Постанова № 138239324, 15.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2635/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 червня 2026 року о 14 год. 12 хв., в м. Переяслав, по вул. Покровській (Жовтневій), 10, керував транспортним засобом «Фольксваген Кадді», державний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, порушення координації рухів, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився під запис бодікамер: 859262; 854778.

Протоколом зафіксоване порушення водієм ОСОБА_1 правил п.2.5 ПДР України.

В судове засіданні ОСОБА_1 не прибув. Про дату і час судового засідання повідомлений особисто, що підтверджується його підписом у п. 12 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704489 від 27.06.2026, де зазначено дату і час проведення судового засідання, а також орган, який буде розглядати адміністративну справу.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.

Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704489 від 27.06.2026 не містить зауважень та заперечень ОСОБА_1 щодо незгоди останнього із змістом протоколу, або ж обставин недотримання працівниками поліції порядку його складення. Пункт 14 Протоколу - Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення містить запис «на окремому аркуші», який до матеріалів протоколу не долучено. До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704489 від 27.06.2026 долучено: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.06.2026, від отримання якого водій відмовився; довідку про відсутність повторності вчинення адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП; довідку начальника ВП№1 Бориспільського РУП ГУНП у Київській області про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а також DVD-R диск на якому містяться відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських СРПП ВП№1 Бориспільського РУП Соги О.С., ОСОБА_2 , Болілого А.В., Пінчука С.О. на яких зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку.

Норми права застосовані судом.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Приписи ст. 7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена, відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, згідно ст. 12 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Висновки суду.

Виходячи із змісту досліджених судом доказів а саме відеозаписів з нагрудних боді-камер працівників поліції, суд приходить до висновку, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704489 від 27.06.2026, в даній ситуації, було дотримано процедуру фіксування адміністративного правопорушення, а саме відмови водія транспортного засобу від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.

Суд звертає увагу, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює саме обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає за невиконання водієм зазначеного обов`язку, як спосіб уникнути відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

В досліджуваній ситуації, з боку водія, декілька разів в доволі категоричній формі була висловлена відмова від будь-якого огляду на вимогу/пропозицію працівника поліції, що є порушенням п. 2.5 ПДР України і має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, проаналізувавши зміст відеозаписів наданих суду, пояснення працівника поліції, дослідивши письмові доказами, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та він підлягає адміністративній відповідальності з накладенням адміністративного стягнення в межах санкції статті КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена, відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкцією зазначеної норми закону визначена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом не встановлені обставини, визначені статтями 34-35 КУпАП, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, ступінь вини, мету застосування адміністративного стягнення, приписи ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, що буде необхідним превентивним та морально-виховним заходом стосовно порушника.

Вирішення судових витрат:

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Обставин які дають суду право звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору суду не надано.

В силу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

З врахуванням викладеного, особи притягуваної до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 33, 36, 252, 283 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: Код отримувача(ЄДРПОУ)- 37955989; отримувач: ГУК у Київській обл.м.Київ - 21081300; Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП) Рахунок № UA 488999980313030149000010001 (призначення платежу: адміністративний штраф).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., які сплачуються за реквізитами: (отримувач: ГУК у м.Києві (м. Київ), 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів до бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяславського міськрайонного суду.

Суддя І.О. Опанасюк