Рішення № 138235560, 06.07.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/5448/26

Провадження № 2/675/719/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (по тексту рішення ТОВ ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (по тексту рішення ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №970852530 від 18.07.2024 в сумі 21669,00 грн.

В обґрунтування поданого позову представник позивача вказує, що 18.07.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №970852530 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників №300 від 03.09.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №970852530.

27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Зазначає, що згідно п. 4.1 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 04.08.2025 до Договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 669,00 грн., з яких: - 6 200,00 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); - 12 369,00 грн. заборгованість по процентам; - 3 100,00 грн. неустойка.

Таким чином, оскільки на даний час відповідач в добровільному порядку не виконала своїх зобов`язань, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося із позовом до суду та просить стягнути з неї заборгованість за вказаним кредитним договором, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

08.05.2026 судом отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву від 07.05.2026, у відповідності до змісту якого в задоволенні вказаного позову потрібно відмовити повністю.

Як вважає представник відповідача, до поданого позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» не долучило доказів, які б підтверджували факт передачі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №970852530 від 18.07.2024 відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Відповідного реєстру прав вимоги за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 в матеріалах справи відсутні і позивачем не надано. Не надано також і доказів повної оплати ТОВ «Таліон Плюс» за набуття прав вимоги за договором факторингу.

Звертає увагу на те, що сам кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 був укладений значно пізніше, ніж договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, строк дії якого до 31.12.2021 (п. 8.2 даного договору), та договір факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025.

Крім того, на час укладення такого договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.

Поряд з цим зазначає, що в позові слід відмовити і з тих мотивів, що серед наданих суду матеріалів відсутні докази видачі кредиту за вказаними договорами позичальнику.

Крім цього, з покликанням на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, звертає увагу суду щодо неправомірності нарахування відповідачу неустойки.

У своїй відповіді на відзив від 11.05.2026 позивач вказав, що аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором.

Просить врахувати, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, в той же час це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності. В даному випадку предмет права вимоги визначається договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Наголошує на тому, що договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договори факторингу, укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Зазначає, що позивачем було надано до суду всі наявні документи по договору, які були передані позивачу за договором факторингу, а на підтвердження факту перерахування коштів за кредитним договором, з поміж іншого, надавалась відповідна довідка.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у поданих заявах просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд без його участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.07.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №970852530 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.п. 2.1. договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту 6200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п. 2.2. договору).

Кредит надається позичальнику траншом в сумі 6200, 00 грн. 18.07.2024, а дригий транш та решта протягом дисконтного періоду, визначеного цим договором (п. 2.3, 2.4).

Як визначає п. 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-9118, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Як втсновлено судом, на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складала 1, 50 відсотків в день від суми залишку кредиту

Розділом 14 договору визначено, що невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів, Пролонгацій чи Поновлення Дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, Позичальник здійснює авторизацію в Особистому кабінеті та ініціює отримання нових Траншів, Пролонгації чи Поновлень Дисконтного періоду в ІКС.

Суд констатує, що цей договір є електронним документом створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Даний договір разом із паспортом споживчого кредиту було підписано позичальником одноразовим ідентифікатором.

Параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів за надання кредиту визначено і в паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до платіжного доручення від 18.07.2024 та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 12.08.2025, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало18.07.2024 для ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6200,00 грн, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до повідомлення АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-23067 від 02.06.2026 та наданої виписки вбачається, що в банку на ім`я відповідача було емітовано карту, на яку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховані 6200,00 грн згідно договору №970852530 від 18.07.2024.

Тим самим є доведеною обставина, що номер рахунка - маска картки № НОМЕР_1 належить відповідачу, і саме на нього було успішно зараховано кошти.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» доданого до позовної заяви, слідує, що відповідачу станом на 03.09.2024, нараховано заборгованість в сумі 13578, 00 грн.: заборгованості за сумою кредиту 6200,00 грн, заборгованості за відсотками 4371, 00 грн., 3100, 00 грн. - неустойка.

Необхідно врахувати, що 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнту на плату на умовах, визначених цим договором.

Як зазначає відповідач через свого представника, кредитний договір із ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладений 18.07.2024, тобто після укладення договору факторингу № 28/1118-01, за яким не передбачено відступлення права майбутньої вимоги.

Однак, варто зауважити, що згідно п. 1.3 розділу 1 договору, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу яких настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Крім того, до вказаного договору факторингу були підписані додаткові угоди №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01, востаннє до 31.12.2024.

Отже суд приходить до висновку, що право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до відповідача ОСОБА_1 було набуто, про що свідчить витяг із реєстру боржників №300 від 03.09.2024.

В подальшому 27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем, було укладено договір факторингу №27/0225-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №3 від 04.08.2025 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 21669,00 грн, з яких: 6200, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12369,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 3100, 00 - неустойка.

Разом з цим необхідно врахувати й таке.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Судом встановлено, що наявні у справі докази підтверджують, що між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено кредитний договір.

У вищезазначеному договорі відповідач зазначила всі необхідні персональні дані, паспортні дані, ідентифікаційний номер, номер телефону, адресу проживання.

Тим самим, при укладенні кредитного договору між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем письмові докази свідчать, що 18.07.2024 було укладено електронний договір №970852530, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 6200,00 грн, які перераховано на платіжну картку, вказану відповідачем, зі сплатою відсотків, визначених підписаним сторонами договором.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»

Згідно із положеннями ст. ст. 633, 641 Цивільного кодексу України умови публічної оферти та публічного договору є однаковими для всіх Замовників (Замовників).

Представлені позивачем розрахунки відповідають умовам договору, в якому відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом, кількості днів користування, розміру основного боргу, і цілком підтверджують нарахування процентів за користування кредитом.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

З урахуванням, що відповідач порушила умови договору кредиту допустила прострочення з повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом, тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 18569,00 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 6200,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 12369, 00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по неустойці, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Ураховуючи викладене, а також той факт, що кредитний договір укладено 18.07.2024, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості у сумі 3100, 00 грн. по неустойці, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за спірним кредитним договором у сумі 18569, 00 грн, з яких: 6200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12369 грн - сума заборгованості за процентами.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог (85, 69 %) у розмірі 2281,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014) заборгованість за кредитним договором №970852530 від 18.07.2024 у розмірі 18569 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 00 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014) судовий збір у розмірі 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) гривня 41 копійка.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності у часників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення з урахуванням ч. 5 ст. 268 ЦПК України складено 06.07.2026.

Суддя Олександр Король