Ухвала суду № 138236792, 06.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-69/11

Провадження № 6/161/11/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,

за участі:

представника заявника Збицької Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчих листах та видачу дублікатів виконавчих листів, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2025 року заявник, ТОВ «Реалайнс Фінанс», звернувся до суду з заявою, яку уточнив 03.06.2026 року, про заміну стягувача у виконавчих листах та видачу дублікатів виконавчих листів.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року у справі № 2-69/11 було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1 107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного, на примусове виконання якого судом були видані виконавчі листи.

26.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 07/2024/1-РА про відступлення права вимоги за Кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року та договором поруки № SR-A03/008/2007/1 від 26.12.2007 року, а тому ТОВ «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» отримало всі права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за вказаними договорами.

Крім цього зазначає, що при здійснені заходів по заміні стягувача у виконавчому провадженні ТОВ «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» встановлено, що виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року на примусовому виконанні - не перебувають. За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), станом на 03 грудня 2025 року відсутні відомості про відкриті виконавчі провадження, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були б зазначений як боржник, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як стягувач. Це свідчить, що станом на теперішній час виконавчі листи на примусовому виконання не перебувають. 27 серпня 2025 року, ТОВ «РЕАЛАЙНС ФІНАНС», надіслало запит № 27-08/2025 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з вимогою передати виконавчі документи, зокрема щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , або повідомити причини їх відсутності. У відповіді від 10 вересня 2025 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомило, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року (Указ Президента України № 64/2022) та необхідністю централізації документів для забезпечення безпеки, оригінали виконавчих документів, включаючи листи № 2-69/11, транспортувалися з регіональних офісів до головного офісу в м. Київ. На жаль, через обставини непереборної сили, пов`язані з воєнними діями та логістичними труднощами, цей документ було втрачено. Таким чином, оригінали виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ДВС було отримано, повторно до виконання не передано і згодом втрачено.

Також вказує, що строк пред`явлення виконавчого листа № 2-69/11 від 21.12.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 до виконання, після повернення його стягувачу згідно з п. 1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», був зупинений 26.03.2022 року і не сплив станом на дату подання цієї заяви.

Крім того зазначає, що ТОВ «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» набуло права вимоги до боржника лише 26 липня 2024 року на підставі Договору факторингу № 07/2024/1-PA. До цього моменту заявник не був стороною виконавчого провадження та не мав жодного процесуального відношення до стягнення боргу. Під час передачі прав вимоги попередній стягувач (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») не передав оригінал виконавчого листа та матеріали виконавчого провадження, посилаючись на їх втрату. На момент набуття права вимоги та звернення до суду заявнику не була відома точна дата та підстави повернення виконавчого документа відносно ОСОБА_2 органом ДВС попередньому стягувачу. В матеріалах переданої кредитної справи була відсутня постанова про повернення виконавчого документа. З метою встановлення об`єктивної істини та отримання інформації про рух виконавчого документа, заявником направлявся запит до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просив надати інформацію про стан виконання, повідомити підстави завершення провадження та надати копії відповідних постанов. Той факт, що заявник змушений самостійно витребовувати цю інформацію у органу ДВС вже після набуття права вимоги, свідчить про те, що пропуск строку не є наслідком пасивної поведінки нового кредитора, а обумовлений об`єктивним браком інформації та документів. З відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.05.2026 № 56469, що була надана на виконання ухвали суду про витребування доказів, заявнику стало відомо, що на виконанні у відділі перебувало ВП № 50000889 від 03.02.2016 року, відкрите за повторним пред`явленням виконавчого листа № 2-69/11 щодо боржника ОСОБА_2 . 30.06.2016 року державним виконавцем, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Орган ДВС повідомив, що після 30.06.2016 року вказаний виконавчий документ повторно на виконання не надходив та станом на травень 2026 року на виконанні не перебуває. Таким чином, встановлений законом строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання формально є таким, що сплинув. Заявник наголошує, що пропуск процесуального строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та втрата його оригіналу відбулися з причин, які об`єктивно не залежали і не могли залежати від волі ТОВ «РЕАЛАЙНС ФІНАНС».

