Ухвала суду № 138237338, 14.07.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2025/26

Провадження № 2-з/935/9/26

У Х В А Л А

14 липня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-транспортна компанія», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна про забезпечення позову,

установив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач 1) нами набуто наступне спільне майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 77,7 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за Відповідачем 1 - ОСОБА_2 ; - земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,08 га, кадастровий номер 1822510100:01:010:0078, яка зареєстрована за Відповідачем 1 - ОСОБА_2 ; - транспортний засіб - легковий автомобіль OPEL Astra 0TGF69, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що зареєстрований на ім?я Відповідача 1- ОСОБА_2 . 08 липня 2026 року, звернувшись до Центру надання адміністративних послуг позивач отримала інформацію про те, що на належне їм на праві спільної сумісної власності нерухоме майно накладено арешт. Так, у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 липня 2026 року № 485049459, на усе належне Відповідачу 1 нерухоме майно накладено арешт на підставі рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни (далі - Третя особа) від 07 липня 2026 року. Арешт накладено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-транспортна компанія» (далі - Відповідач 2). Так, на житловий будинок АДРЕСА_1 , накладено арешт та зареєстроване відповідне обтяження під № 65513682 від 07 липня 2026 року. Аналогічно, на земельну ділянку під цим будинком з кадастровим номером 1822510100:01:010:0078 зареєстровано обтяження у вигляді арешту під № 65513780 від 07 липня 2026 року. З метою з?ясування причини накладення арешту з інформації з Єдиного реєстру боржників позивач встановила, що відносно Відповідача 1 відкрито виконавче провадження № 81404097 на виконання рішення Іванівського районного суду Одеської області. У єдиному державному реєстрі судових рішень міститься рішення Іванівського районного суду Одеської області від 19 червня 2025 року у справі № 494/62/25, яким стягнуто з Відповідача 1 на користь Відповідача 2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1801520,41 грн. (один мільйон вісімсот одна тисяча п?ятсот двадцять гривень 41 коп.) та судовий збір у розмірі 27010,14 грн. (двадцять сім тисяч десять гривень 14 коп.). Таким чином, на Відповідача 1 покладено зобов?язання відшкодовувати завдану ним матеріальну шкоду. Проте, таке відшкодування може бути здійснено за рахунок спільного майна, набутого у шлюбі. Тому, за цих обставин вважаю, що це є посяганням на мою власність і вбачаю необхідність вирішити спір щодо спільного майна у судовому порядку з метою збереження належного мені на праві спільної сумісної власності. Водночас, у процесі розгляду вказаної справи приватний виконавець не позбавлений можливості здійснювати заходи, пов?язані з описом арештованого майна, його оцінки та примусової реалізації, що несе ризик втрати права власності на частку у спільному сумісному майні.

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 1, 4, 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення, чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд встановив, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 77,7 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за Відповідачем 1 - ОСОБА_2 .

Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,08 га, кадастровий номер 1822510100:01:010:0078, зареєстрована за Відповідачем 1 - ОСОБА_2 ;

Транспортний засіб - легковий автомобіль OPEL Astra 0TGF69, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , зареєстрований на ім?я Відповідача 1- ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 липня 2026 року № 485049459, на усе належне Відповідачу 1 нерухоме майно накладено арешт на підставі рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни (далі - Третя особа) від 07 липня 2026 року.

Арешт накладено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-транспортна компанія» (далі - Відповідач 2).

Так, на житловий будинок АДРЕСА_1 , накладено арешт та зареєстроване відповідне обтяження під № 65513682 від 07 липня 2026 року.

На земельну ділянку під цим будинком з кадастровим номером 1822510100:01:010:0078 зареєстровано обтяження у вигляді арешту під № 65513780 від 07 липня 2026 року.

Відносно Відповідача 1 ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 81404097 на виконання рішення Іванівського районного суду Одеської області.

У єдиному державному реєстрі судових рішень міститься рішення Іванівського районного суду Одеської області від 19 червня 2025 року у справі № 494/62/25, яким стягнуто з Відповідача 1 на користь Відповідача 2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1801520,41 грн. (один мільйон вісімсот одна тисяча п?ятсот двадцять гривень 41 коп.) та судовий збір у розмірі 27010,14 грн. (двадцять сім тисяч десять гривень 14 коп.). Таким чином, на Відповідача 1 покладено зобов?язання відшкодовувати завдану ним матеріальну шкоду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд зазначає, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Суд відзначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову дійсно було встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача ОСОБА_1 , яка вважає, що арешт на вказане майно є посяганням на її власність, тому є необхідність вирішити спір щодо спільного майна у судовому порядку з метою збереження належного їй на праві спільної сумісної власності.

Оцінюючи надані докази, суд пересвідчився, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію, зняття арешту з майна, також суд враховує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує негативні наслідки від вжиття заходу забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цього заходу.

Оскільки предметом спору є визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію, зняття арешту з майна щодо спірного майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, то забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною вчиняти будь-які дії щодо вказаного об`єкту нерухомого майна є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з`ясувавши обсяг та зміст позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову ,що унеможливить відчуження відповідачами спірного нерухомого майна та відповідатиме меті застосування заходу забезпечення позову.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,

постановив:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити продаж арештованого майна, а саме:

- будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 77,7 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,08 га, кадастровий номер 1822510100:01:010:0078, яка зареєстрована за ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ця ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Щербаченко