Рішення № 138236655, 14.07.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/121/26

Провадження №2/157/292/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 липня 2026 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 07.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено кредитний договір №997841545 (далі - кредитний договір) на суму 1500 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV28T9Q. Саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір із використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Позивачем доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 1500 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6000 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

Між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») 28.11.2018 укладено договір факторингу №28/1118-01 (далі - договір факторингу 1). У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги №171 від 01.02.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

Між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») 30.10.2023 укладено договір факторингу №30/1023-01 (далі - договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

Між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем 11.07.2025 укладено договір факторингу №11/07/25-Е (далі - договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 14.07.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18 885 грн 40 к.

Укладання договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги по кредитному договору відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги (реєстрів боржників/акту прийому-передачі реєстру боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Враховуючи зазначене вище, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 18 885 грн 40 к., яка складається з: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 885 грн 40 к. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №997841545 від 07.12.2021 у розмірі 18 885 грн 40 к., а також понесені судові витрати.

Представник позивача Поляков О.В. у судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 07 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір №997841545, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV28T9Q, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 1.1.-1.5. цього договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6000 грн (шість тисяч грн нуль к.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила). Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 1500 грн (одна тисяча п`ятсот грн нуль к.) одразу після укладення договору, який має бути повернено до 27.12.2021. Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору.

Згідно з п. 5.1 договору невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Також до договору долучено паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №997841545 від 07.12.2021, правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», які є невід`ємною частиною укладеного договору.

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього № НОМЕР_1 , зазначену у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 07.12.2021, загальну суму коштів 6000 грн, що стверджується платіжними дорученнями від 07.12.2021 та випискою з особового рахунку за договором №997841545 від 07.12.2021 за період із 14.07.2025-26.12.2025.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та інші платіжні картки. Щодо зарахувань на вказану картку повідомило, що за період від 07.12.2021 до 12.12.2021 було успішно зараховано 1850 грн, 1100 грн, 1550 грн та 1500 грн. Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за вказаним картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також додано виписку про рух коштів по вказаній банківській картці за період із 07.12.2021 до 12.12.2021.

Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 07.12.2021 договору №997841545 та виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту в загальній сумі 6000 грн.

У наданому розрахунку заборгованості за кредитним договором №997841545 від 07.12.2021 зазначається, що станом на 01.02.2022 боржник має заборгованість перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у розмірі 14 951 грн 80 к., а саме: за тілом кредиту - 6000 грн, за відсотками - 8951 грн 80 к.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка повністю не сплачена.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Між ТОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) 28.11.2018 укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги.

Згідно з п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.4 визначено термін «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржником за Кредитним договором, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитним договором, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим Договором зобов`язальної сили.

Розділом 4 зазначеного вище договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно з п. 4.1. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

В подальшому між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 31 грудня 2024 року, а саме: 28 листопада 2019 року укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2021 року укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2022 укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2023 укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №171 від 01.02.2022, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №997841545 від 07.12.2021 на загальну суму 14 951 грн 80 к., з яких 6000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 8951 грн 80 к. заборгованість по відсотках.

Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття Договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 01.02.2022 у день підписання між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідного реєстру права вимоги, у якому за №2184 зазначений ОСОБА_1 .

Суд вважає, що копії договору факторингу, додаткових угод та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Починаючи з 02 грудня 2022 року до 08 квітня 2022 року ТОВ «Таліон плюс» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 2,98% в день, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс», згідно з яким заборгованість становить 18 885 грн 40 к., з яких 6000 грн - тіло кредиту та 12 885 грн 40 к. - відсотки.

Суд вважає таке нарахування відсотків ТОВ «Таліон Плюс» безпідставним. Оскільки згідно з п. 1.3 та 1.4 договору факторингу з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.11.2018, до Фактора перейшло право вимоги на Борг, тобто зобов`язання перед Клієнтом, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а не Фактор ТОВ «Таліон плюс». Подальше нарахування Фактором відсотків, тобто збільшення Боргу, не передбачено умовами договору факторингу.

З цих підстав загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 26.12.2025 становить 14 951 грн 80 к.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) 30.10.2023 укладено договір факторингу №30/1023-01, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023, підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу №30/1023-01, укладеного між ними, платіжної інструкцій в національній валюті від 22.12.2023 №5279 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №997841545 від 07.12.2021 на загальну суму 18 885 грн 40 к., з яких 6000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 12 885 грн 40 к. заборгованість по відсотках.

Аналогічно з укладенням договору факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відбувся у день підписання реєстру права вимоги 20.12.2023, у якому за №9351 зазначений ОСОБА_1 .

Проте, у зв`язку тим, що ТОВ «Таліон плюс» безпідставно нарахувало на первинний борг щодо клієнта ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотки за користування кредитом, то розмір зобов`язання ОСОБА_1 в реєстрі прав вимоги №2 від 20.12.2023 визначений неправильно. Фактично до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги на суму 14 951 грн 80 к., з яких 6000 грн заборгованість за основним боргом та 8951 грн 80 к. заборгованість по відсотках, згідно з реєстром прав вимоги №171 від 01.02.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт) 11.07.2025 укладено договір факторингу №11/07/25-Е, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного акта прийому-передачі реєстру боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 14.07.2025 за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, платіжних інструкцій в національній валюті від 24.09.2025 №360, від 19.09.2025 №357, від 19.09.2025 №358, від 18.09.2025 №355, від 19.09.2025 №356, від 12.08.2025 №317, від 04.09.2025 №344, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №997841545 від 07.12.2021 на загальну суму 18 885 грн 40 к., з яких 6000 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 12 885 грн 40 к. заборгованість по відсотках.

Суд вважає, що копії договорів факторингу, реєстрів права вимоги та платіжних інструкцій в національній валюті є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Оскільки до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 951 грн 80 к., до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги у зазначеному розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідача за договором №997841545 від 07.12.2021 підтверджена належно проведеним розрахунком первісного кредитора, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позов частково, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у частці 79,17%, а саме - 2017 гривень 82 копійки.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткова угода №25770939273 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно з яким вартість послуг із надання правничої допомоги становить 7000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, розмір стягнутої заборгованості, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є явно завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17).

Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у частці 79,17%, а саме - 3958 гривень 50 копійок.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №997841545 від 07 грудня 2021 року в розмірі 14 951 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) гривня 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2107 (дві тисячі сто сім) гривень 82 копійки та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3958 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 50 копійок.

Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», вулиця Юрія Поправки, 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, код в ЄДРПОУ 42986956; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий Б.С. Гамула