури притягнення до адміністративної відповідальності та належного підтвердження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що транспортним засобом під час вчинення правопорушення керував конкретний водій закладу освіти ОСОБА_2 , який визнав факт порушення Правил дорожнього руху та звертався до Департаменту патрульної поліції із відповідною заявою про притягнення його до відповідальності.

Хоча така заява була подана з пропуском строку, передбаченого статтею 279-7 КУпАП, суд враховує, що фактичні обставини справи свідчать про встановлення конкретної особи, яка безпосередньо вчинила адміністративне правопорушення.

Метою положень статті 14-2 КУпАП є забезпечення ефективності притягнення до відповідальності у випадках, коли особу водія неможливо встановити, а не покладення адміністративної відповідальності на особу, яка фактично не вчиняла правопорушення, попри достовірне встановлення реального порушника.

Суд виходить із того, що адміністративна відповідальність повинна ґрунтуватися на принципі особистої вини та індивідуалізації відповідальності. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому суд зазначає, що адміністративна відповідальність є заходом державного примусу, а тому будь-які сумніви щодо доведеності вини особи та законності процедури притягнення до відповідальності повинні тлумачитися на користь такої особи відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого статтею 62 Конституції України.

За обставин цієї справи факт керування транспортним засобом конкретним водієм підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Позивачка не була водієм транспортного засобу під час вчинення правопорушення та не здійснювала дій, які становлять об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Суд також враховує, що застосування формального підходу та покладення відповідальності виключно на керівника юридичної особи за наявності встановленого фактичного порушника суперечило б принципу справедливості та завданню провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеному статтею 245 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції» від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2-4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Приймаючи до уваги, що неспростовних доказів вини позивачки у формі умислу чи необережності, необхідної для притягнення до адміністративної відповідальності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано. Наявність у діях позивачки складу правопорушення підтверджується тільки постановою у справі про адміністративне правопорушення серії 5АВ №10541666 від 20.05.2025 року, що не є достатніми доказами для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Будь-яких доказів у справі щодо вчинення правопорушення позивачкою, відповідачем суду не надано і посилань на їх наявність не наведено, а тому суд вважає, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 , про скасування оспорюваної постанови із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 , у перевищенні дозволеної швидкості руху належними доказами не доведена, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 90, 247, 286 КАС України, ст.ст. 122, 251, 283-284 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ №10541666 від 20.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Іванків

Учасники провадження:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач Департамент патрульної поліції, юридична адреса: м.Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646