Враховуючи викладене, просить суд: замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ: 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44544575) з примусового виконання виконавчого листа про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного; замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ: 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44544575) з примусового виконання виконавчого листа про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного; видати дублікат виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі № 2-69/11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1 107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного; видати дублікат виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі № 2-69/11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1 107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного; поновити строк для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа № 2-69/11 від 21.12.2011 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1 107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.12.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчих листах та видачу дублікатів виконавчих листів було прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник заявника, ТОВ «Реалайнс Фінанс», Збицька Е.П. підтримала заяву про заміну стягувача у виконавчих листах та видачу дублікатів виконавчих листів та просила її задовольнити з підстав, які у ній зазначені.

Заінтересовані особа, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2011 року у справі № 2-69/11 було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1 107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного.

Постановою старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Пироги С.С. від 26.12.2011 року було відкрито виконавче провадження № 30497818 з виконання виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1107404,38 грн. та по 910 грн. судових витрат з кожного, боржник ОСОБА_2 .

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.06.2015 року, винесеної у виконавчому провадженні № 30497818, виконавчий лист № 2-69/11, виданий 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1107404,38 грн. та по 910 грн. судових витрат з кожного, повернуто стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання 25.06.2016 року.

Постановою державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Радчук Л.О. від 03.02.2016 року було відкрито виконавче провадження № 50000889 з виконання виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 1107404,38 грн. кредитної заборгованості та 850 грн. судового збору та 60,00 грн. витрат на ІТЗ, боржник ОСОБА_2 .

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2016 року, винесеної у виконавчому провадженні № 50000889, виконавчий лист № 2-69/11, виданий 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 1107404,38 грн. кредитної заборгованості та 850 грн. судового збору та 60,00 грн. витрат на ІТЗ, повернуто стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий лист стягувачем до виконання не пред`являвся.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. від 04.02.2020 року було відкрито виконавче провадження № 61155720 з виконання виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1107404,38 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного, боржник ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.02.2022 року, винесеної у виконавчому провадженні № 61155720, виконавчий лист № 2-69/11, виданий 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1107404,38 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного, повернуто стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий лист стягувачем до виконання не пред`являвся.

26 липня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» було укладено договір факторингу № 07/2024/1-РА, в тому числі і про відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року та до боржника ОСОБА_2 за договором поруки № SR-A03/008/2007/1 від 26.12.2007 року, що підтверджується копією договору факторингу № 07/2024/1-РА від 26.07.2024 року, копією Акту № 1 приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 07/2024/1-РА від 26.07.2024 року, копією витягу з додатку № 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 07/2024/1-РА від 26.07.2024 року, копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 252319220 від 26.07.2024 року, яким підтверджується оплата вартості права вимоги за договором факторингу № 07/2024/1-РА від 26.07.2024 року.

Цивільна справа № 2-69/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищена, що підтверджується довідкою Луцького міськрайонного суду Волинської області № 05-10/17/2026 від 26.02.2026 року.

Також, судом в ході розгляду справи було встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 30497818 та виконавчого провадження № 50000889 були знищені у зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання завершених виконавчих проваджень.

Вирішуючи питання про заміну стягувача у виконавчому листі, де боржником є ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13.

Разом з тим, у своїй Постанові від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палати ВС дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

У розглядуваному випадку, ТОВ «Реалайнс Фінанс» просить замінити сторону стягувача саме у виконавчому листі, так як виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання.

Судом встановлено, що виконавчий лист у справі № 2-69/11 був повернутий стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» постановою від 22.02.2022 року (щодо боржника ОСОБА_1 ) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

На час повернення виконавчого документа стягувачу діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІ).

Відповідно до п. 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України N 1404-VІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно із ч. 5 ст. 37 Закону України N 1404-VІІ, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону N1404-VІІ визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Цей строк рахується з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Частиною 5 статті 12 Закону N 1404-VІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІ виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, враховуючи положення ч.ч.1, 3 ст.12 Закону N 1404-VІІ, виконавчий лист у справі № 2-69/11 (щодо боржника ОСОБА_1 ) міг бути повторно пред`явлений до виконання до 22.02.2025 року (через три роки від дати його повернення стягувачу).

Однак, згідно пп. 4 п. 10 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягувачем не пропущеного строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1107404,38 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного (щодо боржника ОСОБА_1 ) до виконання.

