Рішення № 138237200, 15.07.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/758/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суду Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши заяву, подану представником відповідачки за первісним позовом ОСОБА_1 Томашевською Оксаною Анатоліївноюпро ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання права власності на частину спадкового майна в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом, поданим представником позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Житомирського районного суду Житомирської області знаходилась дана цивільна справа.

10.07.2026 року до суду надійшла заява, в якій представник відповідачки за первісним позовом просить стягнути з позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року первісний позов задоволено частково, а позовні вимоги зустрічної позовної заяви задоволено у повному обсязі.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

21.03.2025 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати право власності на спадкове майно та стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі.

На підтвердження надання правничої допомоги Адвокатським бюро «Оксани Томашевської» клієнту ОСОБА_1 були долучені: договір про надання професійної правничої допомоги №42-0703-25 від 07 березня 2025 року; акт наданих послуг робіт №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №42-0703-25 від 10.07.2026 року; рахунок-фактуру №42-0703-25 від 10.07.2026 року; ордер про надання правничої допомоги; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги частина третя статті 137 ЦПК України.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 710/1367/20 (провадження № 61-18295св23), в додатковій постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 904/1101/23, в ухвалі Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 638/6853/21 (провадження № 61-16912св23) зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, зокрема і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, роз`яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Адвокатом Оксаною Томашевською надається правнича допомога Гуменюк Галині Григорівні на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №42-0703-25 від 07 березня 2025 року.

У вищезазначеній справі №278/758/25 Адвокатським бюро «Оксани Томашевської» в особі адвоката Томашевської Оксани Анатоліївни надано юридичні послуги, що підтверджуються Актом наданих послуг робіт №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №42-0703-25 від 10.07.2026 року.

У додатковій постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 ВП ВС підтвердила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має права втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також колегія суддів Верховного Суду у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23 визнала допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних робіт лише вартості всього обсягу виконаної роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Перелік того, що саме може входити до переліку документального підтвердження надання правничої допомоги, міститься у постанові ВС від 20.07.2021 у справі №922/2604/20): договір про надання правничої допомоги; детальний опис виконаних доручень клієнта; акти приймання-передання виконаних робіт (якщо вони передбачені договором, це обов`язково); рахунки на оплату юридичних послуг; платіжні доручення або квитанції на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом; докази направлення заяви з усіма додатками іншим учасникам справи.

При цьому у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20 тощо.

З огляду актуальної судової практики Верховного Суду у справах про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.

Частинами 4, 5 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Враховуючи той факт, що інша сторона не скористалася своїм правом та не подала заперечення проти заявлених вимог, також категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем за зустрічним позовом позовних вимог, обсяг робіт, виконаних адвокатом; з огляду на те, що позивач поніс судові витрати на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, що підтверджено належними доказами; суд вважає, що вимога представника позивача за зустрічним позовом про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню і стягує з відповідача за зустрічним позовом на користь позивачки за зустрічним позовом 35 000,00 грн, понесених нею витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.

Суд вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є реальним, обґрунтованим та співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується матеріалами справи. На переконання суду, понесені витрати не є завищеними або такими, що явно не співмірні із наданими адвокатом послугами, клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат сторона відповідача за зустрічним позовом не заявляла.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 264, 270 ЦПК, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву, подану представником відповідачки за первісним позовом ОСОБА_1 Томашевською Оксаною Анатоліївноюпро ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання права власності на частину спадкового майна в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом, поданим представником позивачки ОСОБА_1 Томашевською Оксаною Анатоліївною до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя М.І.Буткевич