Ухвала суду № 138239417, 09.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/317/26

381/1428/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника ВРЗЗС СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 та прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 в порядку статті 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Фастівського РУП ОСОБА_4 та прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 в порядку ст. 303 КПК України.

Скарга обґрунтована тим, що 19.03.2026 року заявником було подано дві заяви: про забезпечення дистанційного вручення уточненого повідомлення про підозру та обвинувального акта (реєстр. № Г-4421/ез) та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування під час виконання вимог ст. 290 КПК України в дистанційному режимі (реєстр. № Г-4448/ез).

Скаржник зазначає, що в порушення вимог ст. 220 КПК України слідчий ОСОБА_4 не виніс за результатами розгляду поданих заяв вмотивованих постанов, обмежившись наданням відповідей у формі інформаційних листів від 24.03.2026 року (вих. № 71187-2026 та № 71182-2026).

Посилаючись на протиправну бездіяльність слідчого, скаржник просить суд визнати її незаконною та зобов`язати слідчого розглянути вказані заяви із винесенням вмотивованих постанов, а також зобов`язати його забезпечити дистанційне вручення документів та онлайн-доступ до матеріалів провадження.

Скаржник ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судове засідання, будучи належним чином повідомленими, не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, Прокурор Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, до суду надані для огляду матеріали кримінального провадження № 420225112310000077.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, всебічно перевіривши доводи сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо вимоги про визнання бездіяльності слідчого незаконною (п. 1 прохальної частини скарги) суд зазначає наступне.

Скаржник просить визнати бездіяльність слідчого ОСОБА_4 , яка полягає у невинесенні вмотивованих постанов за результатами розгляду заяв підозрюваного ОСОБА_3 (реєстр. № Г-4421/ез та № Г-4448/ез), незаконною.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, що повинні бути вчинені у визначений законом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Сама по собі бездіяльність, яка полягає у недотриманні належної процедури чи форми розгляду клопотань, не є предметом самостійної оцінки слідчого судді у відповідності до приписів п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Ефективний судовий контроль здійснюється не через абстрактне визнання дій чи бездіяльності незаконними, а шляхом зобов`язання слідчого вчинити конкретні процесуальні дії для відновлення порушеного права.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Щодо вимоги про зобов`язання розглянути заяву про забезпечення дистанційного вручення уточненого повідомлення про підозру та обвинувального акта (п. 2 прохальної частини скарги) суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані розглянути клопотання сторони захисту про виконання процесуальних дій у строк не більше трьох днів з моменту його подання та задовольнити його за наявності відповідних підстав. У разі повної або часткової відмови у задоволенні такого клопотання виноситься вмотивована постанова.

Разом із тим наведена норма регулює порядок розгляду клопотань, предметом яких є виконання процесуальних дій, віднесених кримінальним процесуальним законом до повноважень слідчого чи прокурора.

Як убачається зі змісту заяви № Г-4421/ез, заявник просив забезпечити дистанційне вручення уточненого повідомлення про підозру та обвинувального акта із використанням засобів відео зв`язку.

Порядок повідомлення особи про підозру врегульований статтями 135, 278 КПК України, а порядок вручення обвинувального акта статтею 293 КПК України. Зазначені норми визначають способи вручення відповідних процесуальних документів та не передбачають можливості їх дистанційного вручення шляхом проведення відео конференції.

Посилання заявника на ст. 232 КПК України є безпідставним, оскільки зазначена норма регламентує проведення окремих слідчих (розшукових) дій у режимі відео конференції та не поширюється на процедуру вручення повідомлення про підозру чи обвинувального акта.

Фактично заявлене клопотання спрямоване не на виконання процесуальної дії, передбаченої КПК України, а на застосування способу вручення процесуальних документів, який кримінальним процесуальним законом не встановлений.

Крім того, визначення порядку реалізації процесуальних повноважень стороною обвинувачення під час повідомлення особи про підозру та вручення обвинувального акта належить до процесуальної самостійності слідчого і прокурора та не віднесене до предмета судового контролю на стадії досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для покладення на слідчого обов`язку повторного розгляду зазначеної заяви у порядку ст. 220 КПК України.

Щодо вимоги про зобов`язання розглянути заяву про надання доступу до матеріалів (п. 3 прохальної частини скарги) суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту про виконання процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Частиною 2 цієї ж статті встановлено імперативне правило, про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої надсилається особі, яка заявила клопотання.

Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є невід`ємним процесуальним правом сторони захисту, реалізація якого регламентована ст. 220 та ст. 290 КПК України.

Матеріалами судового провадження підтверджено, що у відповідь на заяву № Г-4448/ез заступник начальника ВРЗЗС СВ Фастівського РУП ОСОБА_4 направив заявнику лист від 24.03.2026 року, зміст якого свідчить про фактичне залишення клопотання без задоволення.

Наведений лист за своїм змістом фактично містить відмову у задоволенні заявленого клопотання, однак не є процесуальним рішенням у розумінні КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що статті 110 та 220 КПК України не передбачають можливості вирішення клопотань сторони захисту шляхом направлення інформаційних чи роз`яснювальних листів. Якщо за результатами розгляду клопотання слідчий дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, таке рішення повинно бути оформлено виключно у формі вмотивованої постанови із зазначенням фактичних та правових підстав відмови.

Направлення заявнику листа замість постанови свідчить про те, що процесуальна дія щодо прийняття рішення у формі, встановленій ч. 2 ст. 220 КПК України, виконана не була.

Саме не вчинення процесуальної дії у формі, визначеній законом, утворює бездіяльність у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

При цьому, слідчий суддя не наділений повноваженнями надавати оцінку обґрунтованості підстав відмови у наданні доступу до матеріалів кримінального провадження до прийняття належного процесуального рішення.

Питання про можливість або неможливість дистанційного ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, а також значення перебування підозрюваного у розшуку для реалізації права, передбаченого ст. 290 КПК України, повинні бути предметом оцінки самого слідчого під час прийняття відповідної постанови.

Лише після прийняття процесуального рішення у передбаченій законом формі сторона захисту набуває можливості реалізувати право на його оскарження у випадках і порядку, встановлених КПК України.

За таких обставин, вимога скаржника в частині зобов`язання слідчого розглянути заяву № Г-4448/ез із винесенням вмотивованого процесуального рішення (постанови) відповідно до вимог ст. 220 КПК України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Проте, оскільки матеріали скарги не містять відомостей про прийняття прокурором будь-якого процесуального рішення щодо заяв скаржника, а оскаржувані дії фактично вчинялися заступником начальника ВРЗЗС СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , підстави для покладення на прокурора процесуальних обов`язків щодо розгляду заяви ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст. 2, 9, 24, 110, 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника ВРЗЗС СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 та прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 в порядку статті 303 КПК України - задовольнити частково.

Зобов`язати заступника начальника ВРЗЗС СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 розглянути заяву ОСОБА_3 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування під час виконання вимог ст. 290 КПК України (реєстр. № Г-4448/ез) від 19.03.2026 року та за результатами її розгляду прийняти процесуальне рішення у формі вмотивованої постанови відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 КПК України.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складено 14.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1