Таким чином, враховуючи те, що заявником було надано докази переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 , строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився, а заявник просить замінити сторону стягувача саме у виконавчому листі, так як виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, суд вважає заявлені вимоги ТОВ «Реалайнс Фінанс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, де боржником є ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Зі змісту заяви стягувача слідує, що отриманий первісним стягувачем виконавчий документ наразі є втраченим.

На підтвердження цього заявником було надано лист ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 10.09.2025 року, підписаний головою комісії з реорганізації Коршуном А.А., та Акт інвентаризації № 30-09/2024, складений 30.09.2024 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна», витяг з додатку № 1 до акту інвентаризації № 30-09/2024, складений 30.09.2024 року, в яких зазначається, що оригінал виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, був втрачений ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (первісний стягувачем) під час його транспортування з їх Волинського офісу до головного офісу, який знаходиться у м. Києві.

Таким чином, виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання судового рішення в цивільній справі № 2-69/11 є втраченим, а тому таке рішення по даний час не виконується.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підпунктом 17.4 п. 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ВС зауважив, що аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.11.2020 року по справі № 263/4331/18, - сам факт відсутності виконавчого документа у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.

Із наведеного слідує, що виконавчий документ, виданий у справі № 2-69/11 втрачено, строк, встановлений для пред`явлення його до виконання наразі не закінчився, а тому існують правові підстави для видачі його дублікату.

Вирішуючи питання про заміну стягувача у виконавчому листі, де боржником є ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним з випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. (п.п. 72, 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10).

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 викладені такі правові висновки: «Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва».

Судом встановлено, що рішення у справі № 2-69/2011 ухвалено 17.05.2011 року.

Станом на 06.07.2026 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1107404,38 грн. та по 910 грн. судових витрат з кожного (щодо боржника ОСОБА_2 ) на виконанні у відділі ДВС не перебуває.

Так, на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження № 30497818 та № 50000889 з примусового виконання виконавчого листа № 2-69/11, виданого 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області (щодо боржника ОСОБА_2 ), однак у 25.06.2016 року та 30.06.2016 року відповідно, на підставі п. 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу (відсутність у боржника майна).

Таким чином, стягувач з 30.06.2016 року (дата останнього повернення виконавчого листа стягувачу) повторно не звертався до виконавчої служби для пред`явлення виконавчого документу до виконання, що свідчить про те, що станом на день подачі заяви, а саме 04.12.2025 року, про заміну стягувача у виконавчому листі, заявник ТОВ «Реалайнс Фінанс» пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому відсутня дійсна мета такого правонаступництва та підстави для заміни стягувача у виконавчому листі.

Жодних поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявником у своїй заяві вказано не було, як і не було надано належних та допустимих доказів, які б їх підтверджували.

Суд не приймає до уваги твердження заявника з приводу того, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був пропущений з поважних причин, так як до моменту переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_2 заявник не був стороною виконавчого провадження та не мав жодного процесуального відношення до стягнення боргу, не знав, що такий строк був пропущений, оскільки під час укладання Договору факторингу № 07/2024/1-РА від 26.07.2024 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ТОВ «Реалайнс Фінанс», представники останнього мали можливість ознайомитися із всіма документами щодо предмету договору, в тому числі і щодо стану виконання судового рішення.

Більш того, суд наголошує, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився ще до укладення договору факторингу, а тому всі подальші активні дії заявника з приводу встановлення того, чи пропущеного строк пред`явлення виконавчого листа чи ні, не має значення, так як такий строк був пропущений ще попереднім кредитором, ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Враховуючи те, що суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви в частині заміни стягувача у виконавчому листі, де боржником є ОСОБА_2 , слід відмовити через пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, то і вимога заявника про видачу дубліката даного виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 55, 260, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчих листах та видачу дублікатів виконавчих листів задовольнити частково.

Замінити стягувача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», (ЄДРПОУ: 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44544575), у виконавчому листі № 2-69/11, виданому 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області (боржник ОСОБА_1 ) про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-69/11, виданому 21.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області (боржник ОСОБА_1 ) про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № МL-А03/008/2007 від 26.12.2007 року, в розмірі 1107 404 (один мільйон сто сім тисяч чотириста чотири) грн. 38 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. по 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. по 60 (шістдесят) грн. з кожного.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її проголошення суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 13.07.